- •Відповіді на залік з організації роботи і управління в органах прокуратури України
- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •7. Міжнародна та Українська асоціація прокурорів.
- •18. Правовий статус працівників прокуратури.
- •20. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •Наказ від 19 вересня 2005 року n 1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України»
- •24. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •25. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •10. Характер участі органів прокуратури у розробці та виконанні загальнодержавних і регіональних програм протидії злочинності.
- •27. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •28. Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •20. Порядок підготовки, скликання та проведення координаційних (міжвідомчих) нарад.
- •21. Порядок напрацювання й оформлення рішень координаційних (міжвідомчих) нарад, організація контролю за їх виконанням.
- •21. Документальне оформлення координаційних і міжвідомчих нарад, контроль за виконанням їх рішень.
- •22. Поняття та правове регулювання діяльності органів прокуратьури у сфері міжнародного співробітництвам та правової допомоги.
- •23. Зміст прокурорської діяльності по виконанню міжнародних доручень з правової допомоги.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •26. Нормативно-правовий акт: поняття та якісна характеристика.
- •29. Поняття і характеристика управлінського акта прокуратури
- •29. Типологія і класифікація управлінських актів прокуратури
- •29. Види основних управлінських актів органів прокуратури їх характеристика
- •30. Умови й фактори забезпечення якості управлінських рішень
- •31. Процес напрацювання управлінських актів, його етапи
- •32. Порядок і форми реалізації управлінських актів. Відповідальність за прийняття незаконних і необґрунтованих управлінських актів.
- •33. Процедурні питання планування роботи в органах прокуратури.
- •33. Процес підготовки плану, його стадії. Вимоги щодо змісту і структури плану.
- •34. Підстави та терміни складання та направлення планів прокуратур нижчого рівня до прокуратур вищого рівня.
- •35. Види планів та їх характеристика:
- •36. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність
- •37. Порядок, принципи, форма та зміст управлінського акта прокуратури щодо розподілу обов’язків
- •37. Що має враховуватись при розподілі обов’язків?
- •52. Основні організаційно-управлінські обов’язки керівника органу прокуратури
- •38. Загальна характеристика та сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження
- •40. Методологія збирання та опрацьювання необхідної інформаціїю
- •41. Стадії і методи (способи) аналітичних досліджень
- •42. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •45.Якою є процедура підготовки та проведення оперативних нарад?
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47. Позитивний досвід:понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом, правова регламентація щодо цього.
- •49. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •50. Охарактеризувати систему контролю в органах прокуратури, форми та засоби забезпечення контрольної діяльності.
- •51. Дайте правове визначення поняття «керівник» у системі прокуратури та охарактеризувати основний зміст діяльності «керівника».
- •51. Окреслити основні обов’язки керівника в системі прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •52. Окреслити компетенцію керівника структурного підрозділу прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •53. Окреслити компетенцію керівника міської прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •54. Назвати напрями та засоби оптимізації праці керівника міської(районної) прокуратури.
- •55. Дати правове визначення поняттю «прокурор галузевого підрозділу» та охарактеризувати основний зміст діяльності цього прокурора.
- •55. Окреслити компетенцію та основні обов’язки прокурора галузевого підрозділу з посиланням на відповідні н.П.А.
- •61. Окреслити межі компетенції прокурорів міст і районів із забезпечення принципу гласності.
- •62. Висвітлити правові підстави й основні вимоги щодо організації роботи з правової інформації та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •Наказ № 7 гн від 22 квітня 2004 року «Про організацію роботи з питань правового забезпечення в органах прокуратури».
- •63. Вимоги, що перед'являються до організації робот з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури. Назвати нормативно-правові документи.
- •64. Назвати основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •65. Якими є періодичність та правові підстави проведення прокуратурою перевірок щодо достовірності обліку злочинів?
- •66. Назвати критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами (наприклад, за профілем основної роботи) та нормативно-правові акти. Де визначено ці критерії?
- •67. Якими є основні вимоги та правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури? Хто несе відповідальність за стан і організацію діловодства в прокуратурах районів (міст)?
36. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність
Контроль (від фр. соntrole) - це, перш за все, спостереження, нагляд з метою перевірки; перевірка, а також спостереження з метою перевірки; облік, перевірка рахунків, звітності тощо.
Контроль в управлінському значенні - це спеціально спланована і здійснювана система перевірочних дій, щодо забезпечення виконання покладених на органи прокуратури Конституцією та Законом функцій по здійсненню нагляду, розслідуванню діянь, що мають ознаки злочину, підтриманню державного обвинувачення в суді, представництву інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом тощо,
Контрольна діяльність складається з таких елементів:
1) перевірка фактичного виконання планів, завдань тощо;
перевірка шляхів і засобів виконання планів, завдань тощо. Це дозволяє оцінити роботу конкретних осіб не "по валу", а дійсно з ділової сторони. Отже, контроль передбачає й оцінку дій, спрямованих на досягнуті ті або інші показники;
вжиття заходів щодо виправлення положення, усунення недоліків, заохочення або, навпаки, покарання осіб тощо.
Процес контрольної діяльності містить у собі ряд послідовних стадій, а саме: 1) вибір об'єкта контролю, встановлення мети і засобів його здійснення; 2) перевірка, ревізії або нагляд, що дозволяє виявити фактичне положення справ; 3) аналіз, що полягає в зіставленні досягнутого з заданими параметрами, оцінка результатів; 4) прийняття рішення за підсумками контролю, інформація відповідних органів, направлення їм пропозицій і рекомендацій; 5) забезпечення виконання рішення, прийнятого за результатами контролю.
Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.
37. Порядок, принципи, форма та зміст управлінського акта прокуратури щодо розподілу обов’язків
п. 6.8. Наказу “Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України” зазначає, що розподіл функціональних обов’язків між працівниками здійснювати їх керівникам і затверджувати в центральному апараті — начальниками Головних управлінь або заступниками Генерального прокурора, в прокуратурах обласного рівня — заступниками прокурорів відповідно до розподілу обов’язків.
П. 7. Роботу міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур організовувати за галузевим і предметним принципами. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками прокуратури здійснювати наказами керівника.
Розподіл обов’язків між працівниками міської (районної) прокуратури – творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, придатні на всі випадки.
Етапи організаційно-управлінського акту розподілу обов’язків:
Визначення видів роботи, які необхідно розподілити між працівниками прокуратури, враховуючи компетенцію прокуратури та роботи, пов’язаної з організацією праці кожного працівника особисто, а також всього колективу.
Визначення приблизного обсягу людино-днів, потрібних для виконання всієї роботи прокуратури в цілому та за окремими напрямками її діяльності протягом року, враховуючи складність та невизначеність результатів цього процесу.
Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності з урахуванням визначених законом функцій прокуратури: за кожним закріплюється коло питань, поєднаних однією темою, як однієї, так і кількох галузей (напрямів) прокурорської діяльності), теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників. Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.
Підготовка наказу про розподіл службових обов’язків.
До схеми розподілу службових обов’язків входять такі обов’язкові елементи: обовязки міськрайпрокурора (наприклад, загальне керівництво роботою прокуратури за всіма напрямами діяльності, визначеними Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та наказами Генерального прокурора України; організація прокурорського нагляду); обов’язки заступника прокурора (наприклад, організація і безпосередній нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, зокрема керування роботою помічника прокурора, який здійснюює нагляд за дотриманням законів цими органами); [7; 12] обов’язки помічника (старшого помічника) прокурора (наприклад, нагляд за додержанням законів про охорону навколишнього середовища); [7; 14] види прокурорської діяльності, в яких беруть участь усі оперативні працівники прокуратури (наприклад, прийом громадян згідно з графіком прийому та розгляду звернень громадян; участь у плануванні роботи); взаємозамінність оперативних працівників на період їх тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, відрядження, ін. поважні причини) [7;15]; обов’язки слідчого (наприклад, розслідувати кримінальні справи особисто).
Головна вимога щодо форми та змісту наказу про розподіл обов’язків працівників прокуратури, полягає у тому, що формулювання наказу мають викладатися юридично граматно, точно та конкретно, щоб кожен працівник чітко знав свої функціональні обов’язки. Наказ підписується прокурором міста (району) і під розписку з ним знайомляться всі оперативні працівники. До підпису наказу прокурором доцільно його обговорити на оперативній нараді.