Тема 11. Передачі для молоді

Радіомовлення для молоді – вид мовлення на радіо, який включає до своїх програм різні цикли, передачі, жанри і форми, спрямовані на виховання підростаючого покоління. До його програм також входять музичні, розважальні, освітні, пізнавальні, історико-культурологічні програми.

Серед програм регіонального радіо можна виділити програму “Справи молодіжні” (обласний державний радіоканал). Вона висвітлює, якою мірою країна забезпечує якість освіти, можливість молодіжного відпочинку, сприяє працевлаштуванню молоді тощо. У полі зору обласного радіо також діяльність молодіжних національних культурних об’єднань, релігійних конфесій. Про життя молодих бійців розповідає радіожурнал “Присяга”. На обласному телебаченні виходить конкурсно-пізнавальна програма для школярів “Мудрагелі”. Переможці конкурсу мають можливість вступу до Запорізького державного університету.

На радіо “Юніверс” для школярів та абітурієнтів викладачі ЗДУ проводять диктанти, консультації.

Доводиться констатувати, що посилилася роль інформаційної та розважальної функцій, на другий план відійшли освітні, виховні передачі. Відбулося зрушення радіомовлення в бік розмовності, сталася втрата культури роботи з документально-художніми текстами, які вимагають високої професійної підготовки й певного художнього досвіду. Ні часу, ні бажання, ні уміння творити радіорозповіді, радіонариси, радіокомпозиції радіостанції регіону не мають. Усі радіостанції схожі між собою: одна й та сама музика, схожі діджеї, схожі ефірні фонотеки, прийоми роботи ведучих, збігається структура мовлення, однакові рубрики (мода, погода, астрологія, гороскопи, політика, гроші, подорожі, автомобілі). Чому тоді різний рейтинг? Вони схожі, бо мають оптимум для виконання поставленого завдання. Набір стандартної музики, стандартних прийомів організації ефіру є оптимальним для досягнення успіху в цій галузі. Тільки дві речі – формат і особистість – творять ім'я радіо.

Найбільш популярними серед молодіжної аудиторії є інтерактивні передачі. Втрачаючи класичні форми опосередкованого впливу за допомогою літературних текстів і повноцінного використання акустичних виражальних засобів, радіо пішло легким шляхом інтерактивних ефірів. Передаються вітання, ведеться діалог з діджеями, у кращому разі дається оперативна інформація про пробки на дорогах, об’їзди, ремонт доріг. Інтерактивність свідчить про розвиток діалогічності, де глядач (слухач) перестає бути мовчазним об’єктом впливу комунікатора, стає співучасником процесу.

Найбільш ефективний спосіб залучити слухача – проведення конкурсів. Чи зацікавлять призи слухачів, адже ціни на телефонні розмови зросли? Чи можна залучити цільову аудиторію? В ефірі радіо “Ностальжі”, “Великого Лугу” постійно проводять численні ігри, спонсори-рекламодавці забезпечують призами учасників, нагороди іноді сягають значних сум. Як свідчить світовий досвід, постійними слухачами FM-радіо є автомобілісти, тому колектив “Ностальжі” першим у Запоріжжі організував щоденні автомобільні ігри “Місце зустрічі” та “Автоявка” (призи: від 20 літрів бензину до шафи-купе за 5000 гривень). Радіостанції добирають ручки, філіжанки, попільнички, майки зі своїм логотипом; речі, які може бачити не тільки їхній власник.

Діалогізуючи ефір, протягом ефірного часу проводяться різні вікторини. Враховуючи власну практику розробки питань, можемо стверджувати, що, крім розважальної функції, радіовікторини виконують ще й пізнавальну: питання з історії нашого міста, країни, зі світової літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру та кінематографії допомагають слухачам підвищувати свій інтелектуальний рівень, спонукають звертатися за довідками до різноманітних джерел. Передачі в прямому ефірі збільшили ефективність впливу на слухача, ігри, у яких виграють за умови “хто швидше додзвониться”, перестають цікавити молодь, настав час інтелектуальних ігор.

Зворотний зв’язок з телеглядачами (радіослухачами) має допомагати телерадіокомпаніям гнучко вести свою мовленнєву політику, знаходити більш точні способи й методи розв’язання проблем, які виникають. Цей зв’язок варто розвинути й зміцнити, створюючи клуби телеглядачів, організовуючи круглі столи, проводячи передачі з актуальної тематики, яка визначена телеглядачами, використовуючи інтерактивне спілкування. Журналісти відчули, що “ефект участі” – головне в роботі сучасних ЗМІ. З 1999 року Запорізькі радіостанції почали мовлення в Інтернеті, що зацікавило тих слухачів, які мають можливість підключити персональний комп’ютер до Інтернету; можуть відправити через електронну пошту замовлення музичної композиції та привітання, зазначивши своє ім’я та електронну адресу (при бажанні). На сьогодні слухачі все частіше користуються такою можливістю. В Інтернеті також відкрито власні сайти усіх радіостанцій, на сторінках яких можна знайти відомості про засновників радіостанції, дізнатися про формат та рекламні тарифи, ознайомитись із сіткою мовлення, змістом програм та описом майбутніх проектів, побачити фотографії ведучих та фотоархів. Інтернет розширює можливості радіокомпаній та зближує їх з аудиторією. Мовлення в мережі дає можливість працівникам радіо дізнатися, що більше цікавить слухачів, що може удосконалити програми, зробити їх більш привабливими.

• Питання для теоретичного опрацювання

1. Питання життєдіяльності молоді в ефірі радіо.

2. Рідна мова як джерело розвитку національної духовності молодіжної аудиторії.

3. Тематичний діапазон програм для молоді.

4. Спортивні програми для молоді.

5. Передачі для солдат.

6. Історичні програми для молоді.

• Завдання для практичного опрацювання

  1. Зробити інтерв’ю з ведучим молодіжної програми.

  2. Написати сценарій 5-хвилинної програми для молоді.

  3. Створити власну концепцію циклу пізнавальних програм для молоді.

  4. Проаналізувати молодіжні програми на національному і приватному радіо.

  5. Дослідити чинники позитивного впливу програм на молодь.

• Література

1. Ваніна О. Значення голосу і манери говорити для теле- і радіожурналістів // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Вип. 4. – Львів, 2001. – С. 155-158.

2. Василенко Ю. Молодіжний сленг // Вісник Львівського національного університету. Серія: Журналістика. – Вип. 10. – Львів, 2002. – С. 501-505.

3. Гоян О. Радіоринок України: специфіка ринкових відносин. Українська журналістика – 97. – К., 1997. – С. 63-67.

4. Грачова Н. Вплив електронних ЗМІ на свідомість людини // Eх professo: Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2001. – С. 133-137.

5. Капелюшний А. Типові помилки в мовленні ведучих інформаційних та музичних програм “Радіо Люкс” // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Львів, 1997. – С. 113-118.

6. Качкан В., Лизанчук В. Особливості підготовки матеріалів для телебачення і радіо: Навч. посібник. – Львів, 1987. – 68 с.

7. Косюк О. Розваги, продуковані сучасними ЗМІ, у контексті майданної сміхової культури // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24-26 жовтня 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. Стефаника, НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 640-643.

8. Лещенко Т. Засоби вираження теми в авторській сторінці молодіжної програми // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Вип. 4. – Львів, 2001. – С. 148-151.

9. Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.

10. Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К.: ІЗМК, 1996. – 440 с.

11. Молодіжна політика на львівському телебаченні та радіо – від концепції до втілення // Телерадіожурналістика: історія, теорія, погляд у майбутнє. – Львів, 1997. – С. 51-55.

12. Осінчук В. Фізична культура і спорт через призму електронних мас-медіа // Вісник Київського національного університету. – Серія: Журналістика. – Вип. 4. – К., 1997. – С. 249-260.

13. Пенчук І. З досвіду дослідження впливу аудіовізуальних та друкованих ЗМІ на формування молодіжної аудиторії // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. – 180 с.

14. Пенчук І. Сучасне регіональне радіо: проблеми... – Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. – С. 107-110.

15. Радиожурналистика: Учебник / Под ред. А.А. Шереля. – М.: Издательство Московского университета, 2000. – С. 406-428.

16. Сербенська О. Засоби масової інформації і проблеми екології української мови // Eх professo: Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2001. – С. 436-439.

17. Сербенська О. Феномен звукового мовлення // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Вип. 3. – Львів, 2000. – С. 349-358.

18. Смирнов В. Формы вещания. Функции, типология, структура радиопрограмм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 203 с.

19. Темех Н. Телебачення як джерело духовності молоді // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Львів, 1997. – С. 44-47.

20. Хомин О. Модерні інформаційні тенденції та їхній вплив на українське радіомовлення // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Вип. 4. – Львів, 2001. – С. 75-86.

21. Янишівська Г.В. Друковані ЗМІ та музична молодіжна культура // Eх professo: Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2001. – С. 101-104.

22. Яремчишин Л. Тематика і зміст передач молодіжного радіо “Європа-центр” // Телевізійна і радіожурналістика. Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє: Збірник науково-методичних праць. – Вип. 2. – Львів, 1999. – С. 192-198.