Тема 4: Заводське, шкільне й вузівське радіомовлення

Сьогодні майже на кожному великому підприємстві діють свої засоби масової інформації. Найчастіше це багатотиражна газета і заводське радіо. Разом вони становлять так звану інформаційну систему підприємства (заводу).

Формування засобів масової інформації та їх робота на підприємстві пов’язані зі структурою й динамікою, економічним і соціальним розвитком, масштабами та перспективами розвитку виробництва. Отже, заводські засоби поширення інформації мають свою історію розвитку, головна особливість якої – залежність від розвитку самого виробництва. Так, у роки існування колишнього Радянського Союзу підприємства мали стабільний виробничий процес та “жили” за іншою ідеологією. Головним завданням редакційних колективів того часу був вплив на свідомість людей за принципами соціалізму, партійність, народність, високі ідейності, самокритики… Далі були роки економічного занепаду, підприємства переживали “важкий час”, деякі навіть зупиняли свою роботу. Звичайно, цей економічний стан впливав і на засоби поширення інформації. Це були роки занепаду. Сьогодні, при поступовому становленні української економіки, відроджуються і підприємства. Колишні державні заводи стали акціонерними, ті, які залишилися на державному забезпеченні теж мають свої перспективи. Відновлення економіки, новітні технології у виробництві, зміни в управлінні та стабільність у забезпеченні впливають на загальний розвиток трудових колективів. А для позитивного розвитку громадської думки, організації здорової атмосфери відповідальності, діловитості, творчої цілеспрямованості стала потрібною активізація діяльності засобів поширення інформації. Проте на деяких підприємствах редакційні колективи багатотиражок та радіогазет за вищезгаданий період майже не змінилися. Отже, виникає необхідність відійти від застарілих форм і методів роботи, переглянути старі принципи та специфіку подачі інформації. Перейти на нову формацію – саме в цьому і полягає актуальність творчої роботи.

Заводські преса та радіо близькі до трудових колективів. Через це їх головне завдання – доносити до керівників, виробничих ланок (цехів, бригад), робітників важливу, актуальну для підприємства інформацію. Однією з характерних рис заводських радіо та преси, на відміну від центральних та регіональних, є безпосередня близькість до учасників виробництва – робітників та спеціалістів, об’єднаних в трудові колективи. А це незмінно веде за собою другу особливість: читачі багатотиражної газети та слухачі заводського радіо, при наявності дуже обмеженого штатного апарату редакцій, одночасно виступають творцями, головними кореспондентами. У кожному трудовому колективі, незважаючи на ступінь його згуртованості, завжди є групи, різні за віком, освітнім та професійним рівнями. Вміло поєднувати специфічні потреби усіх груп, забезпечити єдність їх дій – завдання редакцій багатотиражки та радіогазети. Професійне вирішення цього завдання потребує попереднього дослідження та породжує чимало питань, пов’язаних з творчим процесом і організаторською роботою, з підготовкою до друку номерів газет, випуском радіопередач.

Журналіст на підприємстві пов’язаний з великим потоком різноманітної інформації, яка надходить з різних джерел. Технічну, економічну, юридичну, суспільну та іншу інформацію він має обробити та подати аудиторії в зрозумілій формі, а це вже творчий процес.

На жаль, сьогодні великі промислові підприємства іноді задовольняють інформаційні потреби своїх працівників лише багатотиражними заводськими газетами. Причин тому багато:

• радійне обладнання, що залишилося на підприємствах з часів Радянського Союзу вже є непридатними для користування (іноді обладнання вироблене ще в 50-х рр. ХХ століття);

• сучасне обладнання є досить дорогим;

• молоді радіожурналісти не бажають працювати на підприємствах, віддаючи перевагу комерційному мовленню.

Порівняно з багатотиражкою заводське радіо має свої переваги:

• максимально зручне прослуховування ( порівняно з газетою, на яку треба відволікатися);

• більша аудиторія (тираж газети менший за кількість працівників і має бути передплата);

• спирається на силу вимовленого слова;

• дає можливість зосередитися на змісті звукової інформації;

• активізує уяву слухача;

• створює ширший діапазон самостійності;

• є можливість оперативно повідомити про події, що відбуваються на території виробництва;

• вчасно привітати ювіляра з днем народження та подарувати йому улюблену пісню;

• під час ризику інфекційних захворювань вчасно попередити працівників, як цьому запобігти;

• в екстрених випадках є можливість швидкого проведення евакуації тощо.

Прикладами радіогазет, інформаційних систем на підприємствах є радіогазети заводів “Іскра”, “Дніпроспецсталь”, “Запоріжсталь”, “Мотор Січ”, Феросплавного заводу (див. додатки 10, 11, 12) тощо.

Шкільне й вузівське радіомовлення – це галузь мовлення в середніх і вищих навчальних закладах, що використовує засоби радіомовлення з навчально-освітньою метою – організація передач для учнів і студентів, чим прискорює і полегшує засвоєння матеріалу. До програм входять навчальні лекції, уроки, доповіді, пізнавальні, освітньо-виховні, розважальні й музичні програми.

Працюючи на шкільному й вузівському радіо, майбутні працівники електронних ЗМІ опановують основи журналістики. Редакції цих радіостанцій, як правило, формуються на громадських засадах зі школярів і студентів під керівництвом викладачів. Вузівське радіо є початковою виробничою базою для закріплення теоретичних знань і вироблення в студентів практичних фахових знань.

Безперечно, система освіти, навчального процесу – це єдиний ланцюг вимог, принципів і правил, який стосовно вікових періодів розвитку дитини має втілюватися в життя від раннього дитинства, початкової і середньої школи, вищого навчального закладу до тих трудових колективів, у які приходить молодий спеціаліст, стаючи невід’ємною їх частиною.

У зв’язку з тим, що електронні ЗМІ, як і преса, посідають досить важливе місце в системі освіти й виховання дітей, підлітків і молоді, проблеми функціонування, тематичної спрямованості радіоматеріалів, їх інформаційної насиченості мають не тіль­ки соціально-політичний, а й психолого-педагогічний характер.

Психолого-педагогічну методику використання радіо­передач у системі освіти і виховання підростаючого покоління, набуту в радянський період, з певним коригуванням можна використовувати у наш час. Врахування психологічних і фізіологічних особливостей розвитку дітей, підлітків, молоді, забезпечення певного рівня інтелектуальної та емоційної підготовки, психологічного настрою для сприймання радіоматеріалів, які формують імунітет проти кіч-культури, антиукраїнських, антидержавних ідей, сприяє розвитку, захисту, повнокровному функціонуванню української мови, куль­тури, духовності, національного інформаційного простору.

У нинішніх умовах просвітницько-педагогічна функція електронних ЗМІ, зокрема радіомовлення, тісно пов’язана зі специфічними особли­востями, які випливають з його технічної природи: для радіо – це звук, голос, музика, шуми.

Як акустичний засіб, радіо розраховане на аудіювання, що означає одночасне слухання й розуміння. Головна особливість радіо в тому, що воно виконує свої функції лише звуком. Палітра радіо – це голоси людей, жива мова, музика, пісні, тобто все багатство звукових барв навколишнього світу.

Хоча телебачення має такі переваги перед радіо, як видовищність, його оптико-акустичне інформування потребує зосередженості, уваги, мобілізації психофізіологічних зусиль, а це більшою мірою стомлює, викликає велике напруження нервової системи. Водночас телебачення завдяки звуковидовищним динамічним образам зрозуміліше, бо дає можливість не лише почути, а й побачити. Тому й видовищна інформація, відображаючи конкретні факти, події, явища навколишнього життя, сприймається ґрунтовніше. Однак радіо, оперу­ючи переважно словом, здатне сильніше впливати на уявлення, розвиток фантазії, абстрактне мислення.

Зростаюча роль електронних засобів масової інформації в усіх сферах суспільно-політичного життя, зокрема у навчально-виховному процесі, привертає увагу науковців, педагогів, журналістів, можна сказати, усієї громадськості. Адже телебачення, радіо, Інтернет несуть не лише позитивну інформацію, а й забруднюють інформаційне середовище. Відчувається різке зниження загальної та мовної культури, порушення граматичних та лексичних норм, які мають забезпечувати правильність, точність, образність, художню цінність мови. Глядачі й слухачі у своїх листах до телерадіоорганізацій, редакцій газет з тривогою підкреслюють, що багато теле- і радіопрограм насичені жаргонними та вульгарними словами, культивують суржик. Це призводить до зниження мовної та загальної культури людей, особливо підлітків, молоді.

Сьогодні використання мас-медіа в навчальному процесі в школах, коледжах, вищих навчальних закладах зазна­чається між іншим, так би мовити через кому. Проте потреба використовувати електронні засоби масової інформації у навчальному процесі велика. Нині, як відомо, спостерігається значний інтерес до вивчення іноземних мов. Це пов’язано із входженням України в європейський і світовий інформаційний простір, економічною, ринковою інтеграцією. Сус­пільно-політична ситуація всередині України, міжнародний аспект утвердження незалежності нашої держави потребують глибокого знання іноземних мов.

Радіо завдяки таким особливостям, як мобільність, варіант­ність, оперативність, документальність, доступність належить до багатющого арсеналу засобів освіти й виховання, зокрема вивчення іноземних мов.

Розглядаючи електронні ЗМІ в контексті навчання та виховання бачимо, що існують як позитивні, так і негативні аспекти, які потрібно осмислювати й належно оцінювати, щоб запобігти помилкам, визначити оптимальні шляхи ефективного використання електронних ЗМІ в навчанні й вихованні. Звертаємо увагу на важливість інформаційної взаємодії між вчителем і тим, кого навчають, виховують. Навчання та виховання дають бажаний результат, якщо ґрунтуються на чіткій національно-педагогічній концепції.

Шляхи поліпшення ефективності використання електронних ЗМІ у навчальному процесі базуються на таких її особливостях:

• передачі адресують заздалегідь визначеному контингенту студентів чи іншої категорії осіб, зацікавлених у поглибленому вивченні тієї чи іншої дисципліни;

• передачі є органічною частиною навчального процесу в межах однієї з раніше існуючих або спеціально сформованих освітніх систем, з якою радіо вступає в кооперацію;

• у передачах системно викладають матеріал в обсязі вимог, сформованих освітньою системою, і конкретних завдань навчання;

• передачі створюють на основі методики радійного викладання;

• передачі створюють так, щоб спонукати до найтіснішого зворотного зв’язку між організаторами навчання й аудиторією;

• навчальний процес на радіо має бути забезпечений потрібною методичною літературою для викладачів і студентів.

Підвищення ефективності впливу радіомовлення на вихов­ний і навчальний процес передбачає важливі психолого-педагогічні умови. По-перше, врахування сутності національної ідеї державотворення, актуалізації тем навчальних матеріалів, поліпшення форми їх подачі на основі врахування психофізіологічних особливостей молодих людей, їх зростаючих соціальних потреб, семіотичного розвитку. На поглиблення сприймання нав­чальної програми на радіо впливають точність, чіткість, образ­ність викладу матеріалу, динаміка розвитку думки, словникове багатство, емоційність, щирість викладача, цікаві композиційні повороти заняття, жанрова різноманітність, оригінальне, ненав’язливе музичне оформлення. По-друге, здій­снення педагогічного керівництва ставленням школярів, студентів до радіопередач. Сутність цього педагогічного керівництва полягає у створенні відповідного попереднього запасу знань інтелектуального й емоцій­ного характеру, вихованні культури перегляду і слухання передач, на основі яких можливе повноцінне сприймання навчального матеріалу.

Прикладом вузівського радіомовлення можна вважати радіо ГУ “ЗІДМУ”, на якому працюють студенти спеціальності “Журналістика” і готують програми освітнього, пізнавального, розважального характеру. Це радіо є проводовим, студенти-журналісти мають можливість виходити в ефір на перервах, щоб не заважати навчальному процесу. Для збільшення кількості абітурієнтів і майбутніх студентів мовлення іноді використовують в рекламних цілях під час проведення екскурсій в університеті.

• Питання для теоретичного опрацювання

  1. Поняття заводського радіомовлення.

  2. Тематичне наповнення радіопрограм на виробництві.

  3. Поняття шкільного та вузівського радіомовлення.

  4. Теми програм шкільного радіо.

  5. Специфіка вузівського радіомовлення.

  6. Структура вузівського радіо.

• Завдання для практичного опрацювання

1. Написати замітку про радіо ГУ “ЗІДМУ”.

2. Створити власну концепцію студентського радіо.

3. Написати сценарій пізнавальної програми для шкільного радіо.

4. Зібрати інформацію про радіогазети на підприємствах нашого міста.

• Реферативна робота

1. Діяльність радіо заводу “Дніпроспецсталь”.

2. Тематичне наповнення радіогазети “Іскрівець”.

3. Радіо “Феросплавного заводу”.

4. Специфіка діяльності радіогазети заводу “Мотор Січ”.

• Література

1. Архіви заводів “Дніпроспецсталь”, “Іскра”, ОАО “ЗЗФ”.

2. Білоус О. Електронні ЗМІ в системі освіти і виховання підростаючого покоління // Українська періодика: історія і сучасність. – 2000. – № 8.

3. Богорад Т., Кузнєцова Л. Актуальні проблеми вивчення іноземних мов за допомогою телебачення // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Вип. І. – Львів, 1999. – С. 244-249.

4. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974. – С. 195.

5. Качкан В., Лизанчук В. Особливості підготовки матеріалів для телебачення і радіо: Навч. посібник. – Львів, 1987. – 68 с.

6. Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.

7. Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К.: ІЗМК, 1996. – 440 с.