6.3. Питання для самоперевірки

1) Вкажіть значення коефіцієнта концентрації при аналізі рядів розподілу.

2) Вкажіть формулу розрахунку коефіцієнта концентрації

3) Вкажіть межі коливання коефіцієнта концентрації

4) При якому значенні коефіцієнта концентрації спостерігається:

а) повна концентрація;

б) рівномірний розподіл?

5) У яких випадках використовується коефіцієнта подібності?

6) Вкажіть формулу розрахунку коефіцієнта подібності.

7) Чому дорівнює коефіцієнт подібності, якщо структури двох сукупностей однакові?

8) Чому дорівнює коефіцієнт подібності, якщо структури двох сукупностей абсолютно протилежні?

9) У яких випадках використовується коефіцієнта локалізації?

10) Вкажіть формулу розрахунку коефіцієнта локалізації.

11) Що таке квартилі?

12) Що таке децилі?

13) Що таке процентилі

14) Що характеризує децильний коефіцієнт диференціації доходів насе-лення, вкажіть формулу його розрахунку?

15) Що характеризує квартильний коефіцієнт диференціації доходів насе-лення, вкажіть формулу його розрахунку?

Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків

Докладно питання взаємозв’язків вивчається у курсах „Теорія ймовірностей та математична статистика” та „Економіко-математичне моделювання” розділ „Економетрія”. Завдання цієї глави надати уявлення про види зв’язків між явищами та показати можливість вимірювання щільності взаємозв’язків.

7.1. Види зв’язків між явищами

Усі явища суспільного життя існують неізольовано, вони органічно пов’язані між собою, залежать одні від одних, безперервно рухаються та розвиваються. Вивчення зв’язків є одним із завдань статистичного аналізу.

Зв’язки між явищами мають причинно-наслідковий характер, тому статистичний аналіз покликаний кількісно охарактеризувати відповідні зв’язки. Суспільні явища або окремі їхні ознаки, які впливають на інші, а також характеризують причини та умови зв’язку, називається факторними ( ), суспільні явища або окремі їхні ознаки, які змінюються під впливом факторних, тобто характеризують наслідки зв’язку, називаються результативними ( ).

Рис.7.1. Класифікація зв’язків між явищами

Прямий зв’язок - це такий зв’язок, за яким напрямок зміни результативної ознаки співпадає з напрямком факторної ознаки, тобто зі зростанням факторної ознаки зростає і результативна або навпаки, зі зменшенням факторної ознаки результативна також зменшується.

Обернений зв’язок - це такий зв’язок, за яким напрямок зміни результативної ознаки не співпадає з напрямком факторної ознаки, тобто зі збільшенням факторної ознаки результативна зменшується або навпаки, зі зменшенням факторної ознаки результативна зростає, тобто факторна та результативна ознаки змінюються у протилежному напрямку.

Прямолінійний зв’язок - це такий зв’язок, за яким спостерігається відповідність однакових змін середніх значень факторної ознаки та приблизно однакових змін середніх значень результативної ознаки. Залежність результативної ознаки від факторної може бути вираженою рівнянням прямої лінії.

Криволінійний зв’язок - це такий зв’язок, за яким однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки. Залежність результативної ознаки від факторної може бути виражена рівнянням якої-небудь кривої (гіперболи, параболи тощо).

Однофакторний зв’язок – це такий зв’язок, за яким залежність результативної ознаки спостерігається тільки від однієї факторної ознаки.

Багатофакторний зв’язок – це такий зв’язок, за яким залежність результативної ознаки спостерігається одночасно від декількох факторних ознак.

Функціональний зв’язок - це такий зв’язок, за яким певному значенню факторної ознаки відповідає одне чи кілька чітко визначених значень результативної ознаки. Функціональний - це жорстко детермінований зв’язок. Ці зв’язки вивчають точні науки: математика, фізика, хімія тощо. У статистиці вони вивчаються за допомогою індексного методу.

Стохастичний зв’язок - це такий зв’язок, за яким кожному значенню факторної ознаки відповідає певна множина значень результативної ознаки, які утворюють так званий умовний розподіл.

Кореляційний зв’язок – це підвид стохастичного зв’язку, коли зі зміною факторної ознаки змінюється середня величина результативної ознаки.

У статистиці за допомогою кореляційного зв’язку можна встановити залежність між кваліфікацією робітників та їх денним виробітком. Між даними ознаками існує прямий зв’язок: чим вище тарифний розряд, тим більше денний виробіток. Однак, якщо ми будемо розглядати кожного певного робітника, то дана залежність не завжди спостерігається, тому що у кожному випадку, крім кваліфікації (тарифного розряду), існують різні інші фактори, які також впливають на продуктивність праці (виробітку). Кореляційний зв’язок же проявляється не в кожному окремому випадку, а в середньому для великої кількості спостережень.