43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.

Аналіз - це діяльність, спрямована на визначення і дослідження окремих складових частин об'єкта (предмета, явища ) або окремих його властивостей з метою встановлення як ці складові впливають на характеристики об'єкта (предмета, явища ) в цілому.

Узагальнення - являє собою зворотній аналізу процес, який полягає у виявленні характерних рис, особливостей окремого предмета, факту, явища, сприйняття їх як загальних і поширення на інші предмети, факти , явища.

Аналіз та узагальнення як методи дослідницької діяльності взаємопов'язані, органічно обумовлюють та доповнюють один одного, що виступає важливим фактором досягнення об'єктивного, теоретично і практично значущого результату дослідження. Аналізом або узагальненням називається, зазвичай, також документ, що створюється у практичній прокурорській діяльності за допомогою вище вказаних методів і в якому міститься критична оцінка проведеної роботи, виокремлюються найбільш актуальні для конкретної прокуратури проблеми, визначаються шляхи їх вирішення.

Аналітична діяльність проводиться за рішеннями колегії або за дорученнями керівництва, періодичності не встановлено. Від прокурорів усіх рівнів вимагається усунути практику проведення численних безпідставних аналізів та узагальнень. Аналітичну роботу здійснювати лише за необхідності поглибленого вивчення проблеми, якщо висновок про стан додержання законності, боротьби зі злочинністю, організації діяльності прокуратури неможливо зробити на підставі статистичних, оперативних чи інших даних.

Вимоги до проведення аналітичної роботи на якісно високому рівні включає:

1. Визначення мети аналітичного дослідження.

2. Визначення обсягів нормативного, методичного, інформаційного матеріалу для аналітичного дослідження.

3. Підготовку плану дослідження:

- визначення періоду, за який проводиться дослідження;

- визначення способів і послідовності дослідження проблем;

- визначення кола учасників дослідження та обов'язків кожного із них (за умови, що до аналітичної роботи залучено декілька структурних підрозділів або працівників).

4. Збір інформаційних, методичних та нормативних матеріалів.

5. Вивчення змісту законів, інших актів нормативного характеру, вимог та рекомендацій організаційно-управлінських актів Генеральної прокуратури України і прокуратур обласного рівня з питань, що підлягають дослідженню.

6. Ознайомлення з аналітичними документами аналогічної або спорідненої тематики (якщо такі були).

7. Опрацювання зібраної інформації, в тому числі :

- перевірка кожної інформації на повноту, об'єктивність, достовірність шляхом ознайомлення, аналізу та оцінки з метою вирішення питання її достатності для проведення аналітичного дослідження;

- групування статистичної та іншої інформації, відібраної для дослідження;

- складання (у разі потреби) порівняльних таблиць, діаграм, графіків, схем;

- аналіз співвідношення зібраних статистичних даних у порівняльних таблицях;

- встановлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків;

- розроблення на основі сформульованих висновків конкретних рекомендацій і пропозицій щодо розв’язання наявних проблем.

Окрім розробки зазначених планів та обговорення результатів аналітичних вивчень на координаційних (міжвідомчих) нарадах, ці результати аналітичних досліджень можуть бути реалізовані шляхом:

- внесення актів прокурорського реагування;

- розгляду на засіданнях колегії та/або на оперативних нарадах;

- видання наказів, розпоряджень, вказівок з питань службової діяльності;

- направлення інформаційних записок до органів державної влади та місцевого самоврядування про стан законності та правопорядку в регіоні;

- науково-практичних (навчально-методичних) семінарах;

- направлення на місця листів інформаційно-орієнтовного характеру та щодо поширення позитивного досвіду;

- підготовки публікацій у друкованих засобах масової інформації, виступів

на радіо і телебаченні;

- розробки пам'яток, методик, методичних посібників, інших організаційно- управлінських документів.