- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни Кримінальне право України
- •Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •Система кримінального права України.
- •Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •Джерела кримінального права України.
- •Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •Чинність кримінального закону у просторі.
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •Поняття складу злочину та його значення.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •Класифікація об'єктів злочинів.
- •Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •Предмет злочину.
- •Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •Осудність.
- •Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •Спеціальний суб'єкт та його види.
- •Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Поняття вини та її форми.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Випадок ("казус") та його характеристика.
- •Мотив злочину та його види.
- •Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •Співучасть у злочину (поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •Форми співучасті.
- •Види співучасників.
- •Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •Причетність до злочину та її форми.
- •Множинність злочинів (поняття, форми).
- •Повторність злочинів та її різновиди.
- •Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
- •Суть і мета покарання.
- •Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •Позбавлення волі (характеристика).
- •Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відповідальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).
- •Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •Конфіскація майна (характеристика).
- •Обмеження волі ( характеристика )
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •Обставини, які пом’якшують покарання.
- •Обставини, які обтяжують покарання.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію чи акта помилування.
- •Види звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосування).
- •Амністія. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Види покарання для неповнолітніх.
- •Судимість та її правові наслідки.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Система Особливої частини кримінального права та Кримінального Кодексу України.
- •Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Юридичний склад злочину: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 кку)
- •Державна зрада (ст. 111 кку)
- •Посягання на життя державного чи громадянського діяча (ст. 112 кку)
- •Шпигунство (ст. 114 кку)
- •Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи
- •Умисне вбивство (ст. 115 кку)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 кку).
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кку)
- •Умисне тяжке тілесне пошкодження (ст. 121 кку).
- •Побої та мордування (ст. 126 кку).
- •Погрози вбивством (ст. 129 кку)
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби (ст. 130 кку)
- •Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кку)
- •Залишення в небезпеці (ст. 135 кку)
- •Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 кку)
- •Порушення прав пацієнта (ст. 141 кку)
- •Незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 кку)
- •Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 кку)
- •Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кку) .
- •3Ахоплення заручників (ст. 147 кку)
- •Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст. 151 кку)
Види складів злочинів.
Класифікація окремих складів злочинів має важливе значення для відокремлення окремих складів, що в результаті допомагає правильно кваліфікувати злочинне діяння.
Залежно від способу описання злочину в законі розрізняють склади злочинів:
простий (містить опис ознак одного суспільно-небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт, вчиняється однією дією і характеризується однією формою вини (наприклад, склад крадіжки, передбачений ч. 1 ст. 185 КК).)
складний склад злочину характеризується наявністю: двох і більше безпосередніх об’єктів (наприклад, склад розбійного нападу ст. 187 КК), двох форм вини - складної (змішаної) (наприклад, склад умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК), двох або більше дій, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем (ст. 357 КК)); різних способів вчинення злочину або настанням різних наслідків (наприклад, ст. 111 КК - державна зрада передбачає ряд дій: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України),.
За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) розрізняють склади:
Основний - це склад злочину, який містить основні ознаки злочину без обтяжуючих (кваліфікуючих) та пом’якшуючих обставин. Наприклад, крадіжка таємне викрадення майна (ч. 1 ст. 185 КК). Кваліфікований – має обтяжуючі обставини; особливо кваліфікований - є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами, тобто такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності. Наприклад, склади злочинів, що описані у ч. ч. З, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою); з пом'якшуючими обставинами - це склад злочину з обставинами, що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину і відповідно караність за нього. Наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК).
Від особливостей конструкції і моменту закінчення злочину: з матеріальним - це злочини, в яких суспільно-небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення зазначених у законі дій. У таких складах об’єктивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим; з формальним - може мати місце настання певних наслідків, але вони не віднесені законом до числа обов’язкових ознак злочину; з усіченим - це злочини, в яких момент закінчення переноситься на стадію готування чи замаху на злочин.
Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
Кваліфікація злочину - це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно-небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі.
Через кваліфікацію дається правильна юридична й соціально-політична характеристика вчиненого суспільне небезпечного діяння. Необхідною умовою правильної кваліфікації є точне і достовірне встановлення усіх фактичних обставин вчиненого суспільне небезпечного діяння.
Офіційна (легальна) кваліфікація - це кваліфікація, що здійснюється у кримінальних справах уповноваженими на те державою особами. Результати такої кваліфікації закріплюються в процесуальних документах (постановах, ухвалах, вироках) і мають обов’язковий характер.
Неофіційна кваліфікація - це відповідна правова оцінка, що дається науковцями у наукових статтях, монографіях, навчальних посібниках тощо. Така кваліфікація не має обов’язкового характеру, відображає лише позицію автора, але може враховуватись суб’єктами офіційної кваліфікації.
У правозастосовчій діяльності правильна кваліфікація виступає необхідною умовою дотримання законності, забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, відправлення справедливого правосуддя по кримінальних справах.