Служба внутрішніх надходжень (податкова служба) сша

Роль Конституції США: існує три гілки влади:

• Конгрес (законодавча влада),

• Виконавча влада і Президент,

• Судова влада.

Під законодавчою владою знаходиться офіс управління персоналом і офіс управління бюджетом, під виконавчою владою різні департаменти (як наші міністерства). В переліку цих департаментів є казначейство, яке є нашим міністерством фінансів. Главенствує над всім Конституція. Виконавча влада розбита на департаменти і міністерства, якраз казначейство і Мінфін е одним із них.

Структура казначейства, яке е еквівалентом нашого міністерства фінансів: до складу міністерства фінансів входять різні відомства і агентства. Є служба внутрішніх надходжень - це податкова служба США. Крім того, існує Федеральний правоохоронний учбовий центр, який е незалежним відомством. Він розташований в штаті Джорджія.

До складу Мінфіну входять секретні служби, монетний двір, валютний ревізор, митниця, бюро державного боргу, бюро тютюнових і алкогольних виробів , вогнепальної зброї.

Є заступник міністра фінансів по податковій політиці. Це людина, яка відповідає за розробку податкової політики. Він не є працівником податкової служби. Отже, не податкова служба розробляє політику податкової служби, а безпосередньо Казначейство і Мінфін.

Чому виникла необхідність розділення? Іноді в США виникали такі періоди, коли повинні були прийматися рішення, що йшли врозріз з тими поглядами політичних подій, які мало керівництво податкової служби. Звичайно керівництво і працівники податкової служби турбуються про те, скільки коштів вони принесуть до держбюджету. Це звичайно правильно і добре. Але з іншого боку в інших країнах можуть існувати конкуруючі обставини, які обумовлюють той факт, що збільшення надходжень до бюджету тільки погіршить стан в країні.

Що стосується правоохоронного центру, то там постійного персоналу 200-400 спеціалістів. Викладачі запрошуються туди із інших правоохоронних центрів, тому що він обслуговує 70 із 72 правоохоронних відомостей США. Там може бути 2000 викладачів, але постійних робітників близько 400. Що стосується податкової служби, то там чисельність працюючих робітників десь 110-115 тисяч. Це 2/3 загальної кількості від працюючих Міністерства фінансів.

Контроль податкової служби. Розробляє і координує процедуру управління .і всі цілісні програми різних міністерств, а також співробітництво з іншими федеральними міністерствами і відомствами.

Управління кадрами. Цей офіс відповідає за розробку і адміністрування системи вислуги і заохочень державних службовців. Вся ця система включає в собі прийом на роботу, проведення екзаменів, а також професійну оцінку працівників. Вони розробляють всі інструкції і керівні положення з кадрових питань, які обов'язкові для виконання всіма федеральними установами. Вони також відповідають за розробку положень прийому на роботу до таких федеральних установ, які повинні бути відкритими, не дискримінаційними, тобто люди різних рас, статей і походжень повинні мати однакові права при прийомі на роботу.

Адміністрація загальних послуг . Це як наше розпорядче управління , що відповідає за розробку політики, що стосується майна, будинків і допоміжних матеріалів, які використовують федеральні установи.

Законодавчій владі, Конгресу, що включає Палату представників і Сенат, підлягає генеральний офіс бухгалтерського обліку - це слідчий орган Конгресу. Він контролює, щоб державні програми виконувалися згідно з законом. Такий же нагляд проводить і за державними програмами, що розробляються для податкової служби, а також проводить державний аудит державних установ.

Ще одна влада - система федеральних судів. Є Верховний суд, який е найвищим органом в країні. Він інтерпретує положення Конституції.

Для того, щоб краще зрозуміти податкову службу США, звернімося до історичних передумов її виникнення. З 1789 року і 1908 федеральний уряд акцентував свою політику на акцизі і на митному зборі. В 1909 був втілений в життя податок на прибуток і в 1913 році прибутковий податок. Сама податкова служба почала свою діяльність 1 липня 1862 року.

В 1913 році відповідно з 16 поправкою до Конституції США, був введений прибутковий податок. В цей час прибутковий податок збирався з невеликої частини громадян. Ставка цього податку була 7 % від доходу, який перевищував 500 000 $.

Суттєві зміни в податковій службі США відбулися в 1952 році, коли було прийнято рішення про створення регіональних офісів і з компетенції податкової служби було забране прийняття рішень з політичних питань.

Яким чином це було зроблено? Була введена система підбору кадрів , яка ґрунтується на навичках працівників, а не на тому, що їм хтось допомагає влаштуватися на роботу. Якраз офіс кадрів повинен був відбирати працівників не з політичних міркувань, а по їх знаннях. До 1952 року міністри і директори були політичними фігурами. Відповідно виникали питання, як цей політик отримав цю посаду, якщо він не розбирається в цій роботі і чи правильно він використовує кошти відповідних установ. Тому було прийнято рішення в 1952 брати не за політичними мотивами на роботу до податкової служби, окрім тільки Голови структури.

В 1996 році відбулося укріплення (консолідація) малих районних адміністрацій. До 1996 року структура податкової складалася із 7 регіонів і 63 районів. В США адміністративний поділ країни - 50 штатів і практично в кожному штаті була районна адміністрація. Відповідно, чим більша кількість населення в штаті , тим на більшу кількість районів він поділявся. Наприклад, в Нью-Йорку три райони мають самостійний статус податкового району. Теж саме стосувалося і Каліфорнії, теж через велику кількість населення.

Що стосується того, що кожному штату по одному податковому району, вона не виправдала сподівань, тому що деякі штати по розмірам може і не відставали від інших але по значимості і по населенню вони не тягнули на те, щоб їм давати окремий податковий район. Візьмемо наприклад північну і південну частини Дакоти? Раніше вони мали свої районні податкові управління, в яких було 200-300 чоловік. В західній Вірджінії теж був свій район, там працювало 135 спеціалістів. Візьмемо, наприклад, район міста Нью-Йорка - Манхеттен де працівників податкової було 2000 чоловік. Тому постало питання: чи потрібно, щоб кожний штат мав окремий податковий район? Треба було укрупнити такі райони, але рішення відкладалося, тому що це політичне питання. Були сенатори штатів, які не погоджувалися з цим, тому що тоді вони були б сенаторами штату в якому не має свого податкового району. Але в результаті мудрість перемогла над політикою . Було прийнято рішення зменшити кількість районів з 63 до 33 і кількість регіонів з 7 до 4.

Служба внутрішніх надходжень США. На федеральному рівні (державному) е державні податки - прибутковий податок, який має дві ставки 15 і 28 % , податок на прибуток підприємств - ставка 34 % , податок на соціальне страхування (відрахування до фонду заробітної плати) ставка 15.3 % , податок на подарунки і на спадщину. Є акцизний збір на алкогольні і тютюнові вироби. Є податки на рівні штатів і місцеві податки. ПДВ відсутній на федеральному рівні, але такий податок існує в штатах і на місцевому рівні. На рівні штату є податок на прибуток з фізичних і юридичних осіб. Цей податок введений в 40 штатах. Ставки такого податку 4-10 %. Є податок з продажу , він існує в 45 із 50 штатів.

Місцеві податки (надходять до муніципального місцевого бюджету): податок на нерухомість, податок на подарунки. Якщо дітям зроблені подарунки більше ніж на 10 000 тисяч, то платиться податок, ставка якого 3-4 %.

Особливості системи податкової служби. Як фізичні так і юридичні особи повинні заповнювати декларацію. Що стосується виплати із заробітної плати, то це обов'язок роботодавця. Для підприємців , які працюють на себе, існують окремі форми, які вони повинні заповнювати і вони також здійснюють виплату податків за системою авансових платежів.

Прибутковий податок .існує з 1913 року і заповнювати декларацію тоді повинен був 1 із 271. Таке було співвідношення. Платити треба було 7 % , в разі коли заробітна плата перевищувала 500 000. З 1993 року співвідношення змінилося, тепер 1 до 2 .Населення зараз 260 млн. Не кожний повинен заповнювати декларацію. На сьогоднішній день отримують 100 млн. декларацій від фізичних осіб, 1,5 млн. від зареєстрованих юридичних осіб. Для того щоб робітник сплачував федеральні податки , йому потрібно працювати хоча б 2 години на день і 126 днів із 365 в рік.

50 % прибуткового податку збирається з 10 % забезпеченого населення. В 1995 році надходження від податків до бюджету склали 1, 3 трильйона доларів. Бюджет, який був виділений на роботу податкової служби США складав 6,5 млрд. доларів. Це менше ніж 0,5% від того, що принесла податкова до бюджету.

Є так звана податкова заборгованість , яка виникає від того, що люди не платять податки. Примусове стягнення - це стягнення тих податків , що не були сплачені. Для того, щоб податкова служба працювала, повинна бути розроблена місія, чи ціль такої служби.

Задача податкової служби - зібрати якомога більше коштів до бюджету. Також служити задачам суспільства, постійно збільшувати якість наданих послуг, виконувати роботу таким чином , щоб добитися довіри з боку суспільства.

Робочі плани - розробляються конкретні завдання - надходження до бюджету, чи завдання, які ставляться в залежності від того, як сплачуються податки. Що стосується податкової заборгованості, то ставиться завдання зібрати якусь кількість не виплачених податків. Чи задача по боротьбі із невиплатою податків, завдання може ставитися провести розслідування і притягти до судової відповідальності тих платників, що ухиляються від сплати.

Переходимо до другого. План, що розробляється на довгостроковий період на декілька років наперед.

Бізнес плани і робочі плани підлягають постійним змінам. Бізнес-план розробляється на п'ять років. Це характерно не тільки для податкової, але і для державних підприємств.

Наступний -держбюджет: він іде після робочого чи бізнес плану, тому що треба визначити потрібність в ресурсах, щоб виконати ті задачі, які ви собі поставили. Що стосується бюджету і того , як вони отримують їхні асигнування до Конгресу, тому що любе федеральне відомство повинно подавати свої пропозицій по бюджету до Конгресу.

Іншими словами, вони починають підготовку такої пропозиції з тих сум, що витратили на сьогодні і дивляться, що треба зробити, яку кількість провести перевірок , аудитів. Чи відповідний об'єм діяльності , зв'язаний з примусовим стягненням. Якщо плани полягають в збільшенні цих об'ємів, чи в зменшенні, то відповідним чином вони обґрунтовують їх пропозиції по бюджету і ця інформація передається до Конгресу, де вони відстоюють свої позиції. Останнє слово за Конгресом, яке не завжди відповідає їх вимогам. Дуже часто їм приходиться спілкуватися по цьому питанню і проводити переговори з різними комісіями. За звичай робиться таким чином : подається пропозиція по бюджету на наступний рік в якій перевищує сума, яка насправді потрібна .В Конгресі про це знають. Ціль переговорів полягає в тому , щоб податкова добилася для себе суми , яка перевищує минулого року бюджет і недоотримала суму , яку просили для цього року. В любому разі Конгрес приймає рішення по бюджету.

Після того, як утрясуться питання з бюджетом, податкова служба починає займатися оперативними планами. Центральний апарат (вони називають його національним офісом) розробляє загальну політику роботи податкової служби. Податкова адміністрація звітує, на які задачі пішли асигнування. А також вказує категорії витрат, на які підуть асигнування. З іншого боку вони вимагають з районних місцевих податкових служб , щоб вони надали дані на наступний рік, скільки перевірок буде проведено за ті кошти що виділяє їм центральний апарат і яку кількість людей вони відвідають, щоб примусово стягнути з них податки і таке інше. Скільки сил вони витратять щоб знайти тих платників, які не заповнили і не здали декларації. Відповідно, цифри від районних податкових служб передаються до регіону, а регіон до центрального апарату. Потім кожний рік проводиться оцінка того як працювали в минулому році. Центральний апарат проводить оцінку регіональних і районних податкових служб. Існує система заохочень для керівного складу, а також існує заохочення за вислугу, яка сплачується простим інспекторам. Відповідно, спочатку проводиться перевірка керівників податкової служби, на скільки якісно вони проводили роботу. Якщо податкова справилася із завданнями, то будуть заохочення.

Це дає уяву про процес стратегічного управління, яке проводиться таким чином: спочатку ставляться задачі ( місію), яку треба виконати, потім готують плани і завдання , шукають кошти і оцінка проведеної роботи.

Три завдання податкової служби.

1. Сприяти зміцненню добровільного дотримання податкових законів. Працівники податкової служби повинні працювати з платниками податків, щоб вони своєчасно і добровільно заповнювали і подавали декларації. Чому це завдання на першому місті? Тому що, якщо платники податків будуть самі і добровільно виконувати ці норми, то податковим службовцям обійдеться це дешевше, чим якби б працівники податкової бігали за платниками .30-40 років тому був прийнятий закон, що роботодавець робить виплати із фонду заробітної плати своїх працівників, таким чином був піднятий добровільний рівень дотримання податкового закону до 80%. Така система називається добровільне заповнення декларацій і добровільна виплата податків . Багато платників податків вважають цю систему не добровільною.

2. Намагатися максимально задовольнити інтереси платників податків та зменшувати адміністративне навантаження на них. Максимум задовольнити потреби клієнтів і зменшити тягар, якій лежить на платниках податку в період сплати податків. Скоротити до мінімального час, який витрачає платник податку на заповнення декларації і на її подання , а також на сплату податків.

3. Забезпечити більшу ефективність служби за рахунок поліпшення податкової системи та підвищення кваліфікації персоналу. Тобто, збільшити ефективність роботи служби за рахунок якості виконання і кваліфікації службовців. Яким чином цього домагаються ? Тепер подавати декларацію можна електронним способом. Спростили форми декларації. Взагалі, якість роботи податкової організації залежить від ступеня комп'ютеризації такої служби, що в свою чергу збільшить ступінь добровільного дотримання податкового законодавства.

По-перше, розробляються легкі і зрозумілі форми заповнення податкової декларації, прості процедури заповнення декларації, а також пошук альтернативних шляхів, щоб платники податків добровільно додержувалися норм податкового законодавства. По-друге, платники податку можуть зв'язатися із податковою службою по телефону в любий час, який влаштовує їх, для того, щоб отримати відповіді на питання, які стосуються податків. До речі , в усіх 50 штатах е безкоштовні телефонні номери і таким чином можна зв'язатися із центром роботи з платниками податків і отримати необхідну інформацію. На протязі року здійснюється 70 млн. таких дзвінків. В перелік таких питань входять питання такого плану: прохання вислати по пошті форму податкової декларації для заповнення, або запитують, яким чином вносити дані про придбану власність (нерухомість).

Одне з основних завдань, яке ставить податкова служба США на наступний рік: зробити так, щоб платник податку зміг отримати відповідь і зв'язатися з помічником, який відповідальний за його питання, здійснюючи при цьому не більше 5 дзвінків. Якщо платника податку викликано в податкову інспекцію, то він повинен чекати, поки його зв'яжуть, не більше однієї хвилини. У випадку, коли платник податку сам прийшов до податкової служби, то адміністрація домагається, щоб він отримав відповідь на своє питання за 30 хвилин.

Як вони це перевіряють? Коли платник податку приходить до податкової, він отримує талон, в якому спочатку записується о котрій годині він прийшов, а потім радник записує о котрій годині він прийняв цього відвідувача. Потім ці дані обробляються і робиться висновок, скільки платник податку чекав поки отримав відповідь.

Окрім того, що існує безкоштовний зв'язок із спеціалістами податкової служби, також проводиться робота в системі “Телетакс”. Що це таке ? В цій системі набраний ряд питань і відповіді до них, які записані на стрічку і кожний бажаючий може набрати номер і отримати відповіді на питання, які виникають у нього. Така послуга надається 24 години на добу. Наприклад, платник податку хоче отримати відповідь, як заповнювати декларацію, то в такому разі він набирає відповідний номер і йому відповідає запрограмований голос. Такі записані відповіді дають часткову відповідь на питання. Коли платники податку звертаються безпосередньо до спеціалістів податкової, то вони вже мають основну базу знань і їм вже потрібно не так багато часу, щоб отримати відповідь.

Одним із завдань податкової служби є вирішення проблем платників податків. Податкова система розробляє концепцію: коли платник податків прийшов до податкової один раз , то за цей раз він повинен отримати вичерпні роз'яснення з багатьох питань.

Ще одне із завдань, яке стоїть перед податковою США - це конфіденційність даних податкової декларації. Платникам податків обіцяють, що ця інформація не буде розголошена.

Одна з послуг, яка надається податковою адміністрацією для платників інших національностей, які не володіють англійською мовою (сюди також включаються платники, які мають проблеми із зором і слухом) : для тих .хто може слухати, існують телефонні номери, набравши які, платники одержують необхідну інформацію на різних мовах.

Ці всі задачі поставила перед собою податкова служба. США і вони повинні бути втілені в життя до 2001 року. Сюди також входить збільшення ступеня добровільного виконання норм податкового законодавства. Мета податкової служби - до 2001 року зібрати 90 % податкової заборгованості. На сьогоднішній день 85 % податків сплачується добровільно.

Планується покращити процес обробки даних. Збільшити кількість декларацій, які можна подавати за допомогою електронного зв'язку до 80 %. А також зменшити кількість декларацій, які присилаються в письмовому вигляді по пошті до 50 % .

Це ті задачі, які ставить податкова система США, щоб покращити послуги, що надаються нею.

Структура центрального апарата, регіональних і місцевих податкових.

Загальна кількість службовців податкової системи США становить 110-115 тисяч чоловік. Вони отримують 100 млн. декларацій від фізичних осіб. Крім цих декларацій, вони отримують спеціальні форми по відрахування до фонду заробітної плати, по акцизному збору. За рік приходиться переробити біля 204 млн. декларацій. Крім цього, приходиться виписувати за рік 89 млн. повідомлень про те, що платник податку чи недоплатив, чи переплатив свої податки. За рік біля 70 млн. дзвінків отримує податкова служба від платників податків по безкоштовних телефонних номерах. Робітники податкової пересилають поштою своїм платникам біля 300 млн. форм по податковому законодавству. З десяти центрів платникам податків пересилається біля 100 млн. в рік повідомлень і довідок.

В податковій системі США існують інформаційні документи, форми, які платники податків повинні заповнити з приводу:

• заробітна плата, яку отримує платник;

• доход, який платник отримує по дивідендах;

• доходи, які платник отримає по відсоткових ставках;

• доходів, які платник податку отримав від операцій з нерухомістю.

За рік приходиться переробляти біля 1 млрд. документів такого роду. Проводиться аудит біля 1 млн. 300 тис декларацій в .рік. Це менше ніж 1 % від загальної кількості поданих декларацій.

За останні роки податкова заборгованість збільшилася і складає біля 27 млрд. доларів. Кількість платників, які не сплачують податки збільшилася до 10 млн. чоловік.

Національний офіс (як наша ДПАУ) знаходиться в Вашингтоні. В центральному апараті працюють 10 тисяч спеціалістів. Більшість із 28 тисяч працюють в місцевих податкових органах. 18 тисяч працює в управлінні по примусовому стягненню податків, їх розглядають, як допоміжний матеріал для податкових інспекторів. 45 тисяч працюють податковими слідчими. 35 тисяч працюють над обробкою даних. 8 тисяч - по роботі з платниками податків .Загальна кількість кадровиків і спеціалістів, які проводять навчання - 16 тисяч.

Під центральним офісом знаходиться 4 регіональних. В теперішній час існує 10 центрів по обробці інформації (сюди надходять декларації, які заносяться до комп'ютера). Із цих 10 буде виділено тільки 3 , що будуть займатися прорахунком, тобто проводити розрахунки і 5 центрів, де буде проводитися прийом декларацій і їх занесення до комп'ютера. В ці 5 центрів будуть надходити декларації на паперових носіях і заноситься до комп'ютера, а потім пересилатися на електронних носіях до цих 3 центрів. В цих 3 центрах існує загальна база даних і тут же роздруковується інформація, яка надсилається платникам податків по сумі, що треба сплатити.

Центральний апарат, регіони, райони.

Центральний апарат. Єдиним керівником, що призначається з політичних міркувань, є керівник центрального апарату. Існує перший заступник, це спеціаліст податкової, який піднімався по всіх щаблях службової драбини і добився цього положення самостійно. Він відповідає за всю роботу податкової системи.

При голові податкової е заступник, що відповідає за модернізацію податкової служби.

Ще при голові е головний юрист, але він працівник не податкової ,а міністерства фінансів.

Начальник управління по малому бізнесу надає поради голові податкової служби по тенденціях, які відбуваються в малому бізнесі.

Також є національний директор по апеляціях, його управління займається спірними питаннями по сплаті податків.

4 начальники регіональних управлінь.

Управління по рівним можливостям. Це управління відслідковує, щоб всі кандидати на посади до податкової мали рівні шанси при прийнятті на роботу.

Управління стратегічного планування. Це управління займається розробкою довгострокових планів. Вони намагаються передбачити, як розвиватимуться відносини між працівниками податкової служби і платниками податків, які вимоги будуть до автоматизації податкової служби, їх можна назвати урядовим управлінням, тобто вони приймають до уваги всі нововведення в науці і техніці. Вони намагаються передбачити, яким чином науково-технічна еволюція торкнеться роботи податкової адміністрації через 5-10 років.

Є також головний інспектор. Він відповідає за своє управління, за проведення внутрішнього аудита. Вони проводять перевірку програм, що надходили із центрального до районного апаратів. Головний інспектор також охороняє податкових службовців, від того, щоб їм не давали взятки, від загроз з боку платників податків.

Начальник управління по рішенню спірних питань. Це службовець, який працює в податковій системі, але представляє інтереси платника податків.

Заступник з менеджменту. Це всі робітники центрального апарату. Багато управлінь знаходиться під кураторством заступників . Є заступник з фінансів. Є по роботі з платниками податків.

Заступник по добровільному дотриманню норм податкового законодавства. Його помічники е начальники управлінь з примусового стягнення податків, з проведення кримінальних розслідувань, з проведення аудиту.

Заступник по комп'ютеризації служби. Тут відбувається розробка основних програмних продуктів з обробки, вводу і поширення інформації по законодавству і податковій декларації.

Центральний апарат розробляє політику і стратегію роботи для регіональних і районних податкових служб. Також цей апарат проводить оцінку того, як точно ці районні і регіональні служби виконували керівні положення по стратегічних завданнях.

Що стосується 4 регіональних управлінь, то вони відповідають за впровадження тієї політики і стратегії, яка розроблена в центральному апараті, а також відповідають за контроль роботи нижчестоящих органів.

Районна податкова служба відповідає за виконання програм, які були запущені зверху.

Головний юрист районної податкової служби працює безпосередньо при начальнику податкової районної інспекції, але підкоряється регіональному, а той в свою чергу головному юристу центрального апарату.

Групи інспекторів, які займаються питаннями хабарництва і фізичним захистом податкових інспекторів, працюють в головних районних управліннях. Звітують регіональним інспекторам, а не напряму перед керівником свого району.

На районному рівні управління розбиті по функціональним напрямах.

Податкова служба США рухається до такої системи, коли платник податку сидячи у себе вдома, із свого персонального комп'ютера буде за допомогою електронних способів скидати до податкової свою декларацію. Проблема в тому, що не всі ще мають вдома персональний комп'ютер. Якщо б їх мали всі, то вже така система була б втілена в життя.

Інша система, за допомогою телефайлу - це коли можна подати декларацію за допомогою телефону.

В майбутньому планується подавати декларації через кабельне телебачення і відеотелефон.

Цими розробками займається управління по стратегічному розвитку податкової служби разом з управлінням по інформації. Вони слідкують за нововведеннями з тим, щоб подивитися, яким чином це застосування в житті відобразиться на відношеннях між платником податків і податковою системою.