34.Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав(правовідносин).

Стаття 177. Види об'єктів цивільних прав

1. Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

1. Як відомо, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини). Кожне правовідношення виникає з приводу конкретних матеріальних або нематеріальних благ, які в юридичній доктрині та в законодавстві визнаються об'єктами цивільних прав. Оскільки юридичний зміст цивільних правовідносин включає права та обов'язки їх учасників щодо матеріальних та нематеріальних благ, то об'єкти цивільних прав є також і об'єктами цивільних обов'язків, лише з тією особливістю, що учасник цивільних правовідносин, якому належить конкретне право, вважається суб'єктом права, а учасник, на якого покладено відповідний обов'язок щодо носія цього права (зокрема, утримуватися від порушення права, вчиняти певні дії на користь носія права) виступає суб'єктом цього обов'язку. Отже, об'єктом цивільних прав (цивільних правовідносин) слід вважати все те, на що спрямовані суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок учасників цивільних правовідносин.

2. У ст. 177 ЦК наведений орієнтовний перелік об'єктів цивільних прав, які можуть бути класифіковані за певними об'єднуючими рисами на окремі, відносно самостійні, види: 1) речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права; 2) результати робіт і послуги; 3) результати інтелектуальної, творчої діяльності; 4) інформація; 5) інші матеріальні і нематеріальні блага. Така класифікація об'єктів цивільних прав має насамперед практичне значення, яке полягає у тому, що з огляду на їх особливості законодавець встановлює для них відповідний правовий режим, ступінь та умови їх оборотоздатності, способи захисту порушених суб'єктивних прав тощо.

3. У коментованій статті не розкривається конкретний зміст перерахованих видів майна. Це зроблено у наступних главах ЦК, зокрема у главі 13-й «Речі.Майно»; 14-й «Цінні папери»; 15-й «Нематеріальні блага». Щодо таких об'єктів, як результати робіт і послуги, то розробники ЦК не присвятили їм спеціальної глави. Спільним фактором, об'єднуючим ці види об'єктів цивільних прав, є те, що вони виявляються у діях суб'єктів правовідносин. Однак у новому ЦК такі дії юридично розмежовані і умовно поділені на дві групи. До першої групи віднесені дії (роботи), які завершуються матеріалізованим результатом (наприклад, підрядні роботи); до другої — дії (послуги), які, як правило, не завершуються безпосередньо створенням матеріалізованого об'єкта (наприклад, за договорами перевезень, доручення, комісії, страхування). Об'єктам цивільних прав другої групи присвячена глава 62 ЦК, яка має назву «Послуги». Ознайомлення з її змістом дозволяє зрозуміти юридичну значимість наведеного поділу. Так, відповідно до ст. 901 ЦК за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Положення глави 63 ЦК можуть застосовуватися до усіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Об'єктом цивільних прав може бути і бездіяльність, а точніше - утримання від вчинення певних дій, що притаманні, зокрема, абсолютним цивільним правовідносинам власності. Цей висновок випливає із окремих норм ЦК. Наприклад, відповідно до ст.509 ЦК зобов'язанням визнається правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора не лише певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), але і утриматися від певної дії.Доречно зауважити, що у цій статті, на відміну від ст.177 ЦК, законодавець розмежовує роботи і послуги як об'єкти зобов'язальних прав.