7.2. Загальні методи вивчення зв’язків

Зв’язки і залежності суспільних явищ визначають різними методами. До цих методів відносять балансових метод, індексний метод, метод аналітичних групувань, кореляційно – регресійний та інші методи математичної статистики.

Найпростішим методом є балансовий метод. Статистичний баланс – це система показників, яка складається із сум абсолютних величин, поєднаних у рівності: А + Б = В + Г.

Балансова форма дає змогу здійснювати взаємний контроль даних, а також розраховувати невідомі показники, а балансова ув’язка - виявити неточності окремих показників та вточнити їх. За допомогою балансового методу вивчають рух робочої сили, грошових засобів, основних фондів тощо. Однак ширші можливості аналізу взаємозв’язків дає складання балансів руху матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для сукупностей підприємств, регіонів або країні у цілому. В цьому разі баланси дають змогу виявити взаємозв’язки та пропорції в утворенні і розподілі ресурсів між підприємствами, галузями, регіонами країни.

До найважливіших методів дослідження взаємозв’язків відносять метод аналітичних групувань. Аби виявити залежність між ознаками за допомогою цього методу, матеріал статистичного групування групують за факторною ознакою, потім для кожної групи обчислюють середні значення факторної та результативної ознаки. Метод аналітичних групувань характеризує лише загальні риси зв’язку, однак не дає кількісної оцінки сили зв’язку. Порядок проведення аналітичного групування був розглянутий у главі 3.

Для кількісної оцінки зв’язку між явищами на базі матеріалів аналітичного групування обчислюють коефіцієнт детермінації. Порядок розрахунку даного показника був розглянутий у главі 5.

7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку

Поряд із визначенням характеру зв’язку та ефектів впливу факторів на результат важливе значення має оцінка щільності зв’язку, тобто оцінка узгодженості варіації взаємопов’язаних ознак. Показниками щільності кореляційного зв’язку є коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації, кореляційне відношення, коефіцієнти асоціації, взаємної спряженості тощо.

Найпоширенішим є коефіцієнт кореляції. Для вимірювання щільності прямолінійних зв’язків використовується лінійний коефіцієнт кореляції. Лінійний коефіцієнт кореляції обчислюють за формулою:

Однак на практиці застосовують різні модифікації наведеної формули. Значення лінійного коефіцієнта кореляції коливається в межах від (–1) до 1. Додатне значення відповідає прямому зв’язку, а від’ємне – зворотному. Чим більше значення лінійного коефіцієнта кореляції, тим щільніший зв’язок між результативною ознакою “у” та факторною ознакою “х” і навпаки.

Таблиця 7.1.

Градація щільності зв’язку за шкалою Чеддока

Зв’язок	Лінійний коефіцієнт кореляції
	прямий	зворотний
слабкий	0,1 – 0,3	–0,1 … –0,3
помірний	0,3 – 0,5	–0,3 … –0,5
помітний	0,5 – 0,7	–0,5 … –0,7
високий	0,7 – 0,9	–0,7 … –0,9
надто високий	0,9 – 0,99	–0,9 … –0,99