39. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження

Аналітична діяльність відноситься до ключових аспектів в організаційно - управлінському механізмі системи прокуратури України і проводиться згідно з планами роботи, рішеннями колегії або за дорученнями керівництва Генеральної прокуратури України. Від прокурорів усіх рівнів вимагається усунути практику проведення численних безпідставних аналізів та узагальнень. Аналітичну роботу здійснювати лише за необхідності поглибленого вивчення проблеми, якщо висновок про стан додержання законності, боротьби зі злочинністю, організації діяльності прокуратури неможливо зробити на підставі статистичних, оперативних чи інших даних. Проблеми, що потребують вивчення, повинні бути актуальними і мати практичну значимість. Розпорядженням Генерального прокурора України від 21 березня 2007 року №26 закріплені напрями за якими мають проводитись комплексні аналітичні дослідження: 1. Стан прокурорського нагляду за додержанням законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією; 2. Стан прокурорського нагляду за додержанням законів щодо протидії легалізації (відмиванню) грошових коштів та іншого майна одержаного злочинним шляхом; 3. Стан прокурорського нагляду за додержанням законодавства щодо боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, органами та тканинами людини; 4. Стан додержання конституційних прав громадян при провадженні ОРД, Д та ДС; 5. Стан прокурорського нагляду за додержаннямзаконодавства, спрямованого на протидію “рейдерству”, захист прав громадян та інтиресів держави від неправомрних посягань.

40. Методологія збирання та опрацьювання необхідної інформаціїю

Під інформацією в системі прокуратури розуміємо сукупність відомостей, які відображають дійсність усіх її складових щодо виконання завдань, які стоять перед прокуратурою, а також даних, що характеризують стан дотримання законів.

На жаль, і досі в органах прокуратури не розроблена методика збирання інформації. На сьогодні існує понад 100 форм статистичної звітності, які відображають стан дотримання законів в окремих сферах господарювання і можуть бути використані прокурором при оцінюванні стану справ і здійсненні управлінських і наглядових функцій. Звичайно, в системі прокуратури мають накопичуватися лише ті дані, які необхідні для забезпечення її діяльності. Інформацію, яка не відповідає цій меті, необхідно виключити або нейтралізувати. Головне завдання інформаційної системи полягає в тому, щоб на базі зібраних даних отримати вторинну, підсумкову інформацію, яка буде основою для прийняття рішення.

а) систематизувати всі джерела інформації, які характеризують стан дотримання законів у сферах прокурорської діяльності;

б)визначити обсяг інформації, що необхідна прокурору, та забезпечити її систематичне надходження;

в)особливу увагу приділити інформації, надходження якої до органів прокуратури передбачено законом.

Виходячи із визначених критеріїв, слід розробити типову уніфіковану методику опрацювання, узагальнення та аналізу інформації з тим, щоб вона була придатна для використання у практичній діяльності прокуратури.

Способами опрацювання інформації є її вивчення, аналіз, узагальнення.

Робота з інформацією поділяється на 3 частини: 1. стосується кількості інформації, тобто визначення необхідного обтимуму кількості даних, необхідних для управління; 2 – якість інформації, тобт завдання забезпечення достовірності, точності і деталізації інформації з тим, щоб отриманий результат відповідав зазначеним зусиллям і при цьому неутворювалься б зайвої чи спотвореної інформації; 3 – оперативність, тобто швидкість передачі відомостей, надійність комунікацій, вчасна доставка відповідно до строків, що встановлені для опрацювання даних.

Оцінка джерел потрібна для об’єктивності і неупередженості.

Про цес збору інформації має відбуватись постійно інакше виникне загроза втрати контролю.