2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення

Перепис – це спеціально організоване спостереження, основне завдання якого полягає в повному обліку чисельності та характеристиці складу будь-якого явища на певну дату.

Переписи, як правило, основані на суцільному спостереженні. Переписи здійснюються періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово.

Розрізняють два види перепису. Перший вид перепису проводять на основі даних обліку та звітності підприємств і організацій. Такі переписи називають одноразовим обліком. Це, наприклад, перепис невстановленого устаткування підприємств. На базі даних одноразових обліків вирішують питання, пов’язані з аналізом нагромадженого потенціалу, його науково-технічних характеристик. Готові дані первинного обліку, а також широке залучення робітників підпри-ємств і організацій до заповнення формулярів дає змогу здійснювати ці обліки (переписи) з мінімальними витратами в дуже стислі строки і з добрими результатами.

Другий вид перепису, коли статистичні формуляри заповнюють на підставі спеціально організованої реєстрації фактів. Прикладом такого виду є перепис населення. Саме переписи є головним джерелом більшості даних про населення.

В XΙX ст. відомий вчений Ю. Янсон сформулював основні умови та вимоги щодо проведення переписів, які лишаються актуальними і сьогодні:

1) перепис має здійснюватися максимально швидко і фіксувати стан явища на певний момент;

2) перепис має здійснюватися водночас по всій території;

3) перепис потрібно проводити в той час, коли об’єкт перепису найстабільніший, тобто найменш рухомий;

4) між переписами мають бути однакові проміжки часу;

5) прийоми перепису слід, за можливості, лишати незмінними.

* Історична довідка:

Першу „ревізію” чисельності населення в Російської імперії учинили при Петрові Ι у 1724 р. Чисельність населення тоді визначали по так званим „подвірним” спискам, до яких додавали знову народжених та вилучали померлих.

У 1897 р. таке положення вирішили виправити. Імперія захопила величезну територію від Варшави до Сахаліну, включаючи Фінляндію та Середню Азію. Тому було вирішено в один день перерахувати все населення країни – „як те, яке знаходиться у дорозі, так і на місцях усіх станів та звань, усіх віків”. Цей перепис мав мету виявити не тільки загальну чисельність населення, але і його віковий склад, сімейний стан та зайнятість населення, грамотність тощо.

Згідно з переписом Російську імперію на початок 1897 р. населяло 129 мільйонів осіб, з них тільки 55,7 млн. налічувалося „великорусів”, на другому місці йшли „малороси”, тобто українці – 22,4 млн., потім поляки – 8 млн., білоруси – 5,9 млн. осіб та ін.

На відміну від теперішньої України або Росії, населення цієї країни було дуже молодим. У ній проживало 52 млн. дітей до 15 років та лише 7 млн. старих (осіб, старших за 60 років); 9/10 підданих імперії проживало у селі.

За народжуваністю (48 осіб на 1000 жителів) імперія посідала 1 місце у Європі, але за смертністю також була серед лідерів (34 особи на 1000 жителів). Слід відзначити, що показники народжуваності перевищували показники смертності. Зараз в нашій країні природний приріст населення є від’ємним, тобто коефіцієнт смертності вищий, ніж коефіцієнт народжуваності.

У ХХ ст. переписів населення на території нашої країни було здійснено сім: 1920; 1926; 1939; 1959; 1970; 1979; 1989 рр.

Останній перепис населення в Україні був проведений у грудні 2001 року. 19 жовтня 2000р. був прийнятий Верховною Радою України Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення”. Згідно з Законом “Перепис населення - періодичне суцільне державне статистичне спостереження, що включає в себе збирання демографічних і соціально-економічних даних, які на встановлену дату характеризують чисельність та склад населення країни, а також оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів”.

Під час перепису населення складають програму, оформлену як переписний лист. До програми перепису населення 2001р. включено питання, що стосуються окремої людини, а також домогосподарства в цілому. Формування питань у переписному листі має свою логічну послідовність.

В організаційному плані проведення перепису населення відображаються питання про час та строки проведення, організацію переписних дільниць, про добір та підготовку кадрів обліковців і інструкторів, про забезпечення інструментарієм, про порядок прийому та обробки матеріалів перепису.

Для підготовки і проведення перепису населення та оброблення його результатів призначається тимчасовий переписний персонал, який фіксує дані опитування в статистичні формуляри - переписні листи (приклади переписних листів дивись у додатках № 1 та № 2).

Одночасність перепису населення забезпечує отримання даних станом на єдиний встановлений момент часу. Період часу перепису населення 2001р. становив з 5 до 14 грудня 2001р., критичним моментом часу було 12 годин ночі з 4 на 5 грудня. Матеріали перепису всебічно узагальнюються. Так, чисельність населення України на 5 грудня 2001р. - 48415,5 тис. чол., у тому числі: жінки складають 54 %, а чоловіки - 46 %.