13. Поняття злочину та його ознаки.

Злочином вважається передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК).

Обов’язкові ознаки злочину: 1) діяння передбачене чинним КК - В ч. 1 ст. 11 КК зазначається, що злочином є діяння, яке передбачено в КК. В ч. 1 ст. 2 КК зазначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.; 2) злочином є лише діяння (дія або бездіяльність) - Діяння в кримінальному праві - це вольова, усвідомлена поведінка особи - дія чи бездіяльність, що спричиняє суспільству небезпечну шкоду.; 3) діяння є суспільне небезпечним; 4) діяння є винним - особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності; 5) діяння вчинене суб’єктом злочину - фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК).; 6) кримінальна караність діяння - розуміється не фактичне застосування покарання за його вчинення, а можливість застосування покарання, передбаченого санкцією кримінально-правової норми, якою визначений склад конкретного злочину і встановлені види та межі покарань, що можуть бути призначені особі, яка вчинила таке діяння.

14. Відмінність злочинів від інших правопорушень.

Правопорушення - це вчинене деліктоздатною особою суспільно-небезпечне, винне, протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що спричиняє шкідливі наслідки чи загрожує спричиненням таких наслідків.

Залежно від ступеня суспільної небезпечності правопорушення поділяються на злочини і проступки.

Злочин - вид правопорушення, що передбачений Кримінальним кодексом, тобто суспільно небезпечні, кримінально протиправні, винні дії чи бездіяльність фізичної осудної особи, яка досягла певного віку, що посягають на суспільний чи державний устрій країни, її політичну чи економічну систему, власність, особу, громадянські, економічні, політичні та інші права і свободи особи.

Проступки поділяються на адміністративні, дисциплінарні та цивільно-правові.

Адміністративні проступки - такі, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи осіб, на встановлений порядок управління, протиправні, винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них законом передбачається адміністративна відповідальність.

Дисциплінарні проступки - посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисципліни, протиправні винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них нормативно-правовими актами передбачено дисциплінарну відповідальність.

Цивільно-правові проступки - шкідливе, протиправне, винне порушення деліктоздатною особою врегульованих нормами цивільного права майнових і зв’язаних з ними немайнових особистих відносин, а також схожих із ними майнових та особистих відносин, передбачених нормами цивільного права.

Розрізняються злочини та інші правопорушення, перш за все, за ступенем їх суспільної небезпечності. Ступінь суспільної небезпечності визначається формою і видом вини, мотивом і метою, способом, місцем, обстановкою вчинення діяння і його наслідками. Законодавцем, найчастіше, розмежування здійснюються за наслідками вчинення діяння і, перш за все, за розміром заподіяної шкоди.

Найчастіше виникає питання про відмежування злочинів і адміністративних правопорушень. Критерієм такого розмежування є: 1)розмір заподіяної шкоди; 2)вартість предмета правопорушення; 3)наслідки правопорушення; 4)ступінь суспільної небезпечності вчинених дій, яка визначається всіма ознаками вчиненого діяння.