Податок на спадщину і дарування

Велику увагу надається в Японії оподаткуванню моменту переходу майнових прав від одного власника до іншого. Передача майна, спадок, подарунки завжди були об'єктами оподаткування. Існують дві головні передумови для обкладення спадків і дарувань.

По-перше, такий податок на передачу майна перешкоджає надмірній концентрації багатства в одних руках і сприяє більш рівномірному розподілу ресурсів;

По-друге, введення цього податку сприяє поповненню бюджету.

Існують дві основні форми обкладення передаваної власності — дар і заповіт. Відповідно залежно від моменту передачі існують два схожі податки — податок із спадку і податок з дарувань.

Ставка податку на спадкоємство додатково збільшується на 20 % для спадкоємців, які не є дітьми, батьками, братами і сестрами, хоча загальна податкова ставка, включаючи ці добавки, не повинна перевищувати 75 % фактичної частки спадкоємця.

За наявності додаткових умов спадкоємцям надаються податкові кредити трьох видів:

• власність, отримана в подарунок спадкоємцем від померлого, включається в налогооблагаемую базу; одаровуваний, проте, одержує кредит у розмірі податку з дарувань по такій власності щоб уникнути подвійного оподаткування. Це податковий кредит по податку на дарування;

• якщо спадкоємцю менше 20 років, сума податку на спадок, яку він повинен сплатити, знижується на 60 тис. ієн за кожний рік спадкоємця, бракуючий до 20. Аналогічно, якщо спадкоємець страждає на які-небудь захворювання або має інвалідність, які відображаються на його працездатності, сума податку на спадок, яку він повинен сплатити, знижується на 60 тис. ієн (120 тис. ієн у разі повної втрати працездатності) за кожний рік до 70 років (пенсійний вік);

• по податку з дарувань при обкладенні власності, отриманої в дар протягом календарного року, існує базове звільнення від податку, тобто не оподатковуються подарунки, отримані одаровуваним, якщо вартість цих подарунків, отриманих протягом одного календарного року, не перевищує 600 тис. ієн.

Непрямі податки

З 1 квітня 1989 року в Японії вступила і силу нова система оподаткування. Відносно зменшено пряме оподаткування за рахунок збільшеної ролі непрямих податків.

Серед споживацьких податків Японії основним виступає податок з продажу, який стягується за ставкою 3%. В середині 90-х років почалося обговорення про доцільність підвищення ставки до 5%.

Істотне поповнення бюджету приносять податки на власників автомобілів, акцизи на спиртне, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, податок на розвиток джерел електроенергії, акцизи за послуги: за перебування в готелі, харчування в ресторанах, купання в гарячих джерелах і т.д. До цієї ж групи відносяться і митні збори. У зв'язку з інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням міжнародного розподілу праці, розділенням транснаціональних монополій, зміною структури зовнішньої торгівлі роль митних зборів як джерела доходів після другої світової війни постійно знижується. Рівень митних зборів на багато сільськогосподарських товарів в Японії до середини 80-х років складав 20% і більш.

Акцизне оподаткування в Японії має ряд особливостей. Наприклад, якщо в США і країнах Західної Європи метою введення додаткового оподаткування на алкоголь і тютюнові вироби був контроль за рівнем споживання товарів, то в Японії протягом довгого часу цей вид акцизів розглядався як одне з основних джерел податкових надходжень.

Необхідно відзначити і існування спеціальних податків на нотаріат, гербовий збір, на діяльність фондових бірж і операції з цінними паперами.