54. Закінчений злочин.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК).

Залежно від особливостей законодавчої конструкції складу злочину момент закінчення злочинів є різним. Розрізняють злочини: 1) з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину. Якщо передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим. Наприклад, смерть людини при вбивстві (ст. 115 КК).

Готування до злочину й замах на злочин можливі у всіх умисних злочинах із матеріальним складом, крім злочинів, що вчинюються в стані афекту. Якщо в злочинах з матеріальним складом не настали зазначені в диспозиції статті КК суспільно-небезпечні наслідки, то в даному випадку, мова йде про незакінчений злочин (готування до злочину або замах на злочин). 2) з формальним складом - це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільне небезпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Наприклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). 3) з усіченим складом є різновидом злочинів із формальним складом. Їх особливість в тому, що момент закінчення злочину переноситься на стадію готування або на стадію замаху. Наприклад, бандитизм (ст. 257 КК) є закінченим з моментом організації озброєної банди; посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК), розбій (ст. 187 КК) - з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном.

Незакінченим є такий злочин, в якому не настали бажані для суб’єкта злочину суспільне небезпечні наслідки, або ним (суб’єктом) вчинені не всі дії, які створюють об’єктивну сторону конкретного злочину. Є два види незакінченого злочину: перерваний з причин, що не залежали від волі винного - це готування до злочину та замах на злочин (ч. 2 ст. 13 КК), перерваний з причин, що залежали від волі винного - це добровільна відмова від доведення злочину до кінця або добровільна відмова при незакінченому злочині (ст. 17 КК).

Незакінчений злочин може бути вчинений шляхом як активної поведінки - дії, так і пасивної - бездіяльності.

55. Готування до злочину.

Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів і знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ч. 1 ст. 14 КК).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК готування до злочину проявляється у: підшукуванні засобів чи знарядь вчинення злочину; пристосуванні засобів чи знарядь вчинення злочину; підшукуванні співучасників; змові на вчинення злочину; усуненні перешкод; іншому умисному створенні умов для вчинення злочину.

Засобами вчинення злочину є предмети матеріального світу, які полегшують чи прискорюють вчинення злочину або є необхідними для його вчинення. Наприклад, підроблені документи - для вчинення шахрайства (ст. 190 КК), наркотичні засоби - для приведення потерпілої особи в безпорадний стан із метою зґвалтування (ст. 152 КК).

Знаряддями вчинення злочину - це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об’єктивну сторону закінченого злочину. Наприклад, зброя для вбивства, відмичка для проникнення у квартиру з метою вчинення крадіжки.

Під підшукуванням засобів чи знарядь вчинення злочину треба розуміти їх придбання будь-яким шляхом (купівля, отримання у подарунок, у борг, запозичення на певний час, пошук тощо). Під пристосуванням засобів чи знарядь вчинення злочину треба розуміти таку зміну будь-яких предметів матеріального світу, яка робить їх придатними (більш зручними, більш ефективними) для вчинення злочину. Наприклад, загострення викрутки для нанесення тілесного ушкодження, підробка документа для вчинення шахрайства тощо. Підшукування співучасників - це будь-які дії, які направлені на залучення до вчинення злочину інших осіб (виконавця, організатора, підмовника, пособника). Змова на вчинення злочину — це домовленість двох чи більше осіб про спільне вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною КК. Усунення перешкод - це усунення можливих чи дійсних перепон вчинення злочину (наприклад, виведення сигналізації з робочого стану з метою безперешкодного проникнення в приміщення). Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це різноманітні дії, які полегшують вчинення злочину, створюють умови для приховання слідів злочину тощо (наприклад, завчасна підготовка сховища для майна, організація засідки і т. д.).

Сутність готування в тому, що ці дії: 1) не спрямовані безпосередньо на заподіяння шкоди об’єкту охорони, 2) не створюють об’єктивну сторону складу злочину; 3) не наближають суб’єкта до об’єкта злочину чи до потерпілого, не утворюють їх безпосереднього зіткнення; 4) не мають причинного зв’язку з майбутніми злочинними наслідками.

Суспільна небезпечність готування до злочину визначається: 1) важливістю об’єкта посягання, його суспільною цінністю; 2) змістом підготовчих дій, їх загрозою для об’єкта посягання; 3) особою суб’єкта, його рішучістю вчинити злочин, попередньою злочинною поведінкою; 4) іншими обставинами, які підтверджують рішучість погрози вчинити злочин, довести його до кінця.

Готування необхідно відмежовувати від виявлення умислу на вчинення злочину. Підґрунтям кримінальної відповідальності є суспільне небезпечне діяння (ч. 1 ст. 11 КК). Усе, що не виражено у діянні, знаходиться поза сферою кримінально-правого регулювання. Тому намір вчинити злочин, який не отримав фізичного втілення у суспільне небезпечному діянні, не може оцінюватися як злочин. (наприклад, виявлення наміру під час розмови).