- •І.Л. Пенчук види радіомовлення
- •7.030201 – Журналістика
- •Передмова
- •Тема 1. Міжнародне радіомовлення
- •Тема 2. Національне і транснаціональне радіомовлення
- •Тема 3. Регіональне, обласне й міське радіомовлення
- •Тема 4: Заводське, шкільне й вузівське радіомовлення
- •Тема 5. Інформаційне радіомовлення
- •Тема 6. Політико-ідеологічні й соціально-економічні радіопередачі
- •Тема 7. Історико-культурологічні передачі
- •Тема 8. Освітньо-пізнавальні передачі
- •Тема 9. Релігійні передачі
- •Тема 10. Передачі для дітей та юнацтва
- •Аспекти інформаційної безпеки
- •Тема 11. Передачі для молоді
- •Тема 12. Музично-розважальні передачі
- •Тема 13. Авторські програми на радіо
- •Тема 14. Рекламні програми
- •Словник основних понять курсу
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ II. Заснування телерадіоорганізацій та ліцензування каналів мовлення
- •Стаття 18. Сплата за видачу ліцензії
- •Розділ III. Організація телерадіомовлення
- •Розділ IV. Права і обов’язки телерадіоорганізацій та їх працівників
- •Розділ V. Права телеглядачів і радіослухачів
- •Розділ VI. Фінансування та матеріально-технічна база телерадіоорганізацій
- •Розділ VII. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення
- •Стаття 47. Відшкодування моральної шкоди
- •Розділ VIII. Міжнародне співробітництво в галузі телебачення і радіомовлення Стаття 49. Міжнародне співробітництво телерадіоорганізацій
- •Розділ IX. Прикінцеві положення
- •Додаток 2 Класифікації радіомовлення Класифікація радіомовлення за зоною обслуговування
- •Класифікація радіомовлення за джерелами фінансування
- •Класифікація радіомовлення за тематичною наповненістю
- •Додаток 4 План аналізу радіопрограми
- •Додаток 5 Міжнародні організації радіо- і телемовлення
- •Неофіційні організації
- •Додаток 6 Редакційні принципи Бі-бі-сі для авторів випусків новин та інформаційних програм
- •1. Вступ
- •2. Достовірність
- •Відео- або аудіоповідомлення для змі
- •3. Неупередженість
- •4. Безсторонність
- •5. Недоторканність приватного життя
- •“Риболовні експедиції”
- •6. Пристойність, людська гідність, насильство, антигромадська поведінка
- •7. Процедура розгляду та узгодження
- •Час і пора Поема-монолог
- •Додаток 9 папська рада з питань соціальних засобів масової комунікації
- •Етика соціальної комунікації і. Вступ
- •II. Соціальна комунікація на службі у людини
- •IV. Деякі важливі етичні аспекти
- •V. Резюме
- •Додаток 11
- •Должностная инструкция
- •Корреспондент радиогазеты
- •Оао «запорожский завод ферросплавов»
- •1. Общие положения
- •2. Задачи и обязанности
- •3. Права
- •4. Ответственность
- •5. Должен знать
- •6. Квалификационные требования
- •7. Взаимоотношения (связи) по профессии, должности
- •Додаток 12
- •Архивные материалы из истории заводского радиовещания
- •Оао “Запорожский завод ферросплавов”
- •Согласовано утверждаю
- •Секретарь вцспс нию и телевидению при Совете т.Николаева Министров ссср н.Месяцев
- •Додаток 13 Сценарій програми Ганни Черкаської
- •Історико-культурологічна передача
Тема 9. Релігійні передачі
Атеїстична система часів тоталітарного режиму планово вела людину до загибелі. Часи атеїзму зробили своє: перекреслили в багатьох душах прагнення духовності.
Із становлення релігійних конфесій в Україні протягом 1990-2000 рр. виникло нове явище – церковні мас-медіа. У нашій державі переважають християнські періодичні видання, а радіо-, телепрограми невузькоконфесійного, загальноцерковного характеру є нечисленними.
До греко-католицьких аудіозасобів масової інформації, які існують в Україні, належать: радіо “Воскресіння” (Львів), радіо “Дзвони” (Івано-Франківськ). Важко ґрунтовно проаналізувати діяльність цих радіокомпаній, але принаймні можна стверджувати, що з-поміж них сьогодні безсумнівним лідером є “Воскресіння”. Водночас не буде, мабуть, помилкою сказати, що греко-католицькі радіокомпанії, які працюють нині, ще не цілком використали свій потенціал і можливості самореалізації. Але майбутнє у греко-католицьких ЗМІ є: вони можуть стати дуже вагомим (принаймні в Галичині), а може, й вирішальним чинником створення якісно нових суспільної ситуації та морального клімату, адже спираються не на нетривкі цінності чи ситуативні кон’юнктурні інтереси, а на вічні засади добра і любові, проголошені Євангелієм.
На радіохвилях України звучать християнські програми “Благовість”, “Голос любові”, “Віра. Надія. Любов”, “Жива надія”.
Релігія – один з головних чинників виховання національної свідомості молоді – у Запорізькому регіоні належить Церкві Московського патріархату і Церкві євангельських християн-баптистів (ЦЄХБ), які мають матеріальну змогу оплатити передачі на всіх телеканалах, а представників інших конфесій можна тільки інколи побачити у новинах.
На радіостанції “Великий Луг” ранок розпочинається о шостій годині з молитви і короткої проповіді. Обов’язково акцентують увагу на необхідності приборкання гордині, потребі покладатися тільки на Господа і не втручатися у творче життя, політику. Державна незалежність України зняла табу на вихід в ефір передач на релігійну тематику, тому радіо “Великий Луг” щоденно проводить 4-5 релігійних російськомовних передач, підготовлених християнами-баптистами.
Двічі на день “Радіо 5-FM” передає програму московської церкви “Православіє”.
Редакції релігійних радіостанцій активно співпрацюють з авторитетними організаціями, аби служити місії безстороннього інформування своїх слухачів про події у релігійному світі.
На жаль, в українському ефірі сьогодні можна почути частіше повчання сектантів, які хутко опанували інформаційний простір України. Життєдайне євангельське слово з уст священників нашої Церкви, що має більше ніж тисячолітню історію, сприяло б духовному оздоровленню суспільства.
Серед найважливіших проблем, порушуваних релігійними журналістами, виділимо такі:
морально-етичне виховання сучасного громадянина;
соціальний захист широких верств населення;
відновлення історичної пам’яті;
зближення українських Церков та їхнє об’єднання в єдину помісну, повернення законного церковного майна;поширення сектантства у нашій державі.
Від того, наскільки наш народ очищатиметься від гріховного життя, освячуватиметься у своїх вчинках, чинитиме опір повальному язичництву, окультизму, перелюбству, порнографії і різним еклектичним “наукам”, перебуватиме у взаємній любові Божій та злагоді, залежить майбутнє нації, залежить Господнє благословення для нашого народу. Завжди треба пам’ятати, що країна сильна лише настільки, наскільки твердий дух її народу в довірі до Бога!
Питання для теоретичного опрацювання
Релігійна проблематика на хвилях радіо.
Питання взаємопов’язаності релігійної та журналістської ділянок (див. додаток 9).
Семантика та порівняння термінології.
Церковно-релігійний компонент у структурі аудіовізуальних ЗМІ.
Конфесійна тематика у світських ЗМІ.
Релігійні аудіовізуальні ЗМІ й журналістський процес в Україні.
Завдання для практичного опрацювання
Проаналізувати релігійну програму на радіо “Великий Луг”.
Література
Кархут І. Духовність і телеекран // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць.– Вип. 3. – Львів, 2000. – С. 57-75.
Качкан В., Лизанчук В. Особливості підготовки матеріалів для телебачення і радіо: Навч. посібник. – Львів, 1987. – 68 с.
Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.
Папська Рада з питань соціальних засобів комунікації // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Вип. 21. – Львів, 2001. – С. 542-553.
Порфімович О. Духовність як один із напрямів реформування органів внутрішніх справ України // Наукові записки Інституту журналістики.– К., 2001. – Т. 3. – С. 38-40.
Різун Т. Греко-католицькі мас-медіа: сучасний стан і перспективи. – Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2003. – С. 738-742.
Рибарук І. Радіопередача “Зустріч з богом” // Телерадіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє. – Львів, 1997. – С. 37-38.
Стеців У. Критерії ефективності релігійних телепередач // Телевізійна і радіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє. – Львів, 1999. – С. 171-175.
Скленар І. Церква і засоби масової інформації // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Вип. 21. – Львів, 2001. – С. 218-224.
Старченко Т. Джерело духовності (християнська тематика в сучасній українській публіцистиці) // Вісник Київського університету. – Вип. 3. – К., 1996. – С. 168-178.
Трофимов А. Проблема освещения в СМИ деятельности деструктивных антиобщественных организаций и культов // Eх professo: Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2001. – С. 95-100.
Трофимов А.Ю. Отражение деятельности тоталитарных религиозных культов в СМИ // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 37. – С. 308-313.
Юраш А. Сучасна релігійна тематика та її прямі попередники. // Українська журналістика: історія і сучасність. – Львів, 1995. – С. 23-30.
Янів А. Адаптація українською культурною свідомістю християнських текстів // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Вип. 10. – Львів, 2001. – С. 483-488.