4. Неокласична модель економічного зростання р. Солоу

Одним із найбільших досягнень теорії економічного зростання є розробка моделі Роберта Солоу. Свою модель Р. Солоу побудував з урахуванням ідей як кейнсіанської так і неокласичної теорій. У кейнсіанської теорії Р. Солоу запозичив функцію інвестицій, обсяг яких ставиться в залежність від доходу і норми заощаджень. Відповідно до неокласичної теорії він спирається на апарат виробничої функції, але фактори економічного зростання доповнює зростанням населення та технічним прогресом.

Передумови моделі р.Солоу

Модель Солоу ґрунтується на низці передумов. Серед них головними є такі:

1. Об’єктом моделювання слугує приватна закрита економіка, рівновага в якій визначається за формулою: .

2. Цільовою функцією моделі є зростання не загального обсягу продукту, а збільшення його обсягів на одного працівника, тобто зростання продуктивності праці. Тому в моделі Р. Солоу абревіатура будується за допомогою малих букв, які відображають відповідні параметри в розрахунку на одного працюючого:

продуктивність праці –

капіталоозброєнність –

інвестиції –

Врахуємо також ще два параметри: s — норма заощадження, яка є похідною від норми споживання, тобто ; d — норма амортизації.

Норма амортизації - відношення річної суми амортизаційних відрахувань до повної вартості основного капіталу, виражене у відсотках.

3. Продуктивність праці залежить від її капіталоозброєнності. Графічна інтерпретація модифікованої виробничої функції представлена на рис. 1

Виробнича функція, що представлена на рис. демонструє, як капіталоозброєність впливає на продуктивність праці . Нахил кривої виробничої функції є граничним продуктом капіталу (МРК).

Виробнича функція в моделі р. Солоу

Граничний продукт капіталу - зміна загального виторгу внаслідок використання додаткової одиниці змінного ресурсу.

Зі збільшенням крива виробничої функції стає пологішою, що свідчить про зменшення швидкості зростання граничного продукту капіталу.

4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст населення, технічний прогрес.

5. Інвестиції дорівнюють заощадженням. Тому , або .

На основі наведених передумов визначається вплив окремих факторів на капіталоозброєність і, як наслідок, на економічне зростання, тобто продуктивність праці.

Фактори економічного зростання в моделі р.Солоу:

1.нагромадження капіталу.

Згідно з моделлю обсяг капіталу збільшується внаслідок інвестування і зменшується через його зношення, тобто амортизацію. Від співвідношення між інвестиціями і амортизацією залежить зміна обсягів капіталу на одного працюючого, тобто фондоозброєність.

фондоозброєність - співвідношення між початковим обсягом інвестицій і кількістю працюючих. Показник характеризує інтенсивність виробництва.

Зміна фондоозброєності, яка залежить лише від інвестицій та амортизації, визначається за формулою:

Оскільки згідно з передумовами моделі , то зміну фондоозброєність можна визначити так:

Збільшення фондоозброєності, з одного боку, є наслідком інвестицій [ ], з іншого — причиною збільшення амортизації ( ). Співвідношення між інвестиціями і амортизацією може бути різним. Існує лише єдиний рівень фондоозброєності, за якого інвестиції дорівнюють амортизації. Така фондоозброєність називається стійкою . В умовах стійкої фондоозброєності економіка перебуває в стійкому стані, згідно з яким . Тому .

Якщо фактична фондоозброєність менше стійкої, то це означає, що інвестиції перевищують амортизацію. Коли фактична фондоозброєність більше, ніж стійка, то це свідчить про те, що інвестиції меншу за амортизацію. Незалежно від того, з яким запасом капіталу функціонує економіка в окремі проміжки часу, в довгостроковій перспективі вона тяжіє до рівноваги між капіталом, що інвестується, і капіталом, який амортизується, тобто прямує до стійкого стану.

Норма заощаджень безпосередньо впливає на стійкий рівень фондоозброєності.

Норма заощаджень - доля засобів, виділюваних країною, державою, суспільством для досягнення майбутніх цілей, вкладені в інвестиції, у загальному об’ємі національного доходу країни. Вона може змінюватися в широких межах, від 10 до 40% залежно від проведеної інвестиційної політики.

При її підвищенні спочатку будуть збільшуватися лише інвестиції за незмінної амортизації. Це спричинятиме збільшення фондоозброєності та зростання обсягу продукту на одного працюючого, тобто продуктивності праці. Проте з часом почне збільшуватися амортизація капіталу, яка буде тяжіти до рівноваги з інвестиціями. Тому заощадження можуть впливати на в і продуктивність праці доти, доки економіка не досягне стійкого стану. Це означає, що вплив норми заощаджень на економічне зростання не є безкінечним, а має певну межу.

2. приріст населення.

Згідно з моделлю приріст населення (а отже, і працюючих) з темпом n впливає на фондоозброєність так само, як і зношення капіталу, тобто зменшує її.

3. технічний прогрес.

Даний фактор викликає якісні зміни в факторах виробництва, тобто підвищує їх продуктивність. В моделі його вплив на економічне зростання визначається через зростання ефективності праці.