Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_teoretichni_pitannya_shpargalka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать

- Соціального маркетингу (приймає до уваги потреби та інтереси передусім перспективного характеру: охорони навколишнього середовища, природних ресурсів, здоров’я тощо).

Маркетинг-мікс (англ. marketing mix) — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P»: продукту, ціни, комунікації та системи просування товару (або системи дистриб’юції).

  1. Кон’юнктура цільового ринку: поняття, необхідність та аспекти оцінювання.

Кон’юнктура ринку — означає конкретну економічну ситуацію, що склалася на певний обмежений проміжок часу. Це сукупність умов і чинників, які визначають ринкову ситуацію. Ринкова ситуація є сукупністю таких елементів, як ступінь збалансованості ринку (співвідношення попиту і пропозиції), сформовані або намічені тенденції розвитку ринку, рівень сталості або коливань основних параметрів ринку, масштаби ринкових операцій і ступінь ділової активності, рівні комерційного ризику і конкуренції тощо. Кон’юнктура ринку характеризується такими рисами, як варіабельність, циклічність, динамічність. Стосовно кон’юнктури застосовують такі словосполучення: поточна-перспективна; низька-висока; загальна-локальна; сприятлива-несприятлива.

Кон’юнктуру ринку характеризує сукупність показників, передусім, такі, як пропозиція і попит. Пропозиція – це обсяг товарів і послуг, призначених для продажу і запропонованих покупцям на ринку протягом певного періоду за визначеною ціною. Попит – це потреба, забезпечена грошима і пред’явлена ринку.

Дослідження кон’юнктури ринку здійснюється на трьох рівнях: загальноекономічному; галузевому і товарному.

Невід’ємною складовою вивчення і прогнозування кон’юнктури цільового ринку є дослідження попиту. Для виробника важливо визначити обсяги попиту на вироблюваний товар, оскільки від кількісних параметрів і структури попиту залежить низка виробничих і організаційних рішень.

Для прогнозування ринкового попиту використовують дві групи оцінювання: суб’єктивні та об’єктивні. До суб’єктивних методів відносять: судження менеджерів; оцінки торгового персоналу; опитування споживачів. Об’єктивні методи – це власне формалізовані методи, які базуються на економіко-математичних процедурах та осяжних масивах інформації стосовно минулого попиту на конкретні товари або групи товарів.

  1. Планування діяльності підприємства: сутність, функції, принципи та технологія здійснення.

Потреба в плануванні виникає тоді, коли досягнення бажаного стану об’єкта залежить від цілої низки взаємозалежних рішень. Планування є невід’ємною складовою будь-якого економічного процесу, об’єктивною передумовою ефективного господарювання. Загальноприйнятим є розуміння планування як процесу встановлення цілей діяльності підприємства та їх конкретизації в господарських завданнях і способах їх досягнення, строках і послідовності реалізації за ефективного використання всіх видів ресурсів.

Значущість планування аргументується його функціями,які і реалізують його зміст і завдання: функція реалізації (планомірне використання фонду заробітної плати, організація системи преміювання, фінансування оподаткування та ефективне застосування інших інструментів господарювання; функція узгодження (сприяє вирішенню завдань пропорційного розвитку, оскільки планування, встановлюючи певні параметри об’єктів планування, формує відповідні макро- та мікроекономічні пропорції); функція передбачення (формує передбачуваний у певних межах характер господарювання, тобто забезпечує роз дроблення обґрунтованих планових завдань. Які чітко визначають рівень розвитку підрозділів підприємства); функція єдності (сприяє створенню умов для ефективного функціонування національної економіки).

Принципи, на яких здійснюється планування діяльності підприємства: ієрархічності (плани нижчих ланок ієрархічної структури підприємства спрямовані на досягнення цілей і виконання завдань підприємства в цілому); матеріальної і моральної зацікавленості (стимули для розроблення напружених, але реальних планів ефективного використання ресурсів); науковості (плани будуються на основі врахування об’єктивних закономірностей функціонування економічних систем); безперервності (виражається в розробленні взаємозалежних і узгоджених планів на суміжні часові періоди в їх органічному поєднанні); оптимальності (встановлення такого плану, котрий сприятиме найефективнішому використанню ресурсів); стабільності (жодна ланка не може кардинально змінювати планові завдання).

Процес планування на підприємстві здійснюється шляхом реалізації таких етапів:

  • Встановлення загальних цілей підприємства;

  • Визначення конкретних цілей підприємства на плановий період з подальшою деталізацією;

  • Визначення шляхів, способів, методів і засобів досягнення цілей.

Планування завжди спирається на фактичні й нормативні дані минулого і теперішнього періодів, але намагається встановити та контролювати процес розвитку підприємства в теперішньому й майбутньому часі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]