Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на залік.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
661.5 Кб
Скачать

36. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність

Контроль (від фр. соntrole) - це, перш за все, спостереження, нагляд з метою перевірки; перевірка, а також спостереження з метою перевірки; облік, перевірка рахунків, звітності тощо.

Контроль в управлінському значенні - це спеціально спланована і здійснювана система перевірочних дій, щодо забезпечення виконання покладених на органи прокуратури Конституцією та Законом функцій по здійсненню нагляду, розслідуванню діянь, що мають ознаки злочину, підтриманню державного обвинувачення в суді, представництву інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом тощо,

Контрольна діяльність складається з таких елементів:

1) перевірка фактичного виконання планів, завдань тощо;

  1. перевірка шляхів і засобів виконання планів, завдань тощо. Це дозволяє оцінити роботу конкретних осіб не "по валу", а дійсно з ділової сторони. Отже, контроль передбачає й оцінку дій, спрямованих на досягнуті ті або інші показники;

  2. вжиття заходів щодо виправлення положення, усунення недоліків, заохочення або, навпаки, покарання осіб тощо.

Процес контрольної діяльності містить у собі ряд послідовних стадій, а саме: 1) вибір об'єкта контролю, встановлення мети і засобів його здійснення; 2) перевірка, ревізії або нагляд, що дозволяє виявити фактичне положення справ; 3) аналіз, що полягає в зіставленні досягнутого з заданими параметрами, оцінка результатів; 4) прийняття рішення за підсумками контролю, інформація відповідних органів, направлення їм пропозицій і рекомендацій; 5) забезпечення виконання рішення, прийнятого за результатами контролю.

Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.

37. Порядок, принципи, форма та зміст управлінського акта прокуратури щодо розподілу обов’язків

п. 6.8. Наказу “Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України” зазначає, що розподіл функціональних обов’язків між працівниками здійснювати їх керівникам і затверджувати в центральному апараті — начальниками Головних управлінь або заступниками Генерального прокурора, в прокуратурах обласного рівня — заступниками прокурорів відповідно до розподілу обов’язків.

П. 7. Роботу міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур організовувати за галузевим і предметним принципами. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками прокуратури здійснювати наказами керівника.

Розподіл обов’язків між працівниками міської (районної) прокуратури – творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, придатні на всі випадки.

Етапи організаційно-управлінського акту розподілу обов’язків:

  1. Визначення видів роботи, які необхідно розподілити між працівниками прокуратури, враховуючи компетенцію прокуратури та роботи, пов’язаної з організацією праці кожного працівника особисто, а також всього колективу.

  2. Визначення приблизного обсягу людино-днів, потрібних для виконання всієї роботи прокуратури в цілому та за окремими напрямками її діяльності протягом року, враховуючи складність та невизначеність результатів цього процесу.

  3. Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності з урахуванням визначених законом функцій прокуратури: за кожним закріплюється коло питань, поєднаних однією темою, як однієї, так і кількох галузей (напрямів) прокурорської діяльності), теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників. Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.

  4. Підготовка наказу про розподіл службових обов’язків.

До схеми розподілу службових обов’язків входять такі обов’язкові елементи: обовязки міськрайпрокурора (наприклад, загальне керівництво роботою прокуратури за всіма напрямами діяльності, визначеними Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та наказами Генерального прокурора України; організація прокурорського нагляду); обов’язки заступника прокурора (наприклад, організація і безпосередній нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, зокрема керування роботою помічника прокурора, який здійснюює нагляд за дотриманням законів цими органами); [7; 12] обов’язки помічника (старшого помічника) прокурора (наприклад, нагляд за додержанням законів про охорону навколишнього середовища); [7; 14] види прокурорської діяльності, в яких беруть участь усі оперативні працівники прокуратури (наприклад, прийом громадян згідно з графіком прийому та розгляду звернень громадян; участь у плануванні роботи); взаємозамінність оперативних працівників на період їх тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, відрядження, ін. поважні причини) [7;15]; обов’язки слідчого (наприклад, розслідувати кримінальні справи особисто).

Головна вимога щодо форми та змісту наказу про розподіл обов’язків працівників прокуратури, полягає у тому, що формулювання наказу мають викладатися юридично граматно, точно та конкретно, щоб кожен працівник чітко знав свої функціональні обов’язки. Наказ підписується прокурором міста (району) і під розписку з ним знайомляться всі оперативні працівники. До підпису наказу прокурором доцільно його обговорити на оперативній нараді.