Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Кошторис виробництва складається за такими економічними елементами:
-матеріальні витрати (містять витрати на сировину, напівфабрикати, виробничі послуги, допоміжні матеріали, паливо і енергію, пошук природної сировини тощо).
-заробітна плата (всі форми оплати штатного і позаштатного персоналу).
-відрахування на соціальні потреби (відрахування на соціальне страхування, пенсійний фонд, фонд сприяння зайнятості тощо).
-амортизація основних фондів.
-інші витрати (оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, страхування, винагорода за винаходи тощо).
Порядок розробки кошторису виробництва може бути різним залежно від стадії планування, стану інформаційної бази та розміру підприємства. Кошторис виробництва обчислюється по кожному елементу на підставі планових обсягів продукції, норм і цін. Причому на малих підприємствах таке обчислення є відразу узагальнюючим. На середніх та великих – кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат (цехів, служб тощо).
Собівартість валової продукції (ВП) – визначається на підставі кошторису з урахуванням зміни залишків витрат майбутніх періодів і резерву майбутніх платежів.
Собівартість ТП – методи: 1. Синтетичний (на кошторисі виробництва): *) виключають витрати, які не ввійшли у виробничу собівартість продукції; +приріст\-зменшення залишків майбутніх періодів; +приріст\-зменшення залишків майбутніх платежів (відпускних сум, винагороди за стаж роботи).*)коригування на зміну залишків незавершеного виробництва-виробнича вартість ТП; *) +позавиробничі витрати – повна собівартість ТП.
2. підсумування попередньо визначеної собівартості окремих виробів: Ст.=сумаСі*Ni.
3.
чинників:
,
де Ст – собівартість планового обсягу
ТП за рівнем витрат базового
періоду(розрахункова собівартість), ДС
– зміна собівартості в плановому періоді
під впливом j-го
чинника, m-кількість
чинників в розрахунковому періоді.
Зміна
собівартості під впливом
організаційно-технічних факторів:
,
де С1,С2-витрати на одиницю продукції до
та після здійснення заходу, N2
– обсяг виробництва після впровадження
заходу в плановому періоді.
У
розрахункові собівартості Ст.
умовно-постійні витрати взято на рівні
базового періоду, а в плановому обсяг
виробництва найімовірніше зазнає змін,
що вплине на С:
,
де Суп-відносна зміна умовно-постійних
витрат у плановому періоді, Супб
–абсолютна сума умовно-постійних витрат
у базовому, ДVп,ДVупв-зміна
в плановому періоді відповідно обсягу
виробництва та ум-пост витрат у відсотках.
Собівартість РП-коригування собівартості ТП на зміну залишків нереалізованої прод.: Ср=Стп+Стп-Стк, де Стп,Стк – собівартість залишків ТП на складі на початок і кінець розрах періоду.