Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_teoretichni_pitannya_shpargalka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать
  1. Інтегральна ефективність підприємства: поняття, види, аспекти оцінки та основні резерви підвищення.

Ефективність виробництва – являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

Ознакою ефективності (продуктивності) слу­жить досягнення мети виробничої або іншої діяльності підприєм­ства (організації) за умови найменших витрат суспільної праці або часу. Сутнісне тлумачення ефективності діяльності як еко­номічної категорії визначається об'єктивно діючим законом еко­номії робочого часу, що є творчою субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та викорис­тання суспільством. Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продук­тивності системи) відображається в загальній методології її виз­начення: Ефективність(продуктивність) = Результати\Ресурси (витрати). Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.

Види ефективності підприємства: 1) економічна (економія суспільної праці) 2) соціальна (підвищення рівня зайнятості, поліпшення умов праці та ін..) 3) екологічна (зменшення шкідливого впливу на довкілля) 4) науково-технічна ( підвищення потенційних можливостей виробничих систем) 5) внутрішня (використання внутрішніх можливостей підприємства) 6) зовнішня (зовнішніх можливостей)т 7) загальна (інтеграція зовнішньої та внутрішньої ефективності); 8) ринкова ефективність (відображення задоволення потреб споживачів).

Збалансована система показників – це система стратегічного управління організацією на основі вимірювання та оцінювання її ефективності за сукупністю показників. Така модель передбачає оцінку ефективності в 4х найважливіших проекціях: традиційні фінансові показники, результативність співпраці з клієнтами, оптимальність внутрішніх бізнес-процесів, загальна компетентність персоналу.

Основні резерви підвищення ефективності: резерви ресурсів, організаційно-технологічні резерви, резерви продукту, резерви покращення узагальнюючих результатів діяльності.

  1. Реструктуризація підприємства: сутність, форми та технологія здійснення.

Реструктуризація трактується як здійснен­ня організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організацій­но-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищи­ти ефективність виробництво. Завдання: 1 – забезпечити виживання на певний час, 2 – відновити конкурентоспроможність на тривалу перспективу.

Метою: проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функці­онувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти кон­курентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як ком­плекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності під-в. За оперативної реструктуризації підприємства (організації) розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період опера­тивної реструктуризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів. Стратегічна реструктуризація підприємства (організації) забезпечує довготермінову його (її) конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже, реструктуризації підприємства передує оцінка його стану. Проте й аналіз, і реформування можна проводити, якщо маємо все­бічно обґрунтовану мету реструктуризації, яку можна сформулю­вати таким чином: продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту.

Основні етапи здійснення реструктуризації підприємства: 1) комплексна діагностика підприємства (наявний фінансовий стан, кадровий потенціал, обмеження, та ін.), створення концепції реструктуризації (створення чітких стратегічних дій з реорганізації видів діяльності, розробка бізнес-планів), розроблення програми реструктуризації (формування цілей та умов їх досягнення, майбутні заходи та джерела ресурсів), реалізація програми. Природа й міра необхідної реструктуризації залежать від ха­рактеру проблем підприємства. Іноді підприємство потребує лише часткової або так званої обмеженої реструктуризації для віднов­лення економічної та технічної життєздатності. Коли проблеми підприємства є більш суттєвими, тоді підприємство потребує “усебічної” реструктури­зації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]