Структура податкової адміністрації Чехії

Всі ці країни, Чехія і Польща, допомагають одна одній. Якщо одна країна втілить щось, то інша теж використовує це. В Чехії податки дуже схожі на польські, але вищі ставки.

В Чехії три рівні податкової структури:

• центральний рівень;

• регіональний рівень ( всього 8 регіональних податкових служб);

• місцевий рівень(всього 223 місцевих податкових служб).

Вони дуже відрізняються одна від одної. Біля 600 чоловік працює в Празі , в маленьких податкових - десь 20 чоловік . Є багато утриманих податків , які вони використовують.

25 %- податок по дивідендах та по прибутку, 15 % - по банківських депозитах, 25 % - по роялті, 25 % - по передачі прав власності і 25 % податок по позиках. Ці утримані податки досить схожі на польські.

Німеччина, наприклад, має 30 % утриманого податку. Люди перевели свої гроші в Люксембург, де взагалі відсутній такий податок. Зрозуміло, що вони не декларували ці гроші. Це означає , що країна може бути багатшою через залучення іноземного капіталу. Німеччина мала одне з найскладніших банківських законодавств. Воно було спрощене. Це був успіх податкової адміністрації. Але зараз майже всі банки північної Німеччини пусті, тому що майже всі гроші були переведені до банків Люксембургу. На півдні така ж картина, тільки там гроші пішли до Швейцарії і до Австрії, тому що в Австрії є таке правило - громадяни і резиденти інших країн не сплачують податків по банківських процентних ставках

Проблема податкового аудиту.

Податковий аудит - це життєдіяльна і важлива функція податкової адміністрації. Більшість роботи аудиторів проводиться комп'ютером.

Ці спеціалісти проводять оцінку заповнення декларації і перевіряють правильність її заповнення. Дуже часто аудитори виїжджають на місця для проведення перевірок.

Для більшості крупних місцевих податкових (це в цих 4 країнах, які ми обговорювали), е два управління проведення аудиту. Одне управління для проведення аудиту на крупних підприємствах, а інше для малих підприємств. Що стосується відділу проведення перевірок крупних платників податків, то ці люди прикомандировані до крупної місцевої податкової чи до регіонального рівня.

У Франції зробили наступне: в Міністерстві фінансів створили окреме управління для проведення аудиту крупних підприємств. Крім цього, ці підприємства повинні відкривати свої офіси і штаб-квартири тільки в Парижі. Спеціалісти цього управління повинні знати англійську мову, тому що більшість цих підприємств ведуть свою бухгалтерію на англійській мові, і більшість контрактів, що укладаються цими підприємствами, на англійській мові. Тому по всій країні таких спеціалістів – аудиторів на цих підприємствах дуже мало. Аудит для таких крупних корпорацій проводиться на постійній основі, без відриву .

В інших країнах аудити крупних підприємств проводяться силами місцевого рівня, звичайно ці перевірки проводяться на рівні того району , де знаходиться штаб - квартира цього підприємства.

Навчання аудиторів малих підприємств відрізняється від програми навчання аудиторів крупних корпорацій.

Аудитори спеціалізуються кожний по якійсь професії. Тобто один аудитор не займається перевіркою наприклад лікарів, продавців, водіїв, а перевіряє лише лікарів чи продавців. Це щодо малих підприємств.

При перевірці крупних підприємств інша ситуація. 90 % проблем аудиторів при перевірках крупних підприємств, становлять юридичні проблеми. Досвід показує , що крупні підприємства не опускають статті своїх доходів. Вони вказують всі статті свого доходу. Більшість підприємств оснащені комп'ютерними бухгалтерськими системами. Але вони занижують обсяги продажу та прибутку. Для покарання цього використовуються штрафні санкції.

Приклад: одне підприємство продає іншому автомобіль 30 грудня за 1 млн. Якщо це чесний платник податку, то він повинен вказати цю угоду 30 грудня. Але він хоче щоб цифра було меншою.

Більшість платників зроблять так , щоб їх клієнт заплатив не одразу всю суму за цю машину. Це не перша машина яку він продає. В таких випадках 20 % це неповернені борги, з якими податковим інспекторам прийдеться зіткнутися. Він користується положенням про неповернені борги. 20 % цієї угоди, в нашому випадку це 200 тис., він може перевести , як свої витрати на погашення неповерненого боргу. В 1998 році його прибуток на цю суму (200 тис.) збільшиться. Для нього важливо, що обсяг угоди зменшиться на 200 тис., і сума податку зменшиться на 60 тис і цю суму він зекономить зараз. Цю суму отримуємо, якщо податок з підприємства складає 30 %.

Тепер позиція аудитора в цьому випадку. Тут ми зустрічаємося з юридичною проблемою. В цьому прикладі платник обов'язково заплатить. Тоді .коли він отримає всю суму, але пізніше.

Найкраща законодавча податкова база, яка підтримує функціонування податкової адміністрації , існує в США. В Європі такими спеціалістами є англійці. Вони розробили велику кількість стратегій.

Треба нам розробити висновки щодо можливостей податкового законодавства Наприклад, в Німеччині зробили такі розрахунки, що їм не вистачає від планових десь 30% надходжень від корпоративного податку. І ці 30% це – 8 млрд. доларів.

Податкова поліція.

Існує багато програм щодо існування цієї служби. Взагалі існує три можливості:

1. податкова поліція входить до складу звичайної поліції Міністерства внутрішніх справ.

2. поліція підпорядкована місцевій податковій службі.

3. поліція включена до складу аудиторського податкового відділу.

Перший варіант - вводити до складу звичайної поліції, не принесе бажаного результату, тому що податковим слідчим треба мати знання і досвід по податковому законодавству. Звичайний поліцейський не має часу всім цим займатися. Для того , щоб у працівника була така можливість, йому потрібно навчатися десь 3 роки в цьому напрямку. Для цих працівників не є необхідним знання з податкового законодавства як такого, а треба вміти обґрунтовувати свої дії на штрафному чи кримінальному законодавстві, а також у загально-адміністративному законодавстві. З цієї точки зору було б краще включити поліцію до складу аудиторських груп. У Західній Європі це ще не вирішили. В Австрії підпорядкували до центральної податкової служби.

Приєднання поліції до аудиторів ускладнює нашу роботу. Робота аудиторів складається з того, щоб визначити належний розмір податку, а робота податкового слідчого полягає в тому, щоб знайти цього платника і можливо посадити за грати.

До працівника податкової поліції треба звертатися в разі незвичайного випадку. Треба бути уважними при зверненні до них. Якщо порушення платника не дуже серйозне, то можна скористатися штрафними санкціями