- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 94
- •Глава 11. Вибірковий метод 110
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 119
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Наприклад, за допомогою індивідуального індексу можливо визначити, як змінилася ціна на будь-який товар у поточному періоді порівняно з попереднім. Позначають індивідуальний індекс буквою „ і ”.
Формули для розрахунку основних видів індивідуальних індексів приводяться у таб.10.2.
За розглянутою схемою побудови індивідуальних індексів створюють індивідуальні індекси інших ознак (показників). Дана методика обчислення індивідуальних індексів дозволяє зробити висновок, що індивідуальний індекс-це відносна величина динаміки або порівняння. Детальніший порядок розрахунку даних величин був розглянутий раніше у главі № 4.
Таблиця 10.2.
Формули для розрахунку основних видів індивідуальних індексів та їх економічний зміст
Назва індивідуального індексу |
Формула розрахунку |
Економічний зміст індексу, тобто його характеристика |
Індивідуальний індекс цін
|
|
Характеризує зміну ціни конкретного виду товару або продукції у звітному періоді порівняно з базисним. |
Індивідуальний індекс собівартості продукції
|
|
Характеризує зміну собівартості конкретного виду продукції у звітному періоді порівняно з базисним. |
Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообігу або фізичного обсягу продукції |
|
Характеризує зміну кількості проданих товарів конкретного виду (кількості виробленої продукції), тобто зміну обсягу реалізації (виробництва) у натуральному вираженні у звітному періоді порівняно з базисним. |
Індивідуальний індекс товарообігу
|
|
Характеризує зміну товарообігу конкретного виду товару у звітному періоді порівняно з базисним. |
Індивідуальний індекс витрат на виробництво
|
|
Характеризує зміну загальних витрат на виробництво конкретного виду продукції у звітному періоді порівняно з базисним. |
Індивідуальний індекс продуктивності праці у трудовому вираженні, тобто індекс трудомісткості |
|
Характеризує зміну трудомісткості, тобто витрат робочого часу на виробництво конкретного виду продукції у звітному періоді порівняно з базисним. |
10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
Загальні індекси характеризують зміну явища, до складу якого входять різнорідні елементи. Ці різнорідні елементи не піддаються безпосередньому підсумованню у часі, просторі чи порівнянні з планом.
Наприклад, у звітному періоді, порівняно з попереднім, на ринках м. Одеса зросли ціни на картоплю, моркву та інші овочі. Ціни на різні види товарів не підлягають підсумуванню. Тільки за допомогою загального індексу цін можна визначити, як змінилася ціна у цілому на всі овочі на ринках міста.
У свою чергу, залежно від методології обчислення (від форми побудови), загальні індекси поділяють на агрегатні та середні. Основною формою загального економічного індексу є агрегатна.
Агрегатний індекс, як правило, складається з двох частин: одна –індексована величина, друга – вага (сумірник). Індексована величина – це величина, зміну якої визначають, вага – це постійна величина. В агрегатних індексах чисельник і знаменник відрізняються тільки індексованими величинами, а ваги (сумірники) – незмінні.
Слід зазначити, якщо в агрегатній формі загального індексу індексованою величиною є якісна ознака (ціна, собівартість, продуктивність праці), то вагами виступають кількісні (об’ємні) показники. При побудови індексів якісних ознак сумірники (вага) фіксують на рівні звітного періоду.
При побудові індексів об’ємних ознак, навпаки, вагами виступають якісні показники, а сумірники (вага) фіксують на рівні базисного періоду. Цей принцип забезпечує можливість побудови системи взаємопов’язаних індексів.
Загальний індекс цін у агрегатній формі розраховується за формулою:
.
Дана формула загального індексу цін називається формулою Пааше, саме вона у вітчизняній статистиці має перевагу.
У даній формулі цін індексованою величиною є ціна - , в якості ваги приймається кількість реалізованого товару (продукції) звітного періоду – .
У зарубіжній практиці індекс цін розраховується за формулою Ласпереса, де у ролі сумірника виступає кількість реалізованого товару на рівні базисного періоду.
Загальний індекс цін характеризує зміну цін на товари (продукцію) у звітному періоді порівняно з базисним. Різниця між чисельником і знаменником цього індексу
показує:
- суму економії (додаткових витрат) населення за рахунок зміни цін;
- абсолютне збільшення або зменшення (абсолютну зміну) товарообігу за рахунок зміни цін у цілому.
Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу розраховується за формулою:
.
Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу характеризує зміну фізичного обсягу товарообігу (кількості реалізованих товарів) у звітному періоді порівняно з базисним. Різниця між чисельником і знаменником цього індексу
показує абсолютне збільшення (зменшення) товарообігу за рахунок зростання (зниження) фізичного обсягу товарообігу (кількості реалізованих товарів).
Загальний індекс товарообігу розраховується за формулою:
.
Загальний індекс товарообігу характеризує зміну товарообігу у звітному періоді порівняно з базисним під впливом двох факторів (показників): зміни цін на товари та зміни кількості реалізованих товарів (фізичного обсягу товарообігу). Різниця між чисельником і знаменником цього індексу
показує абсолютну зміну товарообігу, у тому числі під впливом двох факторів.
Алгоритм визначення абсолютної зміни товарообігу, у тому числі за рахунок двох факторів:
.
у тому числі за рахунок:
а) динаміки (зміни) цін = ;
б) за рахунок динаміки (зміни) обсягу реалізації .
Перевірка впливу двох факторів + .
Однак окремі формули можна деталізувати. Так можна визначити абсолютну зміну товарообігу не тільки за рахунок зміни цін у цілому, а також за рахунок зміни цін на кожний вид товару: .
Загальний індекс собівартості продукції розраховується за формулою аналогічно загальному індексу цін:
.
Загальний індекс собівартості характеризує зміну собівартості продукції у звітному періоді порівняно з базисним.
Різниця між чисельником і знаменником цього індексу характеризує економію (перевитрати) за рахунок зміни собівартості одиниці продукції.
Загальний індекс фізичного обсягу продукції розраховується за формулою:
або .
Використання цієї чи іншої формули залежить від вихідних даних. Загальний індекс фізичного обсягу продукції характеризує зміну кількості виробленої продукції у звітному періоді порівняно з базисним.
Загальний індекс витрат на виробництво розраховується за формулою:
.
Загальний індекс витрат на виробництво характеризує зміну витрат на виробництво у звітному періоді порівняно з базисним. Різниця між чисельником і знаменником цього індексу
показує абсолютну зміну витрат на виробництво у звітному періоді порівняно з базисним.
Загальний індекс продуктивності праці (за трудовими витратами) розраховується за формулою:
.
Загальний індекс продуктивності характеризує зміну трудових витрат на виробництво продукції у звітному періоді порівняно з базисним. Різниця між чисельником і знаменником цього індексу
дає можливість обчислити суму економії (перевитрат) у трудових витратах за рахунок зміни продуктивності праці.