Розв’язок

Політика сплати податків і обов’язкових платежів на торговельному підприємстві є невід’ємною частиною загальної стратегії на плановий період його розвитку. Вона визначає обсяги формування чистого прибутку, а отже – перспективи розширеного відтворення на основі внутрішніх джерел фінансування господарської діяльності. Проблема мінімізації податкових платежів з метою збільшення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, в значній мірі залежить від ефективної політики сплати податкових платежів.

Це можливо за умови:

1. дотримання діючого податкового законодавства і врахування постійних його змін;

2. співвідношення завдання мінімізації податкових платежів з метою отримання прибутку;

3. пошуку і використання найбільш ефективних господарських рішень щодо мінімізації бази оподаткування;

4. планування сум податків і обов’язкових платежів;

5. врахування прямих і непрямих пільг при визначенні податкових платежів на торговельному підприємстві.

Це вимагає врахування і регіональних особливостей місцезнаходження торговельного підприємства, що стосується місцевих податків і зборів, на відміну від загальнодержавних.

Важливим фактором, що має бути врахований при визначенні обсягів податкових платежів, є джерело сплати податків. За таким критерієм податки і обов’язкові платежі поділяються на три групи:

а) податкові платежі, що включаються до ціни товарів;

б) відносяться на витрати підприємства;

в) сплачуються за рахунок прибутку.

Група А – податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір і митні платежі.

Група Б – збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збір на обов’язкове пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням, збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, збір за забруднення навколишнього середовища, державне мито, рентні платежі, зокрема плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори, зокрема комунальний податок.

Група В – податок на прибуток.

Виходячи із даного групування, здійснюється розрахунок податків і обов’язкових платежів з врахуванням специфіки діяльності торговельного підприємства.

У дужках біля назви податку наведені номери законодавчо-нормативних актів, що визначають механізм розрахунку податку. Список законодавчо-нормативних актів додається в кінці розв’язку задачі.

Податок на додану вартість [11]

ПДВ є основним непрямим податком, який формує доходи Державного бюджету України, що обумовлюється його ставкою і об’єктом оподаткування, основними з яких є продаж товарів (робіт, послуг) на території України. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Тому при сплаті даного податку виникає поняття податкового зобов’язання і податкового кредиту.

Податкове зобов’язання (ПЗ_ПДВ) – зобов’язання платника ПДВ сплатити до бюджету 20% бази оподаткування.

Податковий кредит (ПК_ПДВ) – суми ПДВ, сплачені платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу), основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто

ПЗ_ПДВ = виручку від реалізації товарів (робіт, послуг);

ПК_ПДВ = вартість придбаних товарів (робіт, послуг), ОФ, НМА.

Розраховуємо податкове зобов’язання і податковий кредит:

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства [5,21,23]

Підприємство стає платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства незалежно від форм власності, якщо реалізує у своїй мережі алкогольні напої та пиво, і визначається за формулою:

,

де Звсх – збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

Вал – виручка, одержувана від реалізації у торговельній мережі алкогольних напоїв та пива;

Сз – ставка збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (1% на 01.01.2004 року).

Довідка. Алкогольні напої – це продукти, отримані шляхом спиртового шумування матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць, що належать до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Розрахунок збору для даного торговельного підприємства матиме наступний вигляд:

Збір на обов’язкове пенсійне страхування [1,6,18,27]

Крім податків, підприємство сплачує і обов’язкові платежі, що формують загальнодержавні цільові фонди, до яких, зокрема, відноситься і пенсійний фонд. Збір до даного фонду сплачують підприємства незалежно від форм власності за умови використання найманої праці. Об’єктом оподаткування в такому випадку є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

,

де Зпф – збір на обов’язкове пенсійне страхування;

Воп – витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору;

Сз – ставка збору на обов’язкове пенсійне страхування (32% на 01.01.2004 року).

Але відповідно до чинного законодавства Кабінетом Міністрів України визначено перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до інформації про склад витрат на оплату праці, до даного переліку на підприємстві входять компенсація за невикористану відпустку і добові за відрядженням. Тому необхідно додатково обчислити об’єкт оподаткування:

де ФОП – фонд оплати праці на торговельному підприємстві;

Еп – елементи переліку видів оплати праці, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У даному випадку витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору на обов’язкове пенсійне страхування, визначаються як 713 – 6,4 – 6 = 700,6 тис. грн, а збір на обов’язкове пенсійне страхування становитиме:

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття [3,12,26]

Крім обов’язкових платежів до пенсійного фонду незалежно від форм власності за умови використання найманої праці підприємства сплачують збір до фонду сприяння зайнятості. При сплаті збору до даного фонду об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенса­ційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

де Зсб – збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

Сз – ставка збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (1,9% на 01.01.2004 року).

У даному випадку витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, становитимуть 713 тис. грн, а збір становитиме:

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням [4,12,25]

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності і пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету фонду.

При сплаті збору до даного фонду об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Обсяг даного збору обчислюється за формулою:

,

де Зстн – збір на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за витратами, зумовленими народженням і похованням (далі – збір по тимчасовій непрацездатності);

Сз – ставка збору по тимчасовій непрацездатності (2,9% на 01.01.2004 року).

Таким чином, збір по тимчасовій непрацездатності визначається як:

Перерахування коштів на рахунки фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [2,14,19,28]

Даний збір, як і три попередні, сплачується залежно від розміру витрат на оплату праці, але оподаткування відбувається вже не за єдиною ставкою, а за диференційованими – відповідно до класів професійного ризику. Розмір страхових тарифів на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку), визначено в межах 0,2 – 13,8% по 67 класах. Роздрібна торгівля належить до 5 класу, ставка по якому на 01.01.2004 р. дорівнює 0,9%.

Таким чином, збір по страхуванню від нещасного випадку визначається за формулою:

де Зснв – збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку;

Воп – витрати на оплату праці, що є об’єктом нарахування збору;

Сз – ставка збору від нещасних випадків.

За результатами обстеження для підприємства можуть бути встановлені знижка або надбавка щодо збору від нещасного випадку: якщо питома вага витрат фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році (Ппід) була меншою за питому вагу витрат фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минулому календарному році на підприємствах відповідного класу професійного ризику виробництва (Пкл), то надається можливість знижки, і навпаки, – надбавки, критерії і розмір яких представлено в табл. 2.

Даний механізм призупинено до 1 січня 2005 року.

Державне мито [16,22]

Здійснюючи господарську діяльність, торговельне підприємство як суб’єкт ринкових відносин може виступати із позовними заявами, нотаріально засвідчувати ділові папери, здійснювати емісії цінних паперів, проводити прилюдні торги, аукціони, тендери, тощо. Все це вимагає участі державних органів для засвідчення законності вчинюваних дій, що передбачає сплату державного мита.

Таблиця 2

Встановлення і розмір знижок і надбавок щодо збору на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку

№ пор.	Показник Ппід нижчий від показника Пкл, %	Знижка страхового внеску, %	Показник Ппід перевищує показник Пкл, %	Надбавка страхового внеску, %
1	20 – 39,9	10	20 – 39,9	10
2	40 – 59,9	20	40 – 59,9	20
3	60 – 79,9	30	60 – 79,9	30
4	80 і більше	40	80 – 100	40
5	Не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання	50	Понад 100	50

Державне мито розраховується у двох варіантах залежно від виду операції, що здійснюється:

,

де Дм – сума державного мита;

Вм(у) – вартість майна, угоди, позову;

Сдм – ставка державного мита, %

,

де НМДГ – розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (встановлений відповідно до чинного законодавства: НМДГ = 17 грн згідно з п.22.5 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб");

КК – коефіцієнт кратності.

У табл. 3 подано інформацію щодо ставок державного мита за вчинення окремих дій, на основі яких розрахуємо обсяг державного мита.

Сума державного мита за нотаріальне посвідчення установчих документів для кредитної справи торговельного підприємства розраховується наступним чином:

Сума державного мита за подання позовної заяви до арбітражного суду обчислюється так:

Таблиця 3