Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Поняття міжнародного приватного права.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
81.41 Кб
Скачать

Поняття міжнародного приватного права

У світі існує 214 правових систем.

Універсального визначення поняття міжнародного приватного права немає.

Міжнародне приватне право виникло досить давно. До 1834 року ця галузь права називалась "Conflict of Law” (конфлікт законів або права). Тут виникала суперечка щодо вірного розуміння цього терміну – розуміти його як "конфлікт законів” або як "конфлікт права”.

В міжнародному приватному праві може виникнути конфлікт двох або більше правових систем щодо врегулювання окремої справи. В історичному аспекті деякі з таких конфліктів призводили до війни між конфліктуючими державами.

В 1834 році американський суддя Джозеф Старрі увів термін "International Private Law ("Public” встановлює межі розповсюдження "private”).

Приклад, громадянин однієї держави позичає гроші у громадянина іншої держави. Але в певний час гроші не повертає (тоді застосовується сфера регулювання "public”). "Public” виникає тоді, коли виникають певні правовідносини. При позичці грошей правовідносини не виникають і, тоді – це сфера регулювання "private”.

Міжнародне приватне право – галузь права, що регулює правовідносини, ускладнені іноземним елементом, які виникають змінюються та припиняються у цивільно-правовій сфері(цивільні, сімейні, спадкові та трудов)і, коли хоча б однією зі сторін таких правовідносин є особа (і фізична й юридична).

Міжнародне приватне право – це система колізійно-правових та уніфікованих матеріально-правових (та двосторонні договори), що регулюють цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом.

Отже, об’єктом міжнародного приватного права є врегулювання правовідносин, ускладнених іноземним елементом. Коли правовідносини не ускладнені іноземним елементом застосовується цивільне право, коли правовідносини ускладнені іноземним елементом застосовуються приватне право.

Міжнародність полягає у тому, що цивільно-правові відносини перестають регулюватися виключно одним (національним) правом, оскільки вони містять іноземний елемент, відносини виходять „за межі свого” права, тобто вони лежать поза сферою юрисдикції однієї держави. На регулювання таких відносин починаю претендувати ще, щонайменше, один правопорядок. На шляху регулювання таких відносин, ускладнених іноземним елементом, вирішується проблема вибору компетентного правопорядку, або правової системи за допомогою якої можна об’єктивно, з урахуванням міжнародного характеру врегулювання.

Предмет міжнародного приватного права

Функції міжнародного приватного права:

 знаходження засобів, за допомогою яких конфлікт між двома правовими системами не викликав би публічно-правовий конфлікт між двома державами;

 полягає у наданні засобів (рекомендацій) щодо врегулювання транснаціональних відносин.

Предмет МЧП є майнові та особисті відносини громадян і організацій, які складаються у результаті міжнародного спілкування.

Предметом міжнародного приватного права є цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом.

Цивільні відносини у широкому змісті – диференціація на галузі цивільного, трудового, господарського, банківського, фінансового, екологічного права, такий перелік невичерпний. (Нп.: шлюбно-сімейні відносини).

Цивільні відносини у вузькому змісті – виключно цивільні відносини.

Термін „іноземний елемент” введений у МЧП штучно, щоб підкреслити міжнародність характеру відносин. „Іноземний елемент” вказує на те, що відносини стосуються інтересів та просторової сфери юрисдикції декількох (більше ніж одна) держав: правову систему держави, де розглядається спір та правову систему держави до якої належить іноземний елемент.

Іноземний елемент у правовідносинах може мати три форми (ускладнені правовідносини):

суб’єкту – іноземний елемент може стосуватися громадянства (його відсутності), місця проживання, місця перебування, місця знаходження фізичної чи юридичної особи. (а також інколи держава, міжнародні організації, ТНК. При правовідносинах держава прирівнюється до юридичних осіб);

об’єкту – певне благо, оспорювана річ знаходиться за кордоном, або права захищаються за кордоном. (річ, авторське право). Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави;

юридичного факту – конкретні життєві обставини, що передбачені нормами права, на підставі якого відповідні відносини виникають, змінюються або припиняються. Види: юридична дія – життєві обставини, що залежать від волі суб’єкта. Юридична подія – не залежить від волі суб’єкта, наприклад настання повноліття. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);

 всілякі комбінації вищенаведених трьох форм.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.