- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 94
- •Глава 11. Вибірковий метод 110
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 119
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
10.7. Питання для самоперевірки
1) Що в статистиці називають індексом?
2) Які задачі вирішуються за допомогою індексів?
3) Перелічіть основні ознаки, за допомогою яких проводиться класифікація індексів.
4) Назвіть ознаку, за якою індекси поділяються:
а) на індекси якісних та об’ємних (кількісних) показників;
б) індивідуальні та загальні індекси.
5) Що характеризують індивідуальні індекси?
6) Чим відрізняється загальний індекс від індивідуального?
7) Побудуйте індивідуальні індекси цін та собівартості, вкажіть їх економічну суть.
8) Вкажіть формулу загального індексу цін у агрегатній формі, зазначте індексовану величину та ваги.
9) Як за допомогою індексного методу можна визначити суму економії або додаткових витрат населення за рахунок зміни цін?
10) Який показник доцільно брати в ролі сумірника - ваги при побудові агрегатного індексу фізичного обсягу товарообігу або фізичного обсягу продукції?
11) Що характеризує загальний індекс товарообігу, вкажіть формулу його розрахунку.
12) Вкажіть формули індивідуального та загального індексу продуктивності праці.
13) Вкажіть алгоритм визначення абсолютної зміни товарообігу за рахунок різних факторів.
14) У яких випадках використовують середні індекси? Назвіть види середніх індексів.
15) Вкажіть порядок перетворення агрегатної форми загального індексу собівартості в середній гармонічний індекс.
16) Вкажіть порядок перетворення агрегатної форми загального індексу фізичного обсягу товарообігу у середній арифметичній індекс.
16) Наведіть приклади взаємозв’язків між індексами.
18) Поясніть суть індексів змінного, фіксованого складу та структурних зрушень на прикладі індексу цін.
Глава 11. Вибірковий метод
11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження. При вибірковому спостереженні обстеженню підлягають не всі елементи сукупності, а лише відібрана їх частина, за характеристикою яких можна робити висновки про всю сукупність у цілому.
Існує ціла низка причин, унаслідок яких у багатьох випадках вибірковому спостереженню надається перевага перед суцільним. Так використання даного методу дає можливість зберігати трудові, матеріальні та фінансові ресурси, провести спостереження в стислі строки та отримати кінцеві результати в більш коротші терміни часу. Крім того, при вивченні певного кола соціально-економічних явищ не можна чи недоцільно здійснювати суцільне спостереження. Наприклад, недоцільно проводити обстеження бюджетів сімей в обсязі всієї країни, тому що це було б зв’язане із залученням невиправданих трудових та матеріальних витрат. Також неможливо на підприємствах для контролю якості окремих видів продукції (жирності молока, якості хліба тощо) проводити суцільний контроль, тому що це призведе до пошкодження або зниження всієї партії продуктів.
Однак переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, об’єктивного підходу до вибору елементів для обстеження. Вибіркове спостереження широко використовується при проведенні маркетингових досліджень, вивчення громадської думки за різними питаннями тощо.
При проведенні вибіркового спостереження розрізняють генеральну та вибіркову сукупність. Вся досліджувана сукупність, з якої відбираються елементи для обстеження, називається генеральною. Та частина одиниць сукупності, яка відібрана з генеральної сукупності для обстеження, називається вибірковою сукупністю (вибіркою).