- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 94
- •Глава 11. Вибірковий метод 110
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 119
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
Абсолютні величини - це показники, які характеризують розміри, рівні, обсяги суспільних явищ та процесів у певних умовах місця та часу.
Абсолютні величини є іменованими показниками, тобто вони завжди мають одиниці вимірювання. Одиниці вимірювання абсолютних величин:
► Натуральні одиниці вимірювання, які у свою чергу поділяються на:
- прості натуральні одиниці вимірювання, вони відображають природні властивості явищ та виражаються у фізичних одиницях ваги, об’єму, мірах довжини та ін. ( , , , .);
- комбіновані (складні) натуральні одиниці вимірювання, вони являють собою добуток величин різної розмірності ( , );
- умовні натуральні одиниці вимірювання, їх використовують у випадках, коли постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища. Перерахунок в умовні натуральні одиниці виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів. Наприклад, у тоннах умовного палива складається паливний баланс.
► Вартісні (грошові) одиниці вимірювання, їх використовують для відображення рівня цін, розмірів заробітної плати, для вартісної оцінки обсягів виробництва у разі різнойменної продукції, а також у разі узагальнення значень облікових даних на рівні галузей чи економіки у цілому. Наприклад, більшість макроекономічних показників виражаються у грошових одиницях. Одиницею вимірювання може бути національна валюта або валюти інших країн.
► Трудові одиниці вимірювання використовуються для визначення обсягу трудових ресурсів, витрат праці на виробництво продукції, для оцінки трудомісткості продукції ( , ).
За способом вираження абсолютні величини поділяються на індивідуальні та сумарні. Індивідуальні абсолютні величини характеризують величину ознаки окремих одиниць сукупності. Наприклад, розмір заробітної плати окремого робітника підприємства за місяць. Сумарні (підсумкові) абсолютні величини характеризують величину ознаки сукупності або декількох одиниць сукупності у цілому. Сумарні абсолютні величини знаходять при сумуванні індивідуальних абсолютних величин. Наприклад, фонд заробітної плати робітників підприємства за місяць.
4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
Абсолютні величини відіграють важливу роль у системі статистичних показників. Однак для того, щоб повною мірою проаналізувати досліджувані соціально-економічні явища та процеси, виявити взаємозв’язки між ними, встановити закономірності їх розвитку, провести різного роду порівняння недостатньо лише абсолютних величин. Тому у статистиці для проведення більш глибокого аналізу соціально-економічних явищ та процесів абсолютні величини доповнюють відносними величинами.
Відносні величини є мірою співвідношення між явищами. Будь-яку відносну величину обчислюють як відношення двох абсолютних величин.
Існують різни види відносних величин: виконання плану (виконання договірних зобов’язань), планового завдання, динаміки, структури, порівняння, координації, інтенсивності.
Відносні величини виражаються у вигляді коефіцієнтів, відсотків (%) або проміле (‰). Дуже рідко при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за 10000 одиниць, тобто використовують продециміле. Крім того, в статистиці інколи використовують іменовані відносні величини, а саме: в окремих випадках відносні величини інтенсивності можуть мати одиниці вимірювання. Послідовно розглянемо порядок розрахунку відносних величин.
Відносні величини виконання плану (виконання договірних зобов’язань) характеризують рівень виконання плану або договірних зобов’язань.
На практиці відносну величину виконання плану дуже часто називають відсотком виконання плану, тому, як правило, її виражають у відсотках, дуже рідко - у коефіцієнтах. Відносні величини виконання плану показують, на скільки відсотків план у звітному періоді перевиконаний або недовиконаний.
Відносні величини планового завдання характеризують передбачений розмір збільшення або зменшення розмірів явища за планом у звітному періоді порівняно з фактичним рівнем показника за попередній період (або одним з попередніх періодів, прийнятих за базу порівняння).
Відносні величини планового завдання розраховуються також, як і відносні величини виконання плану, у відсотках, дуже рідко - у коефіцієнтах.
Динамікою називається зміна соціально-економічного явища у часі, тому відносні величини динаміки характеризують напрям і швидкість зміни явищ у часі, темпи їх розвитку. Відносні величини динаміки виражаються у коефіцієнтах чи відсотках.
Аби обчислити відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди або моменти часу.
Якщо відомі показники більш, ніж за 2 періоди часу, то залежно від характеру бази порівняння розрізняють два види відносних величин динаміки. Види відносних величин динаміки наведено на рис. 4.3.
Зі змінною базою порівняння (ланцюгові відносні величини динаміки)
січень лютий березень
З постійною базою порівняння (базисні відносні величини динаміки)
січень лютий березень
Рис. 4.3. Види відносних величин динаміки