Лекція № 1 (2 години)

Тема 1.1 Поняття, джерела та принципи порівняльного податкового права. Історичні аспекти виникнення та розвитку оподаткування в окремих країнах

Порівняльне податкове право: поняття та предмет правового регулювання

Розбудова незалежної, демократичної та правової держави залежить від здійснення збалансованої та ефективно доцільної фінансової політики. Взаємозв’язок бюджетної, валютної, грошово-кредитної та податкової політики вирішує ряд поставлених перед державою завдань, зокрема, це обґрунтоване наповнення дохідних частин бюджетів та ефективне використання бюджетних коштів.

Фінансова система України поступово розвивається та удосконалюється чому сприяє переймання зарубіжного досвіду. Функціонування національної податкової системи залежить від застосування та впровадження сучасних і ефективних засобів вдосконалення податкового, валютного та бюджетного законодавства.

Членство України у СОТ та інтеграція до світового співтовариства передбачає проведення адаптації та гармонізації вітчизняного податкового законодавства до вимог та стандартів ЄС. З метою наближення правової системи України до європейської передбачається не тільки удосконалення законодавства, а й проведення модернізації усіх органів державної влади.

Порівняльне податкове право покликане розв’язати головні інтеграційні проблеми, які виникли перед Україною останнім часом. Зокрема, за допомогою цієї дисципліни можна порівнювати вітчизняну податкову систему із податковими системами інших зарубіжних країн, а також проаналізувати їх податкове законодавство і виявити переваги і недоліки. Знання з порівняльного податкового права допоможуть не тільки працівникам контролюючих органів, а головне, пересічним громадянам – фізичним та юридичним особам. Розвиток зовнішньоекономічних відносин суб’єктів господарювання вимагає відповідного рівня досвідченості та знань зарубіжного податкового законодавства. Будучи туристом, працюючи чи здобуваючи освіту за кордоном в даній зарубіжній країні ми є платниками податків, що не звільняє нас від обов’язку їх сплати за зарубіжним законодавством. Незнання податкового законодавства зарубіжних країн дуже часто приводить до великої кількості непорозумінь, адже податковий тиск у цих країнах суттєво більший (наприклад оподаткування корпорацій (в Україні оподаткування прибутку підприємств) сягає 40 і більше %; оподаткування доходів фізичних осіб – 30-45 % і більше). Маючи справу із зарубіжними інвесторами, чи підписання договорів із зарубіжними суб’єктами господарювання необхідно передбачати і враховувати особливості зарубіжного оподаткування, де на допомогу може бути порівняльне податкове право. Останнім часом вітчизняних фізичних і юридичних осіб приваблюють зарубіжні кредити у яких відсоткові ставки у декілька разів нижчі ніж в Україні, однак майже в кожній державі існують певні особливості їх видачі та оподаткування.

Кожна держава в межах своїх національних повноважень має повне і безроздільне право встановлювати і застосовувати будь-які закони і норми, що визначають правила поведінки громадян і організацій. Це стосується і податкових правовідносин. Структура системи оподаткування, розміри податкових платежів, порядок їх стягнення визначаються кожною державою і є обов'язковими для виконання на всій її території.

Нормативно-правові акти іноземного законодавства з числа тих, що регулюють правовідносини по встановленню і стягненню податків, формують податкове законодавство зарубіжних країн, яке в свою чергу, є елементом податкової системи. В даному випадку словосполучення «податкове законодавство зарубіжних країн» використовується стосовно податкового законодавства всіх країн світу, що володіють державним суверенітетом. Сукупність правових норм, встановлених конкретною державою для регулювання податкових правовідносин з метою поповнення доходної частини бюджетів відповідних рівнів або здійснення фінансування певних заходів, формує податкове право зарубіжних країн. З метою формування доходної частини бюджетів і (або) забезпечення фінансування певного виду діяльності.

Порівняльне податкове право – це сукупність концептуально-понятійної системи знань та уявлень про податкові системи та податкове законодавство світу, з метою застосування теорії порівняльного методу в науково-пізнавальному і практично-прикладному аспекті щодо податкових правовідносин. Предметом порівняльного податкового права виступають вітчизняна та зарубіжні податкові системи, а також їхнє податкове законодавство.

Порівняльне податкове право не можна ототожнювати із податковим правом зарубіжних країн тому, що перше є наслідком останнього. За допомогою порівняльного податкового права ми маємо змогу порівняти вітчизняну податкову систему та податкове законодавство із зарубіжним податковим законодавством та податковими системами та виявити їх недоліки і переваги, що буде сприяти належній правовій освіті..

Національне податкове право представляє собою сукупність прийнятих в державі норм податкових законів і підзаконних нормативно-правових актів, а також загальних принципів права, які застосовуються до податкових правовідносин, принципів податкового права, закріплених у конституціях, прецедентів та рішень вищих судових органів з питань податкового права.

Критеріями для визначення податкової юрисдикції держави є:

• територіальність;

• резиденство.

В різних країнах світу є багато загального в системі податкового права, збігаються основні інститути, його складові. Практично у всіх державах систему податкового права утворюють такі комплекси правових норм, що визначають самі обов'язкові платежі - податки і збори, процедуру їх встановлення і введення, правове положення платників податків, порядок виконання податкових обов'язків, організацію податкового адміністрування, регламент податкового контролю і податкового розслідування, підстави та умови настання відповідальності за податкові правопорушення.

Відмінності:

• склад джерел податкового права;

• компетенція органів влади, які приймають відповідні акти податкового законодавства;

• процедури введення цих актів у дію і основні принципи;

• конкретні юридичні конструкції, які визначають порядок оподаткування.

Необхідно також звернути увагу на те, як співвідносяться норми національного і міжнародного податкового права за юридичною силою. Один із найбільш поширених підходів, який використовується у світовій практиці, ґрунтується на пріоритеті норм ратифікованих і дійсних міжнародних угод над положеннями національного законодавства. Наприклад, у Нідерландах відповідно до Конституції міжнародна угода має переважну силу в порівнянні з нормами внутрішнього нідерландського законодавства. У Франції норми міжнародних угод також переважають над чинним законодавством. Проте судова практика тлумачить відповідні положення Конституції дуже широко, досить часто відмовляючи в застосуванні міжнародних угод.

Отже, у сучасних умовах подальшої глобалізації економіки та інтеграції міжнародного законодавства у вітчизняні правові системи виявлення недоліків та усунення прогалин набуває ще більшої актуальності. Звернення законодавців та практиків по допомогу до порівняльного податкового права дозволить оновлення законодавчого і підзаконного регулювання суспільних відносин, пошук можливостей уникнути помилок Україною у сфері оподаткування, а також обумовить поступовий рух інтеграції до світового співтовариства.