41. Стадії і методи (способи) аналітичних досліджень

Підготовка до проведення аналітичних досліджень

Загальною вимогою проведення аналітичної роботи на якісно високому

рівні є відповідна підготовка до неї, що включає:

1. Визначення мети аналітичного дослідження, кола питань для

дослідження, очікуваних результатів.

2. Визначення обсягів нормативного, методичного, інформаційного

матеріалу для аналітичного дослідження, яке може бути суцільним або

вибірковим. Для ґрунтовного вивчення проблеми необхідно також

визначитись з обсягом і характером перевірок додержання законів у

піднаглядних структурах.

3. Підготовку плану дослідження:

визначення періоду, за який проводиться дослідження, та системи

статистичних показників;

визначення способів і послідовності дослідження проблем;

визначення кола учасників дослідження та обов'язків кожного із них

(за умови, що до аналітичної роботи залучено декілька структурних

підрозділів або працівників).

10

4. Збір інформаційних, методичних та нормативних матеріалів та

накопичення їх у тематичних наглядових провадженнях, формування яких

вимагається згаданим вище розпорядженням Генерального прокурора України від 21.03.2007 за №26.

5. Вивчення змісту законів, інших актів нормативного характеру, вимог

та рекомендацій організаційно-управлінських актів Генеральної прокуратури

України і прокуратур обласного рівня з питань, що підлягають дослідженню.

6. Ознайомлення з аналітичними документами аналогічної або спорідненої

тематики за попередні планово-звітні періоди (якщо такі були).

7. Опрацювання зібраної інформації, в тому числі :

- перевірка кожної інформації на повноту, об'єктивність, достовірність

шляхом ознайомлення, аналізу та оцінки з метою вирішення питання її

достатності для проведення аналітичного дослідження;

- групування статистичної та іншої інформації, відібраної для

дослідження (надання зібраним цифрам і фактам визначеної форми та

структури за їх індивідуальними ознаками);

- складання (у разі потреби) порівняльних таблиць, діаграм, графіків,

схем з метою доведення матеріалу, що досліджується, до порівняльного стану;

- аналіз співвідношення зібраних статистичних даних у порівняльних

таблицях;

- встановлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків;

- розроблення на основі сформульованих висновків конкретних

рекомендацій і пропозицій щодо розв’язання (вирішення) наявних проблем.

4. Проведення аналітичних досліджень, оформлення їх результатів

За умови послідовного виконання всіх етапів підготовчої стадії можна

розпочинати власно аналітичне дослідження.

5.Реалізація аналітичних досліджень

ЧИТАТИ МЕТОДИЧКУ З АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ

42. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок

Аналітичний документ складається, як правило, з чотирьох частин:

- вступної;

- описової (констатуючої);

- аналітичної;

- резолютивної (висновки і пропозиції – рекомендації).

У вступній частині вказуються :

- дата, місце, підстави і приводи проведення аналітичного дослідження

(на виконання плану роботи, завдання, вказівки; у зв’язку з ростом рівня

злочинності загалом чи окремих її видів тощо);

- нормативні, методичні, інформаційні матеріали, у т.ч. система

показників для проведення аналітичного дослідження;

- мета дослідження;

- питання та період, що досліджуються;

- учасники дослідження ( за необхідності).

В описовій частині (в залежностівід виду дослідження):

- розкривається фактичний стан справ (стан законності) у піднаглядній

сфері шляхом виокремлення проблем або негативних тенденцій, що набули

розвитку;

- зазначаються характерні причини й умови допущених порушень з

наведенням прикладів на підтвердження викладених аргументів.

В аналітичній частині:

- зазначаються кількісні та якісні характеристики наявних порушень,

зважаючи на їх чисельність і динаміку, позитивні та негативні тенденції

розвитку тощо, з посиланням (у разі необхідності) на відповідні таблиці,

графіки, діаграми, схеми розроблені на стадії підготовки до аналітичної

роботи ;

- висвітлюється рівень прокурорського нагляду (стан управлінської

діяльності) щодо предмета вивчення, зазначаються недоліки та упущення в

роботі прокурорів і причини, що їх обумовили.

Резолютивна частина вміщає:

- бачення (прогнозування) можливих наслідків за умови залишення

проблем без вирішення або через подальший розвиток негативних тенденцій;

- висновки щодо стану наглядової, управлінської чи іншої

діяльності;

- пропозиції щодо імовірних (конче необхідних) заходів,

спрямованих на усунення причин, які зумовили порушення законів або

наявні недоліки в наглядовій, управлінській чи іншій діяльності, шляхів

підвищення ефективності роботи, у тому числі що стосується координації

спільних зусиль правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю,

удосконалення законодавства та відомчих актів з питань організації роботи

прокуратури та інших відомств тощо;

- рекомендації щодо способу реалізації аналітичного документа.

Структура аналітичного документа наводиться, зазвичай, у плані,

складення якого рекомендується у даному посібнику, на підставі узагальнення

багаторічної практики проведення і документального оформлення аналітичних

досліджень (аналізів, узагальнень).

Окрім чотирьох згаданих розділів (частин) структура аналітичної

розробки може передбачати додатки до аналізу (узагальнення), в т.ч.у

вигляді таблиць статистичних показників, схем, діаграм, графіків тощо. У

будь-яких випадках завершений аналітичний документ (аналіз чи

узагальнення) має відповідати за структурною побудовою плану, що

затвердив(схвалив) відповідний керівник прокуратури.

1. збирання інформації (визначення кількості і якості інформації, необхідної і достатньої для вирішення завдань; забезпечення співставленості і систематизованості для подальшого опрацювання);

2. опрацювання зібраної інформації (аналіз, узагальнення, виявлення співвідношень і залежностей, забезпечення достовірності);

3. доведення результатів аналізу до інших суб'єктів (визначення кола суб'єктів, що підлягають інформуванню; визначення обсягу і характеру інформації, що доводиться до суб'єктів; підготовка документа, формування висновків і пропозицій).

4. збирання інформації (визначення кількості і якості інформації, необхідної і достатньої для вирішення завдань; забезпечення співставленості і систематизованості для подальшого опрацювання);

5. опрацювання зібраної інформації (аналіз, узагальнення, виявлення співвідношень і залежностей, забезпечення достовірності);

6. доведення результатів аналізу до інших суб'єктів (визначення кола суб'єктів, що підлягають інформуванню; визначення обсягу і характеру інформації, що доводиться до суб'єктів; підготовка документа, формування висновків і пропозицій).