2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
У статистичній практиці України застосовують три форми статистичного
спостереження. Форми статистичного спостереження наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Форми статистичного спостереження
Основною формою статистичного спостереження є звітність. Усі підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності та виду діяльності, складають звіти та подають їх до відповідних міністерств й відомств, статистичних служб та інших органів управління.
Звітність складають на спеціальних бланках встановленої форми на основі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку.
Статистичну звітність поділяють на окремі види за різними ознаками:
► Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню і внутрішню.
► Залежно від специфіки інформації, яку включає звітність, вона поділяється на типову та спеціалізовану. Типова звітність має єдину форму та зміст для всіх суб’єктів діяльності. Спеціальна (спеціалізована) звітність виражає специфічні моменти для окремих підприємств.
► Залежно від періодичності подання звітність поділяють на річну та періодичну (квартальну, місячну, тижневу тощо).
► Залежно від способу подання розрізняють поштову, телеграфну та факс-модемну звітність.
Другою формою статистичного спостереження є спеціально організовані статистичні спостереження, за допомогою яких вивчають явища та процеси, які не охоплені статистичною звітністю. До прикладів спеціально організованих статистичних спостережень можна віднести переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування тощо.
Реєстр – це нова форма статистичного спостереження. Реєстр населення – це поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається. Реєстр підприємств та організацій – це перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників.
Різноманітність соціально-економічних явищ пояснює використання різних видів статистичного спостереження. Види статистичного спостереження розрізняють за двома критеріями. Класифікація видів статистичного спостереження за різними критеріями наведена на рис. 2.2 та рис. 2.3.
Рис. 2.2. Класифікація видів статистичного спостереження за часом проведення
Рис. 2.3. Класифікація видів статистичного спостереження за ступенем охопленням одиниць сукупності
Вибіркове спостереження: одиниці сукупності для обстеження відбирають у випадковому порядку. Вибіркове спостереження – найпоширеніший вид несуцільного спостереження, його широко використовують у різних галузях народного господарства, прикладом можуть бути обстеження якості товарів, вивчення попиту населення та ін.
Спостереження основного масиву полягає у відборі найбільших одиниць спостереження. Так даний вид спостереження використовують при обстеженні зміни цін на окремі групи товарів на міських ринках у різних регіонах. У даному випадку до обстеження добирають міські поселення не випадково, а великі міста і промислові центри.
Монографічне спостереження полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих типових одиниць сукупності. Наприклад, при вивченні досвіду організації роботи передових підприємств, господарств. Шляхи, за допомогою яких ті підприємства досягли успіху, заслуговують на детальний опис для того, щоб вони стали надбанням широкого кола господарників.
Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом явища та процесу, що вивчається. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації валютних торгів та аукціонів.
Статистичне спостереження здійснюється такими способами:
документальний облік; 2) безпосередній облік фактів; 3) опитування.
Документальний облік – реєстрація фактів базується на використанні даних первинного обліку (бухгалтерських документів, звітів тощо).
Безпосередній облік фактів – реєстрація фактів проводиться шляхом їх безпосереднього підрахунку, вимірювання, огляду.
Опитування – реєстрація фактів здійснюється на основі даних від осіб, яких опитують. У свою чергу, існує три різновиди опитування: кореспондентський спосіб, експедиційний спосіб, самореєстрація.
Кореспондентський спосіб – це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Даний спосіб використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів.
Експедиційний спосіб – це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Даний спосіб використовується при проведенні переписів населення в Україні.
Самореєстрація – це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Прикладом є дослідження родинних бюджетів населення країни.