Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalne_pravo_VIDPOVIDI_1.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
697.34 Кб
Скачать
  1. Елементи та ознаки складу злочину.

Склад злочину утворюють чотири обов’язкових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Об’єкт ‑ це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об’єктивна сторона ‑ це зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння, що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об’єкту злочину.

Ознаки об’єктивної сторони:

дія тобто суспільно значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (зброї) тощо; бездіяльність – тобто невиконання особою своїх юридичних обов’язків; злочинні наслідки – ті наслідки, які мають характер суспільної небезпечності у вигляді заподіяної шкоди чи знищення суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом; причинний зв’язок – між дією чи бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали; місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину та знаряддя, що використані для вчинення злочину.

Суб’єкт ‑ фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність (ст. 18 КК).

Ознаки:

фізична особа тільки фізичні особи визнаються суб’єктами злочину, оскільки лише вони є кримінально відповідальними; вік особи досягнення встановленого кримінальним за­коном віку, з якого починається кримінальна відповідальність (загальна дієздатність – з 16 років (ч. 1 ст. 22 КК), виключна дієздатність – з 14 років (ч. 2 ст. 22 КК), особлива дієздатність – з 18 років)

осудність здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати своєї дії (бездіяльності) або ке­рувати ними (ч. 1 ст. 19 КК); спеціальні ознаки суб’єкта (спеціальний суб’єкт) – громадянство, підприємець, повнолітній тощо

Суб’єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, яка дає характеристику психічним процесам, а також свідомості та волі особи в момент вчинення злочину.

умисел – вчинення злочину умисно (ст. 23 КК); необережність вчинення злочину необережно (ст.25 КК); мотив злочину внутрішні спонукання, які є усвідомленою дійсною чи гаданою потребою; мета злочину ідеальні зміни в оточенні суб’єкта, яких він намагається досягти вчиненням злочину; емоції почуття та переживання суб’єкта під час вчинення злочину.

Ознаки складу злочину поділяються на:

Обов’язкові (необхідні) ‑ притаманні всім злочинам без винятку. До таких обов’язкових ознак складу злочину відносяться: суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом; злочинна дія (бездіяльність); ознаки загального суб’єкта (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність); вина (умисел або необережність).

Факультативні (необов’язкові) ‑ притаманні не усім, а тільки окремим складам злочину. До таких ознак відносяться: предмет злочину; злочинні наслідки, причинний зв’язок між дією (бездіяльністю) і наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину; ознаки спеціального суб’єкта (службове становище, державно-правове становище тощо); мотив, мета та емоційний стан.

Розподіл ознак на обов’язкові та факультативні має сенс тільки на рівні загального поняття про склад злочину, а для конкретного складу усі описані в законі ознаки є важливими та обов’язковими.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]