2.Європейські системи приватного права.

Їх є чотири: романська, англосаксонська, центральноєвропей¬ська, східноєвропейська.

А) Романська система. Для неї характерний чіткий поділ права на приватне і публіч¬не, де приватне право розглядається як таке, що стосується ли¬ше інтересів приватних, юридичне рівних осіб, а публічне право слугує передусім інтересам суспільства і держави в цілому. При¬ватне право, у свою чергу, розглядається як таке, що складаєть¬ся з двох частин: цивільного права (регулює відносини між фі¬зичними особами) І торговельного права (регулює відносини між підприємцями).Для цієї системи приватного права характерна наявність кодифі¬кованих актів.(Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Італії, Іспанії, Гаїті, Аргентини, Колумбії, Венесуели)

Б)Англосаксонська.В основі цієї системи права знаходиться загальне право (резуль¬тат діяльності королівських судів), право справедливості (склалося внаслідок дій суду канцлера) і статутне право (охоплює акти, що видаються парламентом).

Характерною є відсутність кодифікованих актів цивільного за¬конодавства. Вони замінені законами зі спеціальних питань і судо¬вою практикою, що становить прецедентне право.Концепція англосаксонської системи цивільного права окрес¬люється провідним значенням прецедентного права: відсутність стрункої закінченої системи законодавчих актів замінена узагаль-ненням окремих прецедентів, формуванням правових норм на ос¬нові конкретних казусів. (Великій Британії (крім Шотландії, де використовується романська систе¬ма), більшості штатів США, в Австралії, Новій Зеландії)В) в)Центральноєвропейська.Для неї характерне розмежування публічно-правових і приватно-правових інтересів, дуалізм приват¬ного права, а також Існування кодифікованих актів. значна питома вага публічно-правових елементів у регулюванні відносин між приват¬ними особами; принципово інший підхід у визначенні структури цивільного права. На відміну від інституційної системи побудови цивільного права (передусім цивільних кодексів), центральноєвро¬пейське цивільне право має за основу так звану "пандектну систе¬му", що є продуктом творчості середньовічних німецьких глосато¬рів (коментаторів римського права). На центральноєвропейську систему приватного права істотно вплинула рецепція римського приватного права, що особливо по¬ширилась у середні віки у формі вивчення і коментування рим¬ських першоджерел, а також у формі прямого застосування норм римського права судовими органами. Цій системі права притаманна міцна юридична традиція: право розглядається як один з наріжних каменів суспільства. В управлін¬ні суспільством, його розвитку істотну роль відіграє традиційно шанований корпус юристів. (Німеччині, Австрії, Швейцарії, Угорщині, Словаччині, Словенії, Польщі, Чехії, Хорватії)

Г) Східноєвропейська.Для цієї системи характерна відсутність чіткого розподілу права на приватне і публічне. Причому зазначене стосується не лише пе¬ріоду існування в більшості країн, що належать до цієї родини, так званого соціалістичного права, а й практично всієї історії розвитку права у країнах цієї групи. У зв'язку з цим у цивільному праві дуже сильним є вплив пуб¬лічно-правових елементів, традиційно державним установам нада¬ються пільги і переваги, обмежується (аж до повної ліквідації) пра¬во приватної власності. Джерелами цивільного права, як правило, є кодекси. Однак ос¬танні супроводжуються величезною кількістю підзаконних актів, які нерідко фактично змінюють і доповнюють цивільний кодекс та інші кодифіковані акти. Для юриспруденції характерні слабкість юридичних традицій і відчуття права (правосвідомості), що часом призводить до перева¬жання в регулюванні цивільного (торговельного) обігу так званих організаційно-правових засобів. Система побудови цивільних кодексів близька до пандектної, але з деякими варіаціями (наприклад, за межі цивільно-правового регулювання виводяться сімейні відносини, відносини у галузі гос¬подарювання, але вводяться відносини щодо інтелектуальної влас¬ності тощо).

Помітно вплинуло на структуру і зміст цієї системи права візан¬тійське (греко-римське) право, пряма або завуальована рецепція якого мала місце у країнах цієї групи.(Албанії, Болгарії, Румунії, Сербії, Білорусі, Росії)