9. Поняття та особливості цив правовідношення.

1) Правові відношення виникають, змінюються та припиняються лише на підставі правових норм, які безпосередньо породжують правові відношенняі реалізуються через них. Між цими феноменами існує причинний зв'язок.2) Саме у правових відношеннях досягається мета правових норм, проявляється їх реальна сила та ефективність. Інші суспільні відносиниопосередковуються іншими (не юридичними) нормами, як правило, тому що не потребують правового втручання.3) Суб'єкти правових відносин взаємно пов'язані між собою юридичними(суб'єктивними) правами та обов'язками. 4) Правове відношення — це завжди двосторонній зв'язок, тому що сама норма права має характер надання права та покладення зобов'язання, вона завжди когось уповноважує, а когось зобов'язує.5) Правові відношення мають вольовий характер. По-перше, тому, що через норми права у них відображується державна воля. По-друге, в силу того,що навіть за наявності правової норми правове відношення не з'являється автоматично і потім функціонувати без волевиявлення його учасників, у всякому разі хоча б одного з них, не може. Необхідний вольовий акт, який породжує це правове явище. Правові відношення, перш ніж з'явитися, проходять через свідомість та волю людей. Лише в окремих випадках суб'єкт може не знати, що став учасником правового відношення.6) Правові відношення охороняються державою. Інші суспільні відносинитакого захисту не мають. Звичайно, не в усіх правових відношеннях держава зацікавлена (наприклад, у правових відношеннях, що виникають зправопорушень), але її інтерес полягає у такому разі в тому, шоб цісоціальні ексцеси належним чином розв'язувались, винні особи зазнавали

покарання тощо. Тому захист правопорядку та законності означає такожохорону правових відносин.7) Правовідносини відрізняються індивідуалізацією суб'єктів, персоніфікацією прав та обов'язків. Правове відношення є не безособовим абстрактним зв'язком, це — завжди конкретне відношення конкретної особи до конкретної особи. Сторони, як правило, відомі, можуть бути названими,а їх дії скоординовано. Цього немає в інших суспільних відносинах, не настільки формалізованих та впорядкованих.правове відношення може бути визначене як врегульоване нормами права вольове суспільне відношення, що виражається в конкретному зв'язку між уповноваженим та зобов'язаним суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків,повноважень і відповідальності — і забезпечується державою.

10. Елементи цив правовідносин.

Основні елементи цивільно-правових відносин:суб'єкти,об'єкти,зміст.Суб'єктами цивільного Правовідношення виступають його учасники. Ними можуть бути громадяни (фізичні особи), організації (юридичні особи) І в передбачених законом випадках держава (скарбниця).Одні автори вважають, що об'єктом є те, у зв'язку з чим виникає правовідношення, другі - що таким об'єктом є те,на що спрямоване правовіднощення, треті - що об'єктом правовідношення є те, на що воно (правовідношення) впливає.об'єктом цивільних правовідносин е

конкретне благо, здатне задовольняти певні потреби людей, заради якого вони й вступають у правовідносини На нашу думку, трактування об’єктів цивільних правовідносин як благ дає змогу зрозуміти їх суть і те місце,

яке вони займають у правовідношеннях.До об'єктів цивільних правовідносин можна віднести:1) майно (речі та послуги);2) результат інтелектуальної діяльності;3) особисті немайнові права.Зміст цивільного правовідношення складають цивільні права і обов'язки суб єктів правовідношення. При цьому один із суб'єктів має правомочності на здійснення певних дій для задоволення свогоінтересу, а другий несе відповідні цим правомочностям обов'язки)