5. Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм підприємства.

Організаційно-правова форма підприємства – це система норм, які визначають: відносини цього підприємства з державою, іншими фізичними та юридичними особами; відносини між партнерами (власниками) цього підприємства. Світовий досвід дозволяє виділити 3 класичні форми організації та функціонування бізнесу: одноосібне володіння; товариство (партнерство) і корпорація.

Одноосібне володіння – це форма організації, за якої власником бізнесу є фізична особа або родина.

Переваги: простота заснування та ліквідації бізнесу; невеликі капіталовкладення та простота реєстрації; високий рівень мотивації ефективної діяльності; повна самостійність та незалежність; спрощена система оподаткування; конфіденційність діяльності.

Недоліки: складність отримання великих кредитів за залучення інвесторів; повна відповідальність за зобов’язаннями, які виникають у процесі підприємницької діяльності; невизначеність строків функціонування; суттєві фізичні та психологічні навантаження на особу, яка є власником бізнесу.

Товариство – це підприємство, створене на засадах угоди про об’єднання майна та фінансових ресурсів двох або більше окремих фізичних чи юридичних осіб за умови розподілу ризику, прибутків і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів діяльності та безпосередньої участі у її здійсненні. Товариства, у свою чергу, поділяються на: повні; командитні; товариства з додаткової та обмеженою відповідальністю.

Переваги: фінансова незалежність за рахунок об’єднання капіталу кількох партнерів; зростання ефективності функціонування бізнесу за рахунок спеціалізації партнерів на окремих аспектах управління та господарської діяльності; можливість отримання значних за обсягами кредитів у банках; свобода та оперативність господарської діяльності.

Недоліки: необхідність спільної відповідальності за збитки товариства в разі неефективних дій одного з партнерів; можливість особистих конфліктів і неузгодженості в діяльності партнерів; складність у процесі розподілу прибутку; складність адміністративних процедур у випадку припинення чи ліквідації підприємства.

Корпорація – форма організації бізнесу, коли власниками компанії є акціонери, які відповідають за її зобов’язаннями лише в межах капіталу, інвестованого в акції корпорації. Фінансова зацікавленість акціонерів від інвестування в корпорацію полягає в отриманні дивідендів з її прибутків.

Переваги: широкі можливості залучення капіталу для здійснення діяльності; можливість мобілізації фінансових ресурсів як за рахунок банківських кредитів, так і через інструменти фондового ринку; можливість постійного розвитку господарської діяльності; орієнтація на довгострокове функціонування бізнесу; можливість швидкої зміни існуючих і залучених нових власників на основі простої процедури купівлі-продажу акцій.

Недоліки: складність розподілу окремих функцій контролю та управління між акціонерами та менеджерами корпорації; високий рівень та застосування процедури подвійного оподаткування прибутку корпорації та дивідендів акціонерів; значні першочергові капіталовкладення; конфлікт інтересів.

У господарській практиці виділяють гібридні організаційні форми бізнесу, які поєднують переваги основних форм. До них відносять, зокрема, франчайзинг. (Франчайзинг – угода, за якою виробник чи одноосібний розповсюджувач продукту чи послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на певній території своєї продукції незалежним роздрібним торговцям в обмін на одержання від них платежів (роялті).