Методичні рекомендації до самоопрацювання теоретичного матеріалу

При роботі над питанням «Сутність, структура і сектори роботи МОП» основну увагу слід приділити вивченню мети та мотивів створення МОП: гуманістичного, внутрішньополітичного, економічного та зовнішньополітичного. Розглянути основні завдання МОП та пріоритети її діяльності: розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем, створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій, технічне співробітництво і т. ін. Також треба визначити, які організації входять до структури МОП (міжнародна конференція праці – вищий орган МОП, який збирається щорічно, регіональні конференції, галузеві комітети, адміністративна рада, генеральний директорат, Міжнародне бюро праці, міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, міжнародний навчальний центр тощо) та сутність діяльності цих органів. Адміністративна рада МОП – її виконавчий орган, який спрямовує роботу в період між конференціями. Міжнародне та регіональні бюро праці МОП – постійний секретаріат та одночасно дослідницький центр із соціальних питань і світовий довідково-інформаційний центр МОП. Консультативні групи та інші структури МОП – діють для підтримання постійних зв’язків МОП із різними регіонами світу.

При вивченні питання «Основні сфери організаційно-практичної діяльності МОП» слід приділити увагу таким основним сферам діяльності як нормотворча діяльність, яка є головною і полягає в розробці міжнародних програм щодо покращення умов праці та життя працюючих, підвищенні можливостей зайнятості та підтримці основних прав людини; ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями, що зібрані у Міжнародний кодекс праці; та контроль за застосуванням міжнародних трудових норм. Міжнародне технічне співробітництво – ще один з головних напрямків діяльності МОП. Воно здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різноманітних соціально-трудових проблем, постачання необхідного обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів на місцях, організація різноманітних семінарів. Дослідницька та видавнича діяльність МОП є основою здійснення її нормотворчої роботи та технічного співробітництва. Цей напрямок проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП. Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень МОП співпрацює і обмінюється результатами досліджень, методичними розробками в сфері праці та соціально-трудових відносин з багатьма національними науково-дослідними закладами.

«Взаємовідносини України з МОП». Україна є членом МОП з 1954р. Основні аспекти взаємодії МОП та України полягають у приведенні національного законодавства в сфері праці до міжнародних стандартів, участі органів МОП (наприклад, МБП, Міжнародного навчального центру, Бюро статистики праці МОП) у розв’язанні соціально-трудових проблем, здійсненні різноманітних проектів та цільових програм МОП в Україні. Участь України в міжнародних конвенціях та угодах полягає у ратифікації конвенцій МОП. З усіх ухвалених МОП конвенцій, Україна ратифікувала 54, з них 46 – чинні, в тому числі всі фундаментальні конвенції. За роки незалежності Україною ратифіковано 10 конвенцій.

Вивчення питання «Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин» слід розпочати із з’ясування того, що в світі регулювання соціально-трудових відносин здійснюється методами соціального партнерства. Визначення основних моделей регулювання СТВ методами соціального партнерства, що існують в світі та відмінностей між ними призводить до ідентифікації таких моделей: Північноєвропейська (характеризується високим рівнем централізації договірного процесу – Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Швеція), Центральноєвропейська (основний рівень соціального партнерства – мезоекономічний, тобто основні угоди приймаються на рівні регіонів та галузей – Австрія, Італія, Німеччина, Франція), Третя модель характерна для таких країн як Іспанія, Португалія, Греція, США, Японія (переговорний процес здійснюється на мікроекономічному рівні). Потрібно зазначити основні проблеми функціонування кожної з цих моделей та можливість застосування основних їх положень для регулювання СТВ в Україні.