МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

З ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КУЛЬТУРОЛОГІЯ”

(для всіх спеціальностей)

Обов’язковим видом самостійної роботи студентів заочної форми навчання є виконання домашніх робіт за заданою викладачем темою. Правильність виконання домашніх робіт може бути оцінено максимально в 50 балів.

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни, запам’ятовування певного навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати (аналізувати) рекомендовану літературу, оригінальні тексти, здатності осмислювати зміст теми чи розділу навчального матеріалу, умінь письмово репрезентувати та аргументувати свою відповідь

Виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях — на кожному семінарському занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів, оцінювати активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття. Проводити індивідуальні і групові опитування.

Виконання модульної контрольної роботи — оцінці підлягають теоретичні і практичні знання, які набули студенти після опанування навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання тощо. З дисципліни передбачається проведення однієї підсумкової модульної контрольної роботи.

Виконання підсумкової модульної контрольної роботи — не більше 50 балів.

При оцінюванні знань з культурології враховується ступінь розвиненості гуманітарного мислення студента, його загальна культурологічна компетентність, ступінь рефлективності, вміння обґрунтувати багатомірний і суперечливий характер сучасних соціокультурних феноменів та альтернативність сучасних культурологічних підходів до їх осмислення, здатність до діалогу. При виставленні підсумкової оцінки враховується якість виконання студентом всіх форм навчальної діяльності.

Самостійна робота студентів заочної форми навчання поділяється на:

(1) - написання рефератів за заданою викладачем тематикою та захист їх під час індивідуально-консультативної роботи і може бути оцінена максимальною кількістю балів 20

(2) – виконання «Завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання» по одній із вищезазначених тем і може бути оцінена максимальною кількістю балів 30

(3) - підготовка до підсумкової модульної контрольної роботи (ПМК) за переліком питань навчальних тем, ПМК оцінюється максимальною кількістю балів 50.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється на основі результатів самостійної роботи студентів та підсумкового модульного контролю і може складати від 0 до 100 балів.

(2). «Завдання для самостійної роботи студентів заочної форми навчання» (всі завдання виконуються письмово).

Тема 3: Інформаційно-семіотичне розуміння культури

1. Дати письмову відповідь на пять із нищенаведених питань.

• Які співвідношення існують між поняттями “спілкування” і “комунікація”?

• Охарактеризуйте найважливіші компоненти і засоби комунікацій.

• Охарактеризуйте найважливіші типи моделей комунікацій.

• Яку інформацію несуть невербальні компоненти спілкування?

• У чому сутність проксеміки? Опишіть її роль комунікації.

• У чому сутність комунікативної інтенції? Назвіть чинники, що обумовлюють комунікативну інтенцію.

• Охарактеризуйте найважливіші типи моделей комунікації.

• Яку інформацію несуть невербальні компоненти спілкування?

• Які методи дослідження ви знаєте?

• Якими інформаційними каналами була представлена культурна еволюція в період, коли сформувалося суспільство?

• Що береться за критерій виділення культурно – історичних епох при інформаційно-семіотичному підході до культури?

• Хто був авторами концепцій, згідно з якими культура детермінована мовою?

• Охарактеризуйте особливості формування української мови.

• У якому культурному центрі давньоруської держави було започатковано літописання? Які літописи вам відомі?

• Із якого часу бере початок писемний період української Історії?

• У чому полягає відмінність символу і знака? Наведіть приклади.

• Як розуміється герменевтичний підхід до інтерпретації текстів культури?

• Постмодерністи і, зокрема французький дослідник Р. Барт, визначають культурний текст як нелінійний багатовимірний простір, де поєднуються і дискутують одне з одним різні види письма. Якими чином вони це обґрунтовують?

• Французький дослідник М. Фуко (роботи “Археологія знання”, “Слова і речі”) пов’язує культурологічний аналіз з інтерпретацією, підкреслюючи її безкінечність і незавершеність. Яким чином він це обґрунтовує?

2. Німецький філософ Вільгельм Дільтей зазначав, що «остаточна мета герменевтичної процедури полягає у тому, щоб зрозуміти автора краще, ніж він зрозумів себе сам».

Поясніть цей вираз, вказавши ті аспекти аналізу тексту, які мють важливу роль.

3. Видатний американський семіотик Чарльз Уільям Морріс (1901-1978) в статті «Підґрунтя теорії знаків» зазначив, що «семіотика надає основу розуміння найважливіших форм людської діяльності і звязку цих форм між собою, оскільки усі ці види діяльності і всі відношення знаходять відображення в знаках.»

На якій підставі Ч.Морріс вважає, що семіотика надає основу розуміння найважливіших форм людської діяльності і звязку цих форм між собою. Чи погоджуєтесь Ви з цим твердженням?

4. Американський мислитель Чарльз Сандерс Пірс (1839-1914) виокремлював три основні типи знаків: іконічні, знаки-індекси і символи. При цьому він наголошував, що дія індексу ґрунтується на фактичній, реально існуючій суміжності означаючого і того, що означається, а дія символу ґрунтується головним чином на встановленій за домовленістю згоді щодо певної суміжності означаючого і того, що означається.

5. Поясніть на власних прикладах відмінність знаків-індексів від символів. Один з провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, німецький філософ Вільгельм Дільтей (1833-1911) в статті “Виникнення герменевтики” зазначав: “Процес, у якому ми зі знаків, чуттєво даних ззовні, пізнаємо певний внутрішній зміст, ми називаємо розумінням. Це розуміння простягається від сприйняття дитячого щебету до осягнення “Гамлета” або “Критики чистого розуму”. З каміння, мармуру, музично оформлених звуків, з жестів, слів і писемних джерел, з дій господарських устроїв і конституцій до нас звертається один і той самий людський дух і вимагає витлумачення. Розуміння виявляє різні рівні. Ці рівні зумовлені насамперед інтересом. Якщо інтерес обмежений, те саме відбувається і з розумінням. Як нетерпляче ми інколи прислуховуємося до певної дискусії; ми визначили в ній лише один практично значимий для нас пункт, не виявляючи інтересу до внутрішнього життя того, хто говорить. А в тім, іншого разу ми через кожний вираз обличчя, через кожне слово напружено прагнемо проникнути у внутрішній світ оповідача. Але навіть найнапруженіша увага тільки у тому разі може стати процесом “у якому досягається контрольований рівень обєктивності, - коли життєвий вияв зафіксований і ми знову і знову можемо до нього повернутися. Таке, згідно з усіма правилами мистецтва, розуміння довгочасно фіксованих життєвих виявів ми називаємо витлумаченням або інтерпретацією. У цьому значенні наявне також мистецтво витлумачення, предметами якого є скульптури або картини” (Сучасна зарубіжна філософія: Хрестоматія/Упорядники В.В.Лях, В.С.Лазенок.-К.: Ваклер, 1996.-с.35-36).

6. На яких взаємоповязаних процесах ґрунтується мистецтво тлумачення текстів культури? Чи погоджуєтеся Ви з наведеними визначеннями понять “розуміння” та “інтерпретація”? Відповідь обґрунтуйте.

7. Мова будь-якої культури своєрідна та унікальна. Але у всіх культурах використовуються одні й ті самі типи знаків і знакових систем. Виокремлюють в таких типів: природні; функціональні; іконічні; конвенціональні; вербальні (природні умови); знакові системи запису.

Назвіть відмітні ознаки кожного з зазначених типів та наведіть приклади таких знаків. До складу якого типу знаків і знакових систем можна віднести символи? Назвіть найбільш відомі знакові системи (за виключенням знакових систем запису).

8. Кожна релігія має розвинуту систему символів. Назвіть основні символи християнства, поясніть їх символічні значення. Назвіть символи, що відповідають зазначеним смислам:

А) символ межі між видимим і невидимим світами ______ ;

Б) символ, що знаменує Небесний Престол Божий _______ ;

В) символ єднання з Богом і всіма живими і померлими ______ ;

Г) символ благодарної любові до Бога, віри і надії на Божу допомогу____;

Д) символічне зображення вікон в готичному храмі, відповідає семи смертним гріхам і семи чеснотам _______ ;

Е) символ молитви в мистецтві _________ ;

9. Одним з головних символів буддизму є Колесо закону Дхармачакра. Згідно цьому вченню, один раз у 2500 років Колесо закону може зупинитися, і тоді життя на землі закінчиться. Повернув колесо Будді у проповіді в Бенаресі. Це колесо має вісім спиць, які символізують сутність вчення. Назвіть вісім “благородних принципів”, котрі складають сутність релігійного вчення.

10. Густав Шпет (1879-1937), один із засновників герменевтики і філософії мови в Росії в праці “Естетичні фрагменти” зазначав: “Слово-засіб спілкування; повідомлення – умова спілкування. Слово не тільки явище природи, а також принцип культури. Слово-архетип культури; культура-культ розуміння, лого-втілення розуму”.

11. Аргументовано поясніть завдяки чому слово можна вважати засобом спілкування. Яким чином слово повязано зі смислом і які воно виконує функції?