- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 94
- •Глава 11. Вибірковий метод 110
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 119
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
10.5. Взаємозв’язки індексів
Економічні індекси тісно пов’язані між собою і утворюють індексну систему. Якщо між економічними показниками існує взаємозв’язок, то між індексами даних показників цей зв’язок зберігається.
Наприклад, ( ),
тоді або
Аналогічно використовуються взаємозв’язки між іншими показниками.
При вивченні динаміки окремих явищ часто виникає необхідність визначення індексів більше, ніж за два періоди. Індивідуальні індекси можуть розраховуватися у вигляді індексного ряду за декілька періодів.
У таких випадках індекси можна розраховувати як на постійній, так і на змінній базах порівняння. Якщо за базу приймається постійна індексована величина якогось одного періоду, то даний спосіб називається базисним. При ланцюговому способі база розрахунку в ряді постійно змінюється, тобто за базу порівняння приймається індексована величина сусіднього минулого періоду.
Наприклад, під час вивчення щоквартального виробництва продукції протягом року можна розрахувати як ланцюгові, так і базисні індивідуальні індекси фізичного обсягу продукції.
Ланцюгові індивідуальні індекси фізичного обсягу продукції визначаються:
; ; .
Базисні індивідуальні індекси фізичного обсягу продукції визначаються:
; ; .
Між ланцюговими та базисними індивідуальними індексами існує взаємозв’язок: добуток ланцюгових індексів дає відповідний базисний.
.
Або навпаки: частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу. Тому при наявності ланцюгових індексів можна перейти до базисних, а при наявності базисних – до ланцюгових без прямого розрахунку.
10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
Під час вивчення соціально-економічних явищ та процесів поряд із абсолютними та відносними величинами широко використовують і середні величини, тобто при проведенні статистичного аналізу доводиться порівнювати такі узагальнюючі якісні показники, як середня ціна, середня собівартість, середня продуктивність праці, середня заробітна плата тощо.
Якщо рівень середньої величини залежить від значень ознаки і структури сукупності, то очевидно, що й динаміка середньої визначається зміною даних факторів. Вплив кожного з цих факторів оцінюється за допомогою загальних індексів середніх величин (індексів зі змінними та постійними вагами). Такі індекси утворюють індексну систему, яка для якісних показників складається з наступних складових: індексів змінного складу, індексів фіксованого (постійного) складу та індексів структурних зрушень.
Індекс змінного складу
: = : ,
де – значення індексованої ознаки відповідно у базисному та звітному періодах;
– частоти значень індексованої ознаки відповідно у базисному та звітному періодах.
Індекс змінного складу показує відносну зміну середнього рівня ознаки в цілому за рахунок двох факторів:
- зміни індексованої ознаки;
- зміни в структурі сукупності.
Індекс фіксованого складу
:
Індекс фіксованого складу характеризує зміну середнього рівня ознаки за рахунок лише зміни індексованої величини при незмінній структурі сукупності.
Індекс структурних зрушень
:
Індекс структурних зрушень показує зміну середнього рівня ознаки за рахунок лише змін у структурі сукупності при незмінному значенні ознаки.
Так як ці індекси складають індексну систему, то між ними існує зв’язок:
Дуже часто при розрахунках загальних індексів середніх величин замість частот значень індексованої ознаки безпосередньо використовують показники питомої ваги ( ). Тоді формули індексів середніх величин приймуть такий вигляд:
індекс змінного складу
індекс фіксованого складу
індекс структурних зрушень
Остання форма запису загальних індексів середніх величин має деяку перевагу перед розгорнутою, тому її ширше використовують на практиці. Вона компактна, чіткіше вирізняє фактори, які впливають на зміну середньої величини показника.
Економічну суть індексів середніх величин розглянемо на прикладі динаміки середньої ціни товару „А” на кількох ринках міста. Зміну середньої ціни товару „А” у цілому по декількох ринках міста показує індекс змінного складу. Однак на дану зміну впливають два показники (фактори):
1) зміна цін на товар „А” на кожному ринку міста, дану зміну показує індекс фіксованого складу;
2) зміна обсягів реалізації на кожному ринку, дану зміну показує індекс структурних зрушень.