22. Поняття та правове регулювання діяльності органів прокуратьури у сфері міжнародного співробітництвам та правової допомоги.

Міжнародна діяльність (міжнародне співробітництво) прокуратури України — це спільні дії та заходи організаційно-управлінського характеру між органами прокуратури, правоохоронними органами та міжнародними організаціями інших країн, які будуються на демократичних принципах міжнародного та європейського права, регламентуються внутрішнім законодавством і забезпечуються міждержавними угодами (двосторонніми та багатосторонніми), метою яких є надання різного виду правової допомоги, створення ефективної цілісної системи захисту основних прав і свобод людини та громадянина, утвердження верховенства права, боротьба з організованою міжнародною і регіональною злочинністю, забезпечення законності та правопорядку на міжнародному рівні.

     Співробітництво у міжнародній сфері, зокрема з питань надання  взаємної правової допомоги, здійснюється у відповідності до європейських конвенцій. Водночас, договірні відносини про співпрацю у кримінальних справах не завжди врегульовані з іноземними державами.

     З метою розвитку відомчих відносин між Генеральною прокуратурою України та органами прокуратури іноземних країн упродовж останніх десяти років було укладено 34 відомчі угоди.

     Протягом поточного року 2007 року укладено такі відомчі угоди:

- Меморандум про порозуміння між Генеральною прокуратурою України та Національною прокурорською службою Південно-Африканської Республіки (26.02.07),

- Протокол про співробітництво між Генеральною прокуратурою України, Генеральною прокуратурою Республіки Молдова та Прокуратурою при Вищому касаційному суді Румунії (27.03.07),

- Угода про співробітництво генеральних прокуратур (прокуратур) держав-учасниць СНД у сфері боротьби з корупцією (25.04.07),

- Меморандум про співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Генеральною прокуратурою Албанії у боротьбі з організованою злочинністю й відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом (18.10.07).

(ІЗ ВИСТУПУ ШИНАЛЬСЬКОГО НА КРУГЛОМУ СТОЛІ)

Весь масив договорів можна розділити на дві великі групи:

 спеціалізовані договори про правову допомогу, що регулюють питання

виконання процесуальнихдій, передачі кримінального переслідування, видачі правопорушників;

 інші договори, якіможуть бути підставою для звернення за правовою

допомогою.

На даний час Україна є учасницею 37 спеціалізованих договорів, які

регулюють відносини більшніж з 60 країнами світу.

До названих інших договорів відносяться підписані в рамках ООН,

Ради Європи та інших міжнародних організацій багатосторонні конвенції з питань боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, тероризмом, торгівлею людьми та незаконним обігом наркотичних речовин і іншими видами злочинів.

Ці конвенції присвячені регулюванню широкого кола питань співробітництва держав-учасниць у боротьбі з певною категорією злочинів, однак містять у собі окремі норми щодо правової допомоги та можуть розглядатися як правове підґрунтя при зверненні з відповідними запитами.

Наприклад, такими нормами є положення статей 16, 18 Конвенції ООН протии транснаціональної організованої злочинності, яка підписана в Палермов 2000 році.

Дуже важливе значення в сфері налагодження такого співробітництва відіграють особисті контакти представників органів прокуратури різних країн. Вони започатковуються на різних міжнародних конференціях, під час переговорів тощо. Наприклад, у нас встановилася добра традиція щорічного обміну делегаціями з Верховною Народною Прокуратурою Китайської НародноїРеспубліки з метою обміну досвідом і участі в різних форумах, які проводяться в обох країнах.

Разом з тим, керівники органів прокуратури України та Польщі ще в 1998 році, ґрунтуючись на положеннях міждержавного договору, уклали відомчу угоду, згідно з якою обласні та воєводські прокурори двох держав безпосередньо звертаються один до одного із запитами про виконання процесуальних дій і передачу кримінального переслідування.

Можливість прямих контактів також передбачена Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 2001 року, а також Кишинівською конвенцією держав СНД 2002 року. Обидва ці багатостороннідоговорипідписанівід іменіУкраїни, алепокище не ратифіковані.

Стосовно існуючої в Українісистеми надання правової допомоги хочу зазначити, що у нашій державі традиційно визначені два центральних органи, які відповідають за виконання міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних справах і видач іправопорушників - Генеральна прокуратура та Міністерство юстиції України. Прицьому за організацію виконання запитів органів досудового слідства(як українськихустанов, такііноземних) відповідальною є Генеральна прокуратура. Міністерство юстиціїорганізовує виконання запитів судів України та іноземних держав. Як Ви розумієте, більшість запитів про різнівиди правовоїдопомоги направляються саме на стадіїдосудового слідства, а тому за їхнє виконання відповідає Генеральна прокуратура України.

З метою реалізації функцій центрального органу України, відповідального за надання правової допомоги на стадії досудового слідства, уструктурі Генеральної прокуратури у вересні1996 року було створено міжнародно-правове управління.

Структура цього підрозділу, штат якого на сьогодні становить 32 співробітника, складається з трьох відділів та секретаріату:

- відділ міжнародного співробітництва в кількості 6 працівників – відповідає за договірно-правову роботу, виконання програм і заходів міжнародного

співробітництватапротокольнезабезпечення; - відділ правової допомоги у складі 9 співробітників– розглядає запити про правову

допомогу та організовує їх виконання;

- відділ перекладів нараховує 12 фахівців, якізабезпечують усніта письмові

перекладиз6 мов(англійська, німецька, французька, іспанська, чеськаісловацька);

- 4 співробітники секретаріату забезпечують в управлінні діловодство.

Для реалізації повноважень прокуратури у сфері правової допомоги в

прокуратурах обласного рівня, яких в Україні- 31, спеціально введені посади

старших помічників прокурорів з міжнародно-правових доручень.