Податкове право Великобританії

Податкова система Великобританії є однією із найстаріших систем Європи.

У Великобританії законодавчим органом у сфері оподаткування є Парламент. Проекти актів про податки має право готувати Уряд та подавати їх на затвердження Парламенту.

Роз’яснення щодо застосування податкового законодавства мають право надавати:

а) Таємна Рада (Privy Council);

б) міністерства;

в) Управління внутрішніх доходів Великобританії (Board of inland revenue).

Податкові надходження федерального бюджету Великобританії складають приблизно 90% загальних доходів, що є одним із найвищим показником у Європі.

Основними нормативними актами у сфері оподаткування є:

• Акт 1891 р. “Про гербові збори”;

• Акт 1970 р. “Про податок на доходи населення”;

• Акти 1979 р. та 1983 р. “Про ПДВ”;

• Акт 1996 р. “Про корпоративний податок” (податок на доходи корпорацій);

• Ін.

Основні податки великобританії:

ЦЕНТРАЛЬНІ ПОДАТКИ	МІСЦЕВІ ПОДАТКИ
Податок на доходи населення; Податок на доходи корпорацій; Податок на доходи від нафти; Податок із спадку; ПДВ; Акцизи; Мита; Гербові збори.	1. Податки на майно: а) земельний податок; б) податок на житло; в) податок на об’єкти торгівлі; г) податок на виробничі приміщення; в) інші.

Податок на доходи населення

Платники податку:

1. фізичні особи резиденти та нерезиденти;

2. товариства (об’єднання фізичних осіб).

Резиденти поділяються на:

1. звичайних резидентів (громадяни ВБ; іноземці, які приїхали у ВБ на постійне місце проживання, або проживають у ВБ більше 3-х років);

2. доміцілії – особи (резиденти або нерезиденти) які перебувають (працюють) у ВБ, але постійне місце проживання мають в іншій країні (тобто є доміціліями в країні свого громадянства).

Прибутковий податок сплачується не по сукупному доходу, а по частинах.

Об’єкт оподаткування: доход, який оподатковується по частинам (шедулах), тобто групах доходів в залежності від джерела їх походження. Існує 6 шедул (груп доходів):

А) від власності (нерухомості);

Б) від лісових насаджень (ділянок), що використовуються в комерційній діяльності (крім зазначених у п. “г”);

В) від операцій з цінними паперами;

Г) від підприємницької діяльності; доходи від вільних професій; цінних паперів (крім тих, що зазначені у п. “в”); у вигляді відсотків за позиками; доходи одержані за кордоном;

Д) трудові доходи (заробітна плата, пенсія тощо);

Е) дивіденди та інші прирівняні до них доходи від розподіленого прибутку компаній.

Ставки:

• 10 % (доход до 1960 ф.ст.)

• 22 % (доход до 30500 ф.ст.)

• 40 % (доход більше 30500 ф.ст.)

Неоподатковуваний мінімум:

• для всіх платників податків - 4,615 ф.ст.

• для самотніх платників податків віком від 65 до 74 років – 6610 ф.ст.

• для самотніх платників податків віком від 75 років – 6720 ф.ст.

• для подружніх пар віком від 65 до 74 років – 5565 ф.ст.

• для подружніх пар віком більше 75 років – 5635 ф.ст.

Порядок подання декларації та сплати прибуткового податку:

Податкове законодавство Великобританії розглядає сімейну пару як одного платника податків. Вважається, що дружина знаходиться на утриманні чоловіка. Чоловік заповнює декларацію. Будь-який дохід дружини додається до доходу чоловіка, при цьому чоловік має право на додаткову особисту знижку.

В основному податок утримується із джерела виплати (роботодавцями) на підставі спеціальних таблиць, які їм надсилає податковий орган щорічно. В таблицях міститься конфіденційна інформація про платника, його сімейний статус, ставки за якими необхідно вираховувати податок. Інші доходи (які не оподатковувались у джерела виплати) сплачуються 4 рази на рік рівними частинами від умовної суми податку визначеної податковим органом. В кінці податкового року (з 6 квітня по 5 квітня наступного року) проводиться остаточний перерахунок.

Громадяни, які не мають інших доходів, крім заробітної плати, заповнюють податкову декларацію раз в 5 років.