- •1 Поняття приватного права. Право Приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2.Європейські системи приватного права.
- •3.Цив право,як галузь права. Предмет,метод,функції цив.Права.
- •4.Цивільне право як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Поняття цивільного законодавства. Акти цив законодавства.
- •6. Загальна характеристика цку.
- •7. Дія цивільних законів у часі,у просторі та за колом осіб.
- •8. Застосування цив законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •9. Поняття та особливості цив правовідношення.
- •10. Елементи цив правовідносин.
- •11.Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб’єктивного цивільного права та цивільного обов’язку.
- •12.Види цив правовідносин.
- •13,14. Виникнення, зміна, припинення цивільних правовідносин.Поняття юридичних фактів.Юридичний склад.Види юридичних фактів.
- •15.Загальні положення про фізичну особу.
- •16.Визначення,характерні риси та зміст цив правоздатності.Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17.Дієздатність громадян.Обсяг дієздатності ф.О.
- •18.Обмеження дієздатності ф.О.Визнання ф.О недієздатною.
- •19.Поняття та значення місця проживання.
- •20.Визнання громадянина безвісно відсутнім.Оголошення громадянина померлим.
- •21.Опіка та піклування
- •23. Філії та представництва юридичних осіб.
- •29.Об’єднання громадян як суб’єкти цивільного права.
- •31. Держава як суб’єкт цивільного права. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет.
- •32.Загальні принципи та форми участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •34.Поняття об’єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав(правовідносин).
- •35.Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •41.Умовні правочини. Відмова від правочину.
- •43.Види та підстави недійсності правочинів.
- •44.Поняття, зміст та підстави відносин представництва.
- •45.Суб'єкти представництва. Повноваження представника
- •46.Види представництва. Співвідношення інституту представництва з суміжними інститутами.
- •47.Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •48. Поняття ,форма та строк довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •49.Поняття та значення строків та термінів у цивільному праві. Початок перебігу та закінчення строків.
- •50. Класифікація строків та термінів у цивільному праві.
- •51.Поняття та види позовної давності. Початок та кінець течії позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності щодо головної вимоги означає, що цей строк закінчився і щодо додаткової вимоги (неустойки, поручительства тощо).
- •52.Зупинення, переривання та відновлення строків позовної давності.
- •53.Наслідки спливу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •54.Загальні положення про особисті немайнові права. Види та зміст особистих немайнових прав.
- •55.Здійснення та захист особистих немайнових прав.
- •56. Особисті немайнові права , що забезпечують природнє існування фізичної особи.
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •58.Загальна характеристика та види речових прав.
- •59.Поняття власності та право власності. Види права власності.
- •60.Субєкти та об’єкти права власності. Зміст.
- •61. Способи набуття права власності.
- •62.Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •63. Поняття захисту права власності . Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності»
- •64. .Способи захисту права власності.
- •66. Право власності на житло.
- •67.Загальна характеристика та види прав на чуже майно
- •Стаття 399. Припинення права володіння
- •68. Сервітути .Поняття та види
- •69.Емфітевзис.
- •70. Суперфіцій. Володіння і право володіння.
- •71. Похідні речові права(право повного господарського відання, право оперативного управління).
- •72. Захист прав на чужі речі.
- •74. Загальна характеристика права спільної часткової власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній частковій власності.
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •75. Загальна характеристика права спільної сумісної власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
- •76. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності. Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •78. Загальна характеристика авторського права. Стаття 437. Виникненняавторськогоправа
- •1. Авторське право виникає з моменту створення твору. 2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
- •79. Субєкти та об’єкти авторського права. Співавтормтво. Стаття 433. Об'єкти авторського права
- •Стаття 435. Суб'єктиавторськогоправа.
- •Стаття 436. Співавторство
- •80. Особисті немайнові права автора (Стаття 438 )
- •81. Суміжні права: поняття та види. Стаття 449. Об'єкти суміжних прав
- •Стаття 450. Суб'єктисуміжнихправ
- •Стаття 451. Виникненнясуміжнихправ
- •Стаття 452. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав
- •Стаття 453. Використаннявиконання
- •Стаття 454. Використання фонограми, відеограми
- •Стаття 455. Використання передачі (програми) організації мовлення
- •Стаття 456. Строки чинності суміжних майнових прав
- •82. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок.
- •Стаття 458. Право на наукове відкриття
- •Стаття 459. Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 459. Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього
- •Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Стаття 463. Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Стаття 464. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Стаття 469. Визнання прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок недійсними
- •1. Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
- •Стаття 472. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •Стаття 473. Суб'єкти права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми
- •Стаття 481. Поняття та об'єкти раціоналізаторської пропозиції
- •Стаття 482. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції
- •1. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.
- •Стаття 483. Суб'єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.
- •Стаття 484. Права суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •84. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин та географічне значення. Стаття 485. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •Стаття 486. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •Стаття 487. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом
- •Стаття 501. Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •Стаття 502. Суб'єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення е виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.
- •Стаття 503. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •Стаття 504. Строк чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •85. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та торговельну марку. Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування
- •Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.
- •Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.
- •Стаття 493. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 494. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 495. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 497. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Стаття 499. Визнання прав інтелектуальної власності на торговельну марку недійсними
- •1. Права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
- •86. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Стаття 505. Поняттякомерційноїтаємниці
- •Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •Стаття 507. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
- •1. Строкчинностіправаінтелектуальноївласностінакомерційнутаємницюобмежуєтьсястрокоміснуваннясукупностіознаккомерційноїтаємниці, встановленихчастиноюпершоюстатті 505 цк.
- •87. Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •88. Умови цмвільно-правової відповідальності.
- •89. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Принцип повного відшкодування.
67.Загальна характеристика та види прав на чуже майно
Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном
Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Стаття 398. Виникнення права володіння
Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. 1. Положення коментованої статті мають значення лише для визначення підстав титульного володіння, тобто права володіння чужим майном. Для виникнення у володільця такого права він повинен набути таке володіння за договором з власником або іншою особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, титульне володіння виникає на підставі договору, іншого правочину, адміністративного акта, а також у випадках, прямо передбачених законом. Суб'єктом титульного володіння є будь-яка особа, яка тримає майно на підставі певної правової підстави. Наявність у титульного володільця права володіння не пов'язується з фактичним перебуванням майна під його безпосередньою владою. В такій ситуації можна говорити, що особа є володільцем і у випадку, коли фактично володіє ним, і не володіє. Це пояснюється за допомогою конструкції похідного володіння: володільцем є особа, яка має титул (підставу) володіння, але фактично не тримає майно, і та особа, яка отримала майно від останньої за іншою правовою підставою і фактично тримає його. Об'єктом титульного володіння, на відміну від фактичного володіння, може бути будь-яке майно, не вилучене з цивільного обігу, яке може бути об'єктом права приватної власності. Сторонами в договорі, який може бути підставою виникнення права володіння, є, з одного боку, володілець, а з іншого — власник або особа, якій майно було передано останнім за наявності відповідних повноважень, наданих ним, щодо передачі права володіння іншій особі. Вираз «інші підстави, встановлені законом», який використовується в цій статті, охоплює односторонні правочини, адміністративні акти, а також інші підстави, для встановлення яких достатньо положень закону та певного юридичного факту, зокрема, особа, яка володіє знайденою річчю протягом шестимісячного строку на розшук її власника, також є титульним володільцем. Прикладом титульного володіння, яке виникло на підставі одностороннього правочину, також є таке, що виникло на підставі доручення на керування автомобілем.
Стаття 399. Припинення права володіння
Право володіння припиняється у разі: відмови володільця від володіння майном; витребування майна від володільця власником майна або іншою особою; знищення майна. Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом..
68. Сервітути .Поняття та види
Сервітут — обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом абодоговором. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володарю) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). 2.1. Предіальні сервітути Призначення предіальні сервітуту - заповнювати відсутні даній дільниці блага або властивості і зручності. З цієї точки зору юрист Цельз (Д.50.16.86) ставить предіальні сервітути в паралель з родючістю ділянки, її розмірами та іншими його якостями і властивостями. За загальним правилом, панівний і службовець земельні ділянки повинні бути сусідніми (для пізнішого права визнавалося достатньою, щоб було фактично можливе користування однією ділянкою в інтересах іншого). «Трохи пізніше перших сільських сервітутів виникають міські сервітути, найстаршим з яких було право прокласти клоаку через чужу ділянку. Розвиток міського будівництва породжує різноманітність міських сервітутів: право обперти будову на стіну сусіда, право відводити дощову воду у двір сусіда, право вимагати, щоб сусід не загороджував виду, світло. Кожен сільський і міський сервітут мав свої характерні особливості і підкорявся індивідуальному юридичній режиму. Разом з тим, ті й інші сервітути мали загальними юридичними ознаками, зокрема безстроково і неподільність. Остання ознака виражається в тому, що і при поділі службовця ділянки він не втрачав обтяження, продовжуючи служити власнику панівного ділянки як єдине ціле ». [6] З числа сільських сервітутів відомі сервітути дорожні (iter - право проходити і проїжджати через сусідню ділянку, via - право перевозити тяжкості, actus - право проганяти худобу і проїздити), сервітути водні (aquaeductus - право провести воду з сусідньої ділянки, aquaehaustus - право черпати воду на сусідній ділянці), пасовищні (право пасти худобу на сусідній ділянці). Типові міські сервітути: право обперти споруду на стіну сусіда, право вправлені балку в стіну сусіда, право світла, право виду (тобто, щоб сусід не закривав видубудівництвом) і т.д. 2.2. Особисті сервітути «Услід за найдавнішими предіальні сервітутами виникають особисті сервітути. Першою підставою їх виникнення були, мабуть, заповідальні відмови. Залишаючи, наприклад, будинок законним спадкоємцям, заповідач надавав право довічного права проживання в ньому своєї годувальниці.