V. Резюме

На початку третього християнського тисячоліття людство починає творити всесвітню мережу для негайної передачі інформації, думок, вар­тостей у сфері науки, торгівлі, виховання, політики, мистецтва, релігії тощо.

Ця мережа вже стала доступною багатьом людям вдома, у школі, на робочому місці, практично всюди. Стало вже буденним спостерігати за поді­ями, що відбуваються на іншому боці планети, на власному екрані. Існує прямий доступ до даних, які ще донедавна були недосяжними. Індивід може тепер сягнути висот людського духу чи людських чеснот або ж упасти в прі­рву людської ницості, сидячи перед монітором комп’ютера. Комунікаційна технологія створює нові потенціали Добра чи Зла. Із зростаючою взаємоді­єю стираються межі між працівниками медіа та їх реципієнтами (споживача­ми). Необхідним є постійне вивчення впливів і особливо етичних наслідків нових медіа.

Попри свою величезну владу комунікаційні засоби є лише медіа і залишаться такими, тобто інструментами, призначеними для доброго чи по­ганого застосування. Медіа не потрібно нової етики, а застосування вже існуючих етичних принципів у новій ситуації. Етика у медіа не є завданням лише фахівців соціальної комунікації чи філософії моралі, мова йде про якнайширший діалог усіх зацікавлених сторін.

Засоби соціальної комунікації можуть об’єднувати людей у спіль­ноти, де панують симпатія та взаємні інтереси. Чи базуватимуться ці спіль­ноти на справедливості, порядності та повазі до прав людини? Чи будуть вони егоїстичними та самозакоханими, живучи за рахунок інших? Чи слу­житимуть нові технології усім народам і націям, поважаючи культурні тра­диції кожного з них? Чи вони стануть інструментом для збагачення багатих і звеличення великих? Відповіді на ці запитання мусимо дати ми самі. Проте засобами комунікації можна і зловживати, розділяючи та ізолюючи людей. Технологія дає змогу людям створювати інформаційні пакети та по­слуги, призначені тільки для них самих. У цьому є переваги, проте, виникає запитання – чи споживачі медіа у майбутньому складатимуться з маси лю­дей, які слухаються лише когось одного? Навіть якщо нова технологія спри­яє розвиткові індивідуальності, все ж вона має інші, менш бажані наслідки. Замість того, щоб створити всесвітню спільноту, “мережа” майбутнього мо­же переродитися у величезну, розпорошену мережу ізольованих індивідів – людських істот у своїх комірках, які замість спілкування одне з одним спіл­куються з базами даних.

Особлива роль Церкви у дискусії про згадані проблеми полягає, як уже було сказано, у визнанні гідності окремої людини, її непорушних прав і визнанні спільноти, члени якої пов’язані одне з одним чеснотою со­лідарності і прагненням до загального блага. Саме таке бачення є вкрай не­обхідним у наш час, коли багато хто провадить своє життя до краю прірви, не знаючи куди взагалі прямує. Прагнучи впровадити високі етичні стан­дарти у діяльність засобів соціальної комунікації, Церква шукає діалогу з іншими: з державними чиновниками, обов’язком яких є захист суспільного блага, з жінками та чоловіками із світу мистецтва і культури, з ученими та учителями, з віруючими інших Церков і особливо з працівниками медіа, тобто авторами, редакторами, репортерами, акторами, продюсерами, техніч­ним персоналом і керівниками.

Людська комунікація попри свою обмеженість має щось від твор­чих діянь Бога. Журналіст-християнин має особливе пророче покликання: він повинен чітко висловлюватися проти фальшивих ідолів сьогодення (матеріалізму, гедонізму, споживацького мислення, вузьколобого націоналіз­му), керуючись ідеалами людської гідності, любові до ворогів і абсолютної поваги до кожного людського життя – від зачаття до смерті.

Навіть якщо ці міркування адресовані усім людям доброї волі, а не лише католикам, потрібно все-таки наприкінці сказати про Ісуса як зразок для працівників медіа. Бог говорить до нас через Сина, і цей Син уділяє нам любов Отця. Ісус проповідував своє вчення у формі притч чи історій, які простою мовою висловлювали глибокі істини. Не лише його слова, а й діла, особливо його чуда, були актами комунікації, завдяки якій Він привер­тав увагу до власної ідентичності та відкривав владу Бога. У своїх посланнях Ісус довів свою повагу до слухачів, справжній інтерес до їх потреб, співчут­тя до їх страждань. Ісус учив, що комунікація є моральним актом: “З пов­ноти до серця уста промовляють. Добра людина з доброго скарбу добро ви­носить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить” (Матф., 12: 34-35). Ісус вимагав від інших відвертості та правдивості і засуджував лицемірство, обман і будь-які неправдиві звістки: “Хай буде Ваше слово: Так, так; Ні, ні, а що більше цього, те від лихого” (Матф., 5: 37).

Ісус є прикладом і мірилом для нашої комунікації. Для усіх, хто працює у ділянці соціальної комунікації, кінцевий висновок є очевидним: “Відкидайте брехню і говоріть один одному правду, тому що ми, як члени, пов’язані одне з одним. Нехай з уст ваших виходить лише добре слово, що кріпить тих, хто його потребує” (До ефесян, 4: 25-29). Властивим етичним ядром соціальної комунікації була і залишається побудова людської спільно­ти на засадах справедливості та любові і Божого благословення.

Ватикан, 4 червня 2000 Р.Б.,

Світовий конгрес засобів

соціальної комунікації

Джон П. Фолєй П’єрфранко Пасторе

Президент Секретар

Додаток 10

ПОЛОЖЕНИЕ

о редакции радиовещания

ОАО «Запорожский завод ферросплавов»

1. Редакция заводского радиовещания учреждена трудовым

коллективом предприятия как орган информации. В своей деятельности опирается на законодательство Украины (Законы «Об информации», «О телевидении и радиовещании», «О государственной поддержке средств массовой информации и социальной защите журналистов»), руководящие документы, настоящее Положение и реализует принципы:

- объективности, достоверности информации, компетентности;

- гарантирования права каждого гражданина на доступ к информации;

- свободного выражения своих взглядов и мнений;

- обеспечения идеологического и политического плюрализма;

- соблюдения профессиональной этики и общечеловеческих норм морали.

2. Основными задачами являются:

а) обеспечение конституционного права граждан на информацию путем оперативной подачи материалов и сообщений, содержащих общественно-значимые сведения, затрагивающие интересы работников завода;

б) распространение официальных сообщений; разъяснение решений учредителя, содействие в организации коллектива на выполнение поставленных задач;

в) исследование социальных, экономических и политических проблем, популяризация научно-технических достижений, повышение уровня культуры и нравственности;

г) создание и распространение экономических, публицистических, культурно-образовательных, спортивных выпусков и развлекательных программ.

3. Управление редакцией осуществляется на основе сочетания демократических форм руководства и единоначалия.

Редакцию возглавляет редактор, который осуществляет свои полномочия на основе действующего законодательства и настоящего Положения.

Редактор назначается руководителем предприятия по согласованию с профсоюзным комитетом. Он без доверенности представляет редакцию в отношениях с гражданами, организациями, органами управления и др.

Редактор принимает окончательное решение по вопросам производства и выпуска радиопередач, несет полную ответственность за их содержание и качественное оформление, воплощает редакционную политику радиогазеты.

4. Штат редакции определяется учредителем и может состоять из редактора, корреспондента и диктора. Работа редакции организуется на основании ежемесячного планирования тематики выпусков.

Редакция мобилизует к работе общественных корреспондентов; поддерживает связи с общественными организациями, руководством предприятия, трудовыми коллективами; следит за новостями и использует собранный материал для освещения в радиопередачах, формирования общественного мнения.

Радиопередачи должны строиться на конкретных фактах трудовой деятельности и общественной жизни коллектива предприятия. Основная форма передач – информационные выпуски новостей.

5. Учитывая специфические черты и условия журналистской деятельности (творческий характер, интенсивность интеллектуального труда, его нерегулированная продолжительность в условиях жесткой регламентации редакционного и технологического цикла подготовки выпуска программ; общественно воздействующее (по результатам) значение работы, высокая социальная ответственность за свой труд и его результаты; постоянная значительная морально-психологическая нагрузка и напряженность, выполнение служебных обязанностей и реализация творческих планов в стрессовых ситуациях; необходимость осуществлять свой собственный творческий поиск новой, нужной информации и ее источников, наличие объективных и субъективных трудностей и препятствий в получении информации и пр.), журналистам гарантируются права, предусмотренные законодательством Украины.

6. Редакция ведет передачи через местную трансляционную сеть из студии радиоузла с разрешения органов Министерства связи. Предоставление помещений, оборудование студии необходимой аппаратурой, а также обеспечение редакции инвентарем, канцелярскими принадлежностями, аудиокассетами и др. осуществляется предприятием.

7. Штатная редакция ведет вещание два раза в неделю по 20 минут. Дни вещания: среда, пятница. Время вещания: 14-00.

Микрофонные материалы радиопередач печатаются на машинке, оформляются по установленной форме (подписываются редактором, ставятся даты, время прохождения передач) и хранятся в редакции в течение одного года после их выпуска. Передачи, идущие в прямой эфир, регистрируются в специальном журнале.

Передачи, записанные в полном объеме на магнитофонную пленку, могут быть размагничены по истечению 10 дней со времени последней трансляции, если в этот срок не поступало заявлений об опровержении содержащихся в них сведений.

8. Тематика радиопередач.

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ВЫПУСКИ подаются под рубриками:

«Наши будни» – о работе трудовых коллективов цехов и отделов, о лучших работниках завода, освещение передовых методов труда бригад.

«Экономика и производство» – планы, итоги работы, проблемы, убытки и достижения, стратегия подъема производства, перспективы.

«Деловая хроника» – новые назначения, передвижение кадров, деловые встречи и мероприятия, реорганизация работы подразделений, внутренняя работа (приказы).

«Прогресс на службу производству» – внедрение новых технологий, модернизация и реконструкция производства, поиск новаторов и рационализаторов, передовые достижения науки и техники.

«Копилка проблем» – освещаются вопросы состояния трудовой и производственной дисциплины, охраны труда, условия труда и быта на предприятии (результаты проверок и рейдов).

«Социальные аспекты» – работа объектов соцкультбыта, спортивные события, культурно-массовый отдых, работа профкома завода (задачи, идеи, нововведения и т. п.).

«Встречный взгляд» – работники завода выступают с предложениями, рассказывают о проблемах и делах, высказывают свою точку зрения на происходящее в коллективе и путь выхода из кризиса.

« Портреты в диалогах» – рассказы о руководителях подразделений, встречи с интересными людьми.

ПОЗНАВАТЕЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ:

«Музыкальная шкатулка» – поздравление именинников по заявкам радиослушателей.

«Клуб муз» – рассказы о работниках завода, увлекающихся художественным творчеством, поэзией, литературой, изобразительным искусством.

«Интересное об известном» – возвращение к истокам, знакомство с народными обычаями и обрядами, приметные дни в народном календаре.

«Начнем сначала» – рекомендации специалистов по психологии, этике и этикету. Полезные советы на разные случаи жизни.

«Новые термины и понятия» – толкование, разъяснение и правила употребления новых терминов.

«Между можно и нельзя» – медицинская страничка.