26. Нормативно-правовий акт: поняття та якісна характеристика.
Нормативно-правовий акт ( далі н.п.а.) - це офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб’єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Або, акт правотворчості, який містить юридичні норми.(Скакун О.Ф.)
Ознаки:
приймаються або санкціонуються уповноваженими органами держави.
Завжди містить нові норми права або змінює, скасовує чинні чітко формулює зміст юр. Прав і обов.
Приймається з дотриманням певної процедури
Має форму письмового акту – документа і точно визначені реквізити(вид акта, найменування органу який прийняв, дата ухвалення , номер акта, дані про посадову особу, яка підписала акт)
Публікуються в офіційних спеціалізованих виданнях.
Структурні елементи н.п.а:
преамбула
пункти, статті
глави
розділи
частини
Види н.п.а.
закони
підзаконні н.п.а.
За сферою дії
загальні
спеціальні
локальні
За характером волевиявлення
встановлення
зміна
п
рипинення
За галузями законодавства:
цивільні
кримінальні
адміністративні
кримінально-процесуальні
адміністративно-процесуальні
29. Поняття і характеристика управлінського акта прокуратури
В науковій літературі управлінське рішення визначається як акт, який містить постановку цілей і завдань, а також визначення засобів їх здійснення. Управлінське рішення приймається у межах певної системи, спрямовано на розвиток цієї системи і вирішення завдань, які стоять перед нею. Прийняття управлінського рішення є прерогативою керівника або колегіального органу, наділеного правом прийняття рішень.
Ознаки актів управління в органах прокуратури, враховуючи специфіку прокурорської діяльності, можна поділити на такі, які є спільними для всіх управлінських рішень, та такі, які є специфічними, властивими лише актам управління в органах прокуратури.
Акти управління в органах прокуратури мають всі загальні ознаки, властиві правовим актам управління. Такими ознаками є:
По-перше, ці акти, будучи проявом правотворчої діяльності державного органу, завжди мають державний характер, і їхнє виконання забезпечується механізмом держави.
По-друге, органи прокуратури відносяться до державних органів, до компетенції яких (у визначених законом межах) належить видання нормативних актів.
По-третє, нормативні акти управління в органах прокуратури видаються у визначеному порядку.
По-четверте, нормативні акти управління виносяться з дотриманням вимог щодо змісту і форми, передбачених для нормативних актів. Форма нормативних актів управління забезпечує точність і ясність формулювання в них державної волі.
По-п'яте, нормативні акти управління в органах прокуратури мають визначену сферу дії в часі, у просторі і щодо кола осіб. Характерним для названих актів є те, що вони містять обов'язкові розпорядження, призначені для працівників прокурорської системи.
По-шосте, нормативні акти управління відіграють важливу роль у регулюванні наглядової діяльності прокурорів.
По-сьоме, для нормативних актів управління в органах прокуратури характерна визначена цільова спрямованість. Видання таких актів не носить довільного чи випадкового характеру, воно спрямоване на регулювання конкретних питань, що виникають перед прокуратурою.
Специфічною ознакою нормативних актів управління в органах прокуратури є те, що ці акти спрямовані "всередину" прокурорської системи. Інакше кажучи, вони стосуються організації тільки органів прокуратури і діяльності тільки прокурорських працівників. Така спрямованість нормативних актів управління викликана тим, що вони видаються державним органом, на який покладене здійснення прокурорського нагляду і для якого управлінська діяльність носить характер не головної, а допоміжної (підлеглої) функції. Остання покликана забезпечити належне здійснення прокурорами їх головної функції - наглядової.
Отже, управлінське рішення в органах прокуратури - це підзаконний нормативний чи індивідуальний акт реалізації повноважень прокурора, що володіє директивним, організаційним, державно-владним і творчим характером, визначеного роду дії, прийнятий у визначеному порядку, має певне зовнішнє вираження (форму) та відповідне оформлення, за допомогою якого вирішується те чи інше управлінське питання, вирішення якого спрямоване на реалізацію конституційних функцій, покладених на прокуратуру.