- •Підприємство: поняття, мета і завдання діяльності, основні контрагенти та функціональні моделі.
- •Підприємництво: сутність, функції, форми та моделі здійснення.
- •Правові основи функціонування підприємства: порядок створення, регулювання діяльності та ліквідації.
- •Сутнісно-видова характеристика підприємств та їх об’єднань.
- •Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм підприємства.
- •Одноосібне володіння – це форма організації, за якої власником бізнесу є фізична особа або родина.
- •Середовище функціонування підприємства: поняття, різновиди, основні складові та характер їх впливу.
- •Сутнісно-видова характеристика організаційних структур управління підприємств.
- •Продукція (робота, послуга) підприємства: поняття, різновиди, характерні ознаки та кількісна оцінка обсягу.
- •Якість продукції (робіт, послуг) підприємства: поняття, значення, основні показники та технологія оцінювання.
- •Конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг) підприємства: поняття, фактори формування та особливості оцінювання.
- •- Соціального маркетингу (приймає до уваги потреби та інтереси передусім перспективного характеру: охорони навколишнього середовища, природних ресурсів, здоров’я тощо).
- •Кон’юнктура цільового ринку: поняття, необхідність та аспекти оцінювання.
- •Планування діяльності підприємства: сутність, функції, принципи та технологія здійснення.
- •Сутнісно-видова характеристика планів підприємства та технологія їх формування.
- •Виробнича програма підприємства та технологія її розробки.
- •Персонал підприємства: поняття, класифікація та сучасні тенденції формування.
- •Планування чисельності окремих категорій працівників.
- •Продуктивність праці персоналу: поняття, особливості вимірювання та планування, резерви і напрямки підвищення.
- •Мотивація трудової діяльності персоналу підприємства: поняття, значення, основні моделі та методи.
- •Оплата праці: сутність, функції, державна політика і основи організації.
- •Форми й системи оплати праці.
- •Основні засоби підприємства: поняття, функціонально-елементний склад та вартісна оцінка.
- •Знос та відтворення основних засобів.
- •Амортизація основних засобів: поняття, значення та методи нарахування.
- •Аналіз стану, забезпеченості, ефективності відтворення та використання основних засобів підприємства.
- •Оборотні кошти підприємства: сутнісно-видова характеристика та особливості функціонування.
- •Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
- •Інтелектуальний капітал підприємства: поняття, характерні риси, значення та основні форми.
- •Сутнісно-елементна характеристика інтелектуального капіталу.
- •Поняття, функціонально-елементний склад, значення та класифікація інвестицій.
- •Фінансові інвестиції підприємства: поняття, мотивація здійснення, основні інструменти та особливості оцінки їх ефективності.
- •Реальні інвестиції підприємства: поняття, об’єкти вкладання, принципи та методичні підходи до оцінки ефективності.
- •Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •Інноваційна діяльність: поняття, види та особливості здійснення.
- •Техніко-технологічна база виробництва: сутність, значення, складові та особливості управління.
- •Лізинг: поняття, різновиди та переваги використання для промислового підприємства.
- •Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та основні параметри.
- •Форми, методи та організаційні типи виробництва.
- •Сутнісно-видова характеристика витрат діяльності підприємства.
- •Критичний обсяг виробництва і реалізації продукції: поняття, значення та технологія визначення.
- •Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
- •Калькулювання собівартості одиниці продукції: поняття, способи та технологія здійснення.
- •Ціни на продукцію (послуги): поняття, елементний склад, види та методи встановлення.
- •Фінансова діяльність підприємства: поняття, функції та особливості здійснення.
- •Прибуток підприємства: сутнісно-видова характеристика, нормативна ідентифікація, процес формування та розподілу.
- •Діагностика фінансово-майнового стану та ефективності діяльності підприємства: поняття, значення, інформаційне забезпечення та основні аспекти дослідження.
- •Інтегральна ефективність підприємства: поняття, види, аспекти оцінки та основні резерви підвищення.
- •Реструктуризація підприємства: сутність, форми та технологія здійснення.
- •Економічна безпека підприємства: сутність, складові та особливості оцінювання.
- •Управління економічною безпекою підприємства.
- •Антикризова діяльність підприємства: поняття, цілі та особливості здійснення.
- •Банкрутство підприємства: поняття, причини, технологія здійснення та особливості прогнозування.
Продуктивність праці персоналу: поняття, особливості вимірювання та планування, резерви і напрямки підвищення.
Продуктивність праці відбиває сутність ефективності процесу праці. Під продуктивністю праці як екон. категорією розуміють ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Різноманітність підходів до визначення рівня продуктивності праці залежить від специфіки діяльності тих чи інших підприємств, мети розрахунків. Виділяють окремі методи вимірювання ПП.
Методи вимірювання продуктивності праці: прямий (виробіток = обсяг продукції / чисельність працюючих); обернений (трудомісткість = тродовитрати в годинах (чисельність працюючих) / обсяг продукції).
Показники рівня виробітку бувають вартісними, натуральними та трудовими. Найпоширенішим є вартісний показник виробітку. Метою кожного підприємства є підвищення продуктивності праці, це досягається за допомогою резервів підприємства та планових напрямків підвищення ПП. Виділяють групу чинників зростання ПП.
Чинники зростання продуктивності праці: 1) матеріально – технічні (удосконалення техніки, застосування нової сировини); 2) організаційні ( поглиблення спеціалізації, удосконалення системи управління, організації праці); 3) економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці); 4) соціальні (створення сприятливого клімату, нематеріальне заохочення, перепідготовка персоналу); 5) природні умови та географічне місцезнаходження.
Підприємства досліджують свої резерви (невикористані можливості) зростання ПП як у просторі, так і у часі. Кількісний вплив окремих факторів визначається: 1) визначається вихідна чисельність промислового виробництва персоналу в розрахунковому періоді; 2) обчислюється зміна вихідної чисельності працівників під впливом чинників ПП, а також сумарна зміна чисельності; 3) розраховується загальний приріст ПП у розрахунковому періоді відносно базового.
Напрямки підвищення: 1) структурні зрушення у виробництві (зміна частки окремих видів продукції); 2) підвищення технічного рівня виробництва (модернізація обладнання, застосування прогресивних технологій, механізація та автомат виробничого процесу); 3) удосконалення управління (поліпшення ергономічних характеристик праці, збільшення реального фонду робочого часу, удосконалення структур, запровадження раціонального розподілу та організації праці робітників); 4) збільшення обсягів виробництва; 5) галузеві фактори (збільшення робочого періоду в сезонних виробах, зміна геологічних умов видобутку); 6) уведення нових виробничих об’єктів (диверсифікація виробництва, введення в дію нових цехів).
Мотивація трудової діяльності персоналу підприємства: поняття, значення, основні моделі та методи.
Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства). Мотивація на рівні підприємства має базуватися на таких вимогах: надання рівних можливостей щодо зайнятості і службового просування; узгодження рівня оплати праці за її результатами та визнання особистого внеску у загальний успіх; захист здоров’я працюючих; можливість творчої реалізації працівника; підтримка в колективі атмосфери довіри.
На практиці розрізняють такі види (методи) мотивації:
1. економічна (пряма): -відрядна оплата; -почасова оплата; -премії за реалізацію; -участь у прибутках; -оплата навчання; -виплати за відсутність невиходів.
2. економічна (непряма): -пільгове харчування; -доплати за стаж; -пільгове користування житлом, транспортом тощо.
3. не економічні: -збагачення праці; -гнучкі робочі графіки; -охорона праці; -програми підвищення якості трудового життя; -просування за службою; -участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.
Крім згаданих вище видів мотивації існує її поділ на індивідуальну та групову, зовнішню та внутрішню тощо.
Моделі мотивації трудової діяльності ґрунтуються на певних теоріях:
Справедливості: -зняття соціальної напруги шляхом дотримання принципів справедливості; -порівняння особистих винагород з заохоченням інших людей які виконують аналогічну роботу; -суб’єктивне визначення співвідношення винагороди та витрат праці.
Очікування: -передбачуваний ступінь відносної вдоволеності отримуваною винагородою; -очікування щодо співвідношення результатів та винагороди; -очікування щодо співвідношення витрат праці та винагороди.
Потреб: -самовиявлення поваги соціальні безпеки та захищеності фізіологічні.