Kulturolog-zaoch-MKR-pytan

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОЇ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КУЛЬТУРОЛОГІЯ”

(для студентів всіх спеціальностей заочної форми навчання)

1. Історія та логіка становлення культурологічного знання.

2. Філософія культури як культурна самосвідомість європейської людини.

3. Соціальна і гуманітарна культурологія.

4. Культурологія як інтегративна галузь соціально-гуманітарного знання про культуру.

5. Культура як цілісний об’єкт культурології.

6. Методи дослідження культури: дескриптивні, компаративні (порівняльні), психоаналітичні, статистичні та віртуальне моделювання.

7. Місце навчальної дисципліни «Культурології » в системі сучасного знання, зокрема, компетентісної моделі економічної освіти.

8. Поняття “культура” та її інтерпретації. Етимологія терміну “культура” та проблема дефініції.

9. Сучасні концептуальні інтерпретації феномену культури.

10. Гра як першоджерело культури в концепції Й. Гейзінга.

11. «Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу.

12. Статус традиції як особливої реалії культури.

13. Класичний еволюціонізм (Г. Спенсер, Е. Б. Тайлор, Л. Г. Морган

14. Культура як знаково-символічна система.

15. Знак, символ та образ в культурі.

16. Сутність символу як найважливішого механізму пам’яті культури.

17. Поняття «мови культури».

18. Мова культури (жест, слово, малюнок, танок, предмет, що має символічне значення).

19. Природні, штучні, вторинні мови.

20. Значення знаків (предметне, смислове, експресивне).

21. Поняття “цивілізація”: етимологія терміну та основні підходи до її тлумачення.

22. Проблема співвідношення культури і цивілізації.

23. Цивілізація як пік розвитку культури (М. Данилевський).

24. Цивілізація як занепад певної історичної культури (О. Шпенглер). Цивілізація як «самоідентифікація культури, що досягла своїх меж» (А. Тойнбі). «Стиль культури»(А. Крюбер) як симптом цивілізації. «Цивілізація як певна культурна сутність» та ідея зіткнення цивілізацій (С. Гантінгтон).

25. Цивілізація як форма впорядкування культури і суспільства.

26. Основні ознаки цивілізації.

27. Основні регіони появи найдавніших цивілізацій.

28. Ваша точка зору щодо конфлікту культури і цивілізації.

29. Таємниця початку людства: генезис та основні риси культури “прометеївської епохи” (К. Ясперс).

30. Міфологія як універсальна властивість культури.

31. Магія, культ, табу: поняття та інтерпретації.

32. Табу як первісна форма регуляції людської поведінки. Протомораль.

33. Ранні форми релігії: анімізм, тотемізм, фетишизм.

34. Феномен шаманізму (М. Еліаде).

35. Неолітична революція – вихідний пункт культурогенезу сучасної людини: трансформація системи релігійно-міфологічного світогляду та перехід від привласнювального суспільства до суспільства продуктивного.

36. Піктографіка як перший різновид писемності.

37. Піктографіка та орнаментика.

38. Ієрогліфічний та абетковий принципи писемності.

39. Мова як інтеграційний механізм культури.

40. Передумови виникнення мистецтва.

41. Поняття міфологічної свідомості.

42. Міф як «архе» культури.

43. Архетип Дерева життя та посередництво людини-медіатора між світами Богів і Предків.

44. Теорія «осьового часу» К. Ясперса.

45. «До осьові» та «після осьові» культури Стародавнього Сходу та Заходу.

46. Релігійно-міфологічні уявлення стародавніх єгиптян.

47. Єгипетські піраміди. Гіпотези щодо походження і призначення єгипетських пірамід.Стародавній Єгипет: езотеричні і екзотеричні знання, писемність та освіта.

48. Правило “Золотого перетину”. Особливості давньоєгипетського мистецтва.

49. Буддизм, конфуціанство і даосизм у китайській парадигмі культури.

50. Тілесні моделі особистості і Всесвіту, людина як міра всіх речей в китайському універсумі.

51. Ритуал та принцип недіяння в китайській культурній традиції.

52. Технологічні відкриття і винаходи стародавнього Китаю.

53. Античність як тип культури.

54. “Грецьке диво” – велика спадщина античної Еллади (Б. Рассел).

55. Міфологія та релігія греків.

56. Перетворення ритуалу в театр. Трагедія як надбання античного світу. «Золота доба» грецького мистецтва в класичній Греції.

57. Правило «золотого перетину» і його практичне застосування в мистецтві Греції.

58. Формування цивілізації античного типу (ремісницько-морська цивілізація, полісність, демократизм, республіканізм, суверенітет народу, роль приватного начала в економіці, класичне рабство).

59. Грецький поліс як своєрідна «моральна субстанція« суспільства.

60. Еллінізм як греко-східний соціокультурний синтез.

61. Римська інтерпретація грецької спадщини.

62. Культурологічний зміст опозиції “язичництво-християнство” часів занепаду Римської імперії.

63. Роль античної культурної спадщини у формуванні європейської культури.

64. Християнство як культурно-історичний феномен та його значення для духовного розвитку Європи.

65. Внутрішньо-регіональні, культурно-конфесійні відмінності: романський, германський, слов’янський культурні світи і вплив на них католицизму, протестантизму, православ’я.

66. Поняття Ренесансу. Ренесанс як тип культури. Відкриття античності.

67. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Ренесансні типи митців: геній і юрба.

68. Реформація (M. Лютер, Ж. Кальвін), Контрреформація та становлення культури Нового часу. Духовне значення європейської Реформації.

69. Протестантизм як сепаратний шлях спасіння.

70. Професійна і трудова діяльність як мирська аскеза. «Протестантська етика і дух капіталізму (М. Вебер

71. Феномен повернення та динаміка культурно-історичного розвитку: Середньовіччя, Відродження, Реформація, Новий час, Сучасність.

72. Поняття «Премодерн-Модерн-Постмодерн» та внутрішня логіка розвитку європейської культури.

73. Менеджер як «носій соціальної ідентичності» сучасної культури. Особливості менеджменту у сфері культури.

74. Складові змісту поняття „культура середніх віків”: теоцентризм, трансцендентальність, вертикальність, ієрархізм.

75. Універсалізм і символізм середньовічної картини світу.

76. Суб’єкт середньовічної культури та репертуар субкультур: церковна – куртуазна – народна.

77. Основні принципи ренесенсаного світогляду: антропоцентризм, гуманізм, індивідуалізм, титанізм.

78. Духовне значення європейської Реформації. Контрреформація та становлення культури Нового часу.

79. Наукова революція (М. Копернік, І. Кеплер, Г. Галілей).

80. Вплив ідей Ренесансу і Реформації на культуру України.

81. Просвітництво як характеристика модерної культури.

82. Крах цінностей, криза європейського гуманізму (критика основ європейської культури, ідея смерті Бога, нігілізм, нарцисизм, деморалізація).

83. Культура Модерну: зміст та базові характеристики.

84. Постмодернізм як нова парадигма соціокультурної трансформації і його характеристика. Співвідношення модерну та постмодерну.

85. Елітарна та масова культура в ситуації постмодерну.

86. Субкультура і контркультура.

87. Проблема мультикультуралізму.

3