
- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Заняття 1 Тема: Історія біохімії. Якісні (кольорові) реакції на амінокислоти та білки теоретична частина
- •Практична частина:
- •ХIд роботи
- •Заняття 2 Тема: Властивості білків теоретична частина
- •Практична частина
- •ХIд роботи
- •Заняття 3 Тема: Кількісне визначення білків за допомогою біуретового реактиву теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 4 Тема: амінокислоти і білки (семінар)
- •Заняття 5 Тема: Властивості вуглеводів теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 6 Тема: властивості, будова, роль лІпІдІв. Реакція на жири і жироподІбнІ речовини теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 7 Тема: будова і властивості нуклеопротеЇдІв теоретична частина:
- •Цитозин
- •Практична частина:
- •Заняття 8 Тема: загальні властивості ферментів теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •ПРактична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 9 Тема: Якісні реакції на вітаміни теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •ВодоРозчинні вітаміни
- •ЖироРозчинні вітаміни
- •Заняття 10 Тема: біологічне Окиснення речовин теоретична частина:
- •Практична частина
- •Заняття 11 Тема: обмін вуглеводів (частина 1). Визначення концентрації глюкози в крові теоретична частина:
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Заняття 12 Тема: обмін вуглеводів (частина 2). Визначення молочної кислоти у біологічному матеріалі теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •Заняття 13 Тема: обмін вуглеводів (семінар)
- •Заняття 14 Тема: Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Визначення сечовини в біологічних рідинах діацетилмонооксимним методом теоретична частина:
- •Катаболизм аминокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Хід роботи
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується притримуватися обговореного порядку змішання розчинів.
- •Заняття 15 Тема: Обмін ліпідів. Визначення концентрації загального холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) теоретична частина:
- •Окисний розпад нейтральних жирів (ацилгліцеринів) у тканинах
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Заняття 16 Тема: Обмін води та мінеральних солей. Біохімія крові теоретична частина:
- •Заняття 17 Тема: Механізм м’язового скорочення. Біологічні мембрани
- •Механізм м’язового скорочення.
- •Механізм м’язового розслаблення.
- •Особливості енергетичного обміну у скелетних м’язах.
- •Тестовий контроль модуль 1 «Будова і фізико-хімічні властивості біоорганічних речовин»
- •30. Електрофорез − це:
- •82. Каталітичний центр ферменту − це:
- •83. Адсорбційний центр ферменту − це:
- •84. Алостеричний центр ферменту – це:
- •94. Неконкурентне інгібування – це:
- •Модуль 2 «Обмін речовин»
- •71. Склад плазми крові:
- •72. Фібриноген − це:
- •85. Актин − це:
- •86. Тропоміозин − це:
- •92. Роль ядерної мембрани:
- •93. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •94. Роль мембрани апарату Гольджі:
- •95. Роль мембрани лізосом:
- •Індивідуальні завдання
- •Питання до іспиту
- •Глосарій
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Навчально-методичний посібник
Хід роботи
Практичне значення роботи: Найчастіше зумовленим показником вуглеводного обміну з діагностичними цілями є вміст глюкози в крові і сечі. Підвищення її рівня є досить частим симптомом при різноманітних захворюваннях (цукровий діабет, пухлини кори наднирників, гіперфункції щитовидної залози, захворювання печінки, органічні ураження ЦНС).
Принцип методу: глюкоза в присутності глюкозооксидази окислюється киснем повітря до глюконової кислоти та перекису водню, який у присутності пероксидази реагує з фенолом та 4-амінофеназоном з утворенням хіноніміна червоно-фіолетового забарвлення, який визначається фотометрично.
Реактиви:
Ензими (розчин): пероксидаза, β,D-глюкооксидаза, 4-амінофеназон, стабілізатори, активатори;
Буферний розчин (фосфатний буфер – рН 7,2-7,4), фенол;
Калібрувальний розчин глюкози (10±0,5) ммоль/л.
Фізіологічний розчин.
Матеріал, що аналізується: сироватка.
Концентрація глюкози стабільна протягом 24 годин при температурі від плюс 2 до плюс 8 0С, за умови, що сироватка або плазма приготовлені не пізніше 30 хв. після забору крові. Якщо утримання глюкози в сироватці крові або плазмі вище 27,7 ммоль/, її необхідно розбавити фізіологічним розчином у 5 разів і повторити дослідження.
Приготування робочих розчинів.
Для використання набору у варіанті БІРЕАГЕНТУ розчини готові до використання і стабільні до закінчення гарантійного терміну придатності (при дотриманні умов збереження – температура від +2 до +16 0С).
Складаємо робочу схему проведення досліду.
Калібрувальний розчин глюкози розбавляють у 10 разів (0,1 мл калібрувального розчину глюкози 10 ммоль/л змішують із 0,9 мл фізіологічного розчину).
Аналіз проводиться у відповідності зі схемою, наведеною у таблиці.
Розрахунок концентрації глюкози за формулою:
С = 10,0 ∙ Е досл. пр. / Е кал. пр.
де: 10 – концентрація калібрувального розчину глюкози (ммоль/л);
Е досл. пр. – оптична щільність дослідної проби;
Е кал. пр. – оптична щільність розчину стандарту.
Контроль якості.
Достовірність одержуваних результатів контролюють за допомогою атестованих контрольних сироваток “Ліонорм” (Чехія) або “Біоконт С” (Росія).
Нормальні величини вмісту глюкози в сироватці, плазмі крові 4,2 – 6,11 ммоль/л.
Відміряти у пробірку, мл |
Буферний розчин |
Ензи-ми |
Фізіоло-гічний розчин |
Розведе-ний калібру-вальний розчин |
Аналізує-мий матеріал |
Показники оптичної щільності
|
|
Е кал. пр. |
Е досл. пр. |
||||||
Холоста проба (контроль) |
2,00 |
2,00 |
0,04 |
– |
– |
−
|
− |
Калібрувальна проба |
2,00 |
2,00 |
– |
0,4 |
– |
|
− |
Дослідна проба 1. |
2,00 |
2,00 |
– |
– |
0,04 |
− |
|
2. |
2,00 |
2,00 |
– |
– |
0,04 |
− |
|
і т.д. |
2,00 |
2,00 |
– |
– |
0,04 |
− |
|
10. |
2,00 |
2,00 |
– |
– |
0,04 |
− |
|
Змішати, витримати при кімнатній температурі (від +18 0С до +25 0С), або 12 хв. при температурі +37 0С. Вимірюють оптичну щільність калібрувальної (Е кал. пр.) та дослідної проби (Е досл. пр.) проти холостої проби. |
В кінці роботи зробити висновок.