- •Відповіді на залік з організації роботи і управління в органах прокуратури України
- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •7. Міжнародна та Українська асоціація прокурорів.
- •18. Правовий статус працівників прокуратури.
- •20. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •Наказ від 19 вересня 2005 року n 1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України»
- •24. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •25. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •10. Характер участі органів прокуратури у розробці та виконанні загальнодержавних і регіональних програм протидії злочинності.
- •27. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •28. Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •20. Порядок підготовки, скликання та проведення координаційних (міжвідомчих) нарад.
- •21. Порядок напрацювання й оформлення рішень координаційних (міжвідомчих) нарад, організація контролю за їх виконанням.
- •21. Документальне оформлення координаційних і міжвідомчих нарад, контроль за виконанням їх рішень.
- •22. Поняття та правове регулювання діяльності органів прокуратьури у сфері міжнародного співробітництвам та правової допомоги.
- •23. Зміст прокурорської діяльності по виконанню міжнародних доручень з правової допомоги.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •26. Нормативно-правовий акт: поняття та якісна характеристика.
- •29. Поняття і характеристика управлінського акта прокуратури
- •29. Типологія і класифікація управлінських актів прокуратури
- •29. Види основних управлінських актів органів прокуратури їх характеристика
- •30. Умови й фактори забезпечення якості управлінських рішень
- •31. Процес напрацювання управлінських актів, його етапи
- •32. Порядок і форми реалізації управлінських актів. Відповідальність за прийняття незаконних і необґрунтованих управлінських актів.
- •33. Процедурні питання планування роботи в органах прокуратури.
- •33. Процес підготовки плану, його стадії. Вимоги щодо змісту і структури плану.
- •34. Підстави та терміни складання та направлення планів прокуратур нижчого рівня до прокуратур вищого рівня.
- •35. Види планів та їх характеристика:
- •36. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність
- •37. Порядок, принципи, форма та зміст управлінського акта прокуратури щодо розподілу обов’язків
- •37. Що має враховуватись при розподілі обов’язків?
- •52. Основні організаційно-управлінські обов’язки керівника органу прокуратури
- •38. Загальна характеристика та сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження
- •40. Методологія збирання та опрацьювання необхідної інформаціїю
- •41. Стадії і методи (способи) аналітичних досліджень
- •42. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •45.Якою є процедура підготовки та проведення оперативних нарад?
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47. Позитивний досвід:понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом, правова регламентація щодо цього.
- •49. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •50. Охарактеризувати систему контролю в органах прокуратури, форми та засоби забезпечення контрольної діяльності.
- •51. Дайте правове визначення поняття «керівник» у системі прокуратури та охарактеризувати основний зміст діяльності «керівника».
- •51. Окреслити основні обов’язки керівника в системі прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •52. Окреслити компетенцію керівника структурного підрозділу прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •53. Окреслити компетенцію керівника міської прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •54. Назвати напрями та засоби оптимізації праці керівника міської(районної) прокуратури.
- •55. Дати правове визначення поняттю «прокурор галузевого підрозділу» та охарактеризувати основний зміст діяльності цього прокурора.
- •55. Окреслити компетенцію та основні обов’язки прокурора галузевого підрозділу з посиланням на відповідні н.П.А.
- •61. Окреслити межі компетенції прокурорів міст і районів із забезпечення принципу гласності.
- •62. Висвітлити правові підстави й основні вимоги щодо організації роботи з правової інформації та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •Наказ № 7 гн від 22 квітня 2004 року «Про організацію роботи з питань правового забезпечення в органах прокуратури».
- •63. Вимоги, що перед'являються до організації робот з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури. Назвати нормативно-правові документи.
- •64. Назвати основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •65. Якими є періодичність та правові підстави проведення прокуратурою перевірок щодо достовірності обліку злочинів?
- •66. Назвати критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами (наприклад, за профілем основної роботи) та нормативно-правові акти. Де визначено ці критерії?
- •67. Якими є основні вимоги та правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури? Хто несе відповідальність за стан і організацію діловодства в прокуратурах районів (міст)?
49. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
Успіх у діяльності прокуратури будь-якого рівня залежить від чітко налагодженого постійного і дійового контролю виконання. Не випадково
це питання віднесено до повноважень власне прокурора та є одним з найголовніших в його керівній роботі. Контроль - це водночас засіб організації роботи і функція управління ввіреним колективом.
Принципи:
Своєчасність (мета контролю полягає в тому, щоб поставлені перед органами прокуратури завдання були вчасно і правильно виконані . Перевірка не повинна проводитися заради перевірки, а для того, щоб у ході чи в результаті її проведення були вироблені найбільш діючі, раціональні шляхи усунення виявлених недоліків.)
Систематичність
Динамічність
Об'єктивність.
Ефективність
Надійність.
Функцією контролю є перевірка виконання.
Важливо, щоб контроль був систематичним і динамічним, охоплював усі сфери діяльності прокурорської системи2. Дієвість контролю може бути досягнута за умови, що: він здійснюється надійно і своєчасно; забезпечує перевірку роботи по суті; проводиться систематично; охоплює діяльність всього апарату прокуратури. Епізодичний і запізнілий контроль прирівнюється до його відсутності.
Контроль дає можливість оцінити проведену роботу і знайти шляхи підвищення її ефективності3. Він передбачає у собі спостереження за діяльністю, зіставлення її результатів із визначеними нормативами, вживання заходів, спрямованих на усунення недоліків.
50. Охарактеризувати систему контролю в органах прокуратури, форми та засоби забезпечення контрольної діяльності.
контрольна діяльність в органах прокуратури має чимало особливостей. Зважаючи на це доцільно виділити такі основні аспекти контролю: способи його здійснення, включаючи методи збору й оцінки аналітичної інформації; суб'єкти контрольної діяльності; об'єкти контролю (вся система або частина, стан виконання тих чи інших прийнятих щодо неї рішень тощо); організація контрольної діяльності.
Основні напрями реалізації функції контролю - це її види (підфункції). Контроль за роботою підлеглих органів прокуратури може бути різних видів, залежно від ознак, покладених в основу класифікації.
До основних видів (підфункцій) контролю, що застосовуються на практиці в органах прокуратури, варто віднести поточний і підсумковий контроль. Дехто з науковців розрізняє також попередній контроль як напрям діяльності, яка покликана здійснювати оцінку обґрунтованості постановки завдань і вибору засобів їх виконання . На нашу ж думку, попередній контроль у такому його розумінні - це складова частина, підфункція функції організації управління. Необхідно звернути увагу на те, що чіткого поділу між поточним і наступним контролем немає, оскільки їх можна чітко розмежувати лише щодо виконання індивідуальних актів управління. Що стосується нормативних, то їх потрібно виконувати або необхідно дотримуватися впродовж тривалого часу чи протягом існування системи взагалі. Контроль виконання даних рішень, завдань системи не можна визначити як наступний. Отже, і не можна погодитися з думкою деяких учених , що поточний (активний) контроль як такий, що здійснюється при оперативному управлінні, - це підфункція такої функції управління, як керівництво.
Контроль наступний здійснюється дискретно, тобто по закінченні якогось процесу, з великим розривом у часі між процесами, що відбуваються, І моментом одержання висновків, які виникають з їх детального вивчення і перевірки .
Але минуле неможливо змінити, тоді як на майбутнє можна впливати. Для цього контроль потрібно здійснювати не тільки по завершенні, а в самому процесі виконання завдань системи, щоб вчасно почати коригувальні дії і попередити можливі помилки. Умовою ефективності поточного контролю є вчасне одержання необхідної інформації задля можливості через її практичне використання позитивно врегулювати, вплинути на систему органів прокуратури, її окремі елементи. При поточному контролі працівник прокуратури, що здійснює цю функцію, одержує й аналізує інформацію з визначених вузлових питань.
Завдання поточного контролю полягає в систематичній оцінці стану справ і їх регулюванні шляхом впровадження організаційних і технічних заходів. Заходи ці розробляються за результатами згаданих оцінок слідом за виявленням у системі порушень і відхилень від нормального стану.
За місцем здійснення контролю розглядають такі його види, як перевірки на місцях та перевірки на основі документальної інформації про виконану роботу.
Контроль виконання без виїзду на місце розглядають як прямий та непрямий. При прямому контролі інформація про виконання завдання чи визначеного роду роботи виходить безпосередньо від об'єкта контролю. При непрямому контролі інформація про результати чи умови діяльності підлеглих органів прокуратури надходить до керівника опосередковано - через канали, прямо не пов'язані з нижчестоящою прокуратурою2. Даний вид контролю часом називають "паперовим": надіслали до нижчестоящої прокуратури письмовий запит, одержали відповідь і на цьому процес контролю завершується. Іноді насправді виявляється, що становище не змінилося. Тоді доводиться приймати повторне рішення з тих же проблем, що знижує вимогливість до кадрів. Більш прийнятним є контроль за діяльністю підлеглих органів прокуратури, що проходить у формі письмових і усних звітів підлеглих посадових осіб. Звіти заслуховуються на оперативних нарадах у керівників прокуратури, на засіданнях колегії в прокуратурах областей, Генеральній прокуратурі України. Заслуховування звітів підлеглих посадових осіб органів прокуратури, як правило, проходять після відповідних перевірок.
Наступна форма контролю - це перевірка виконання на місці. Перевага цієї форми полягає в тому, що при перевірці на місці можна не тільки визначити причини невиконання завдання чи запізнілого його виконання, а й надати практичну допомогу в організації та реалізації необхідних заходів .
Найбільш поширеними діючими формами контролю виконання безпосередньо на місцях є перевірка роботи органів нижчого підпорядкування прокуратури, що здійснюється у таких процесуальних формах, як комплексні, галузеві (функціональні), спеціальні та контрольні перевірки.
Комплексні перевірки здійснюються в повному обсязі роботи відповідної прокуратури по боротьбі зі злочинами й іншими правопорушеннями. Галузеві (функціональні) перевірки проводяться з метою визначення стану роботи нижчестоящої прокуратури з певного функціонального напряму ЇЇ діяльності в повному обсязі (наприклад, нагляд за виконанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство, тощо).
Спеціальна перевірка проводиться для визначення стану роботи нижчестоящої прокуратури з окремих функціональних питань або з питань зміцнення законності у порядку виконання відповідних нормативних наказів Генерального прокурора України. Контрольні перевірки проводяться на основі прийнятих керівником прокуратури або колегією рішень у визначений термін з метою перевірки виконання пропозицій, рекомендацій з усунення певних недоліків, подальшого удосконалювання роботи зі зміцнення законності і здійснюються з урахуванням вимог відповідних наказів Генерального прокурора України.
Контроль може бути плановим і позаплановим. У даний час, коли центр ваги при перевірках підлеглих прокуратур змістився з відшукання фактів для критики на надання практичної допомоги з усунення недоліків, заходи щодо контролю за діяльністю підлеглих органів прокуратури стали переважно плановими1.
Не передбачені планами комплексні вивчення та перевірки виконання галузевих наказів проводять за наявності даних про суттєві недоліки в роботі органів прокуратури в цілому чи на окремих її напрямах лише за вказівкою керівництва прокуратури або за рішенням колегії2. Наприклад, рішення про відрядження для проведення позапланових перевірок з питань організації роботи та стану прокурорського нагляду приймається винятково Генеральним прокурором України на підставі обґрунтованого рапорту начальника структурного підрозділу, погодженого з відповідним заступником Генерального прокурора3.
Виїзди з метою надання підпорядкованим прокуратурам практичної допомоги, перевірки заяв і скарг, вивчення кримінальних справ здійснюються за розпорядженням заступників Генерального прокурора України, Дані виїзди, як правило, здійснюються одночасно кількома структурними підрозділами4. За наслідками складаються довідки (доповідні записки), в яких стисло викладаються мета поїздки, виконана робота і вжиті заходи5, їх обговорюють на місцях і вручають примірники відповідному прокурору.
За часом проведення контроль розглядають також як постійний (наприклад, керівником відповідного органу, підрозділу; "зональним" прокурором) і тимчасовий (щотижневий, щомісячний, щоквартальний, щопіврічний, щорічний і т.д.).
Вимоги до систематичності проведення перевірок виконання певних рішень часто передбачені в окремих положеннях даних рішень1.
Систематичні перевірки, проведені в нижчестоящих прокуратурах, дають змогу не тільки розкривати й усувати недоліки і недогляди по різних галузях нагляду, а й впроваджувати передові методи нагляду й більш ефективні засоби прокурорського реагування на порушення закону. Важливим засобом при цьому є контроль за виконанням тих розпоряджень і рекомендацій, що були винесені з результатами перевірки2, та поширення позитивного досвіду роботи підпорядкованих прокуратур, що проводиться лише після попередньої перевірки на місці та розгляду даного питання колегією Генеральної прокуратури України3.