- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни Кримінальне право України
- •Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •Система кримінального права України.
- •Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •Джерела кримінального права України.
- •Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •Чинність кримінального закону у просторі.
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •Поняття складу злочину та його значення.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •Класифікація об'єктів злочинів.
- •Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •Предмет злочину.
- •Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •Осудність.
- •Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •Спеціальний суб'єкт та його види.
- •Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Поняття вини та її форми.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Випадок ("казус") та його характеристика.
- •Мотив злочину та його види.
- •Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •Співучасть у злочину (поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •Форми співучасті.
- •Види співучасників.
- •Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •Причетність до злочину та її форми.
- •Множинність злочинів (поняття, форми).
- •Повторність злочинів та її різновиди.
- •Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
- •Суть і мета покарання.
- •Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •Позбавлення волі (характеристика).
- •Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відповідальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).
- •Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •Конфіскація майна (характеристика).
- •Обмеження волі ( характеристика )
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •Обставини, які пом’якшують покарання.
- •Обставини, які обтяжують покарання.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію чи акта помилування.
- •Види звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосування).
- •Амністія. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Види покарання для неповнолітніх.
- •Судимість та її правові наслідки.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Система Особливої частини кримінального права та Кримінального Кодексу України.
- •Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Юридичний склад злочину: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 кку)
- •Державна зрада (ст. 111 кку)
- •Посягання на життя державного чи громадянського діяча (ст. 112 кку)
- •Шпигунство (ст. 114 кку)
- •Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи
- •Умисне вбивство (ст. 115 кку)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 кку).
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кку)
- •Умисне тяжке тілесне пошкодження (ст. 121 кку).
- •Побої та мордування (ст. 126 кку).
- •Погрози вбивством (ст. 129 кку)
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби (ст. 130 кку)
- •Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кку)
- •Залишення в небезпеці (ст. 135 кку)
- •Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 кку)
- •Порушення прав пацієнта (ст. 141 кку)
- •Незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 кку)
- •Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 кку)
- •Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кку) .
- •3Ахоплення заручників (ст. 147 кку)
- •Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст. 151 кку)
Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності. Серед них можна вирізнити такі:
а) система повного (абсолютного) складання покарань;
б) система обмеженого складання покарань;
в) система поглинення;
г) система обов'язкового або факультативного підвищення покарання;
д) змішані системи призначення покарання за сукупністю злочинів.
Якщо хоча б один зі злочинів, що входять до сукупності, є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю в межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК (ч. 2 ст. 70).
Призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів регулюється ч. З ст. 70. Згідно з нею до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
Відповідно до ст. 71 сукупність вироків має місце там, де засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин. Таким чином, при сукупності вироків: а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання; б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Таким чином, на підставі ст. 71 при сукупності вироків суд призначає покарання за такими правилами:
1) насамперед призначається покарання за знов вчинений злочин; 2) до цього покарання суд приєднує повністю або частково невід-б у ту частину покарання за попереднім вироком; 3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.
Принцип складання покарань за сукупністю вироків, зазначений у ст. 71, стосується не тільки основних, але й додаткових покарань.
Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком (ч. 1 ст. 71 КК).
Ознаки сукупності вироків: вчинення нового злочину після постановлення вироку за раніше вчинений злочин; покарання за попереднім вироком на момент вчинення нового злочину особа відбула не повністю.
Правила ст. 71 застосовуються у випадках учинення нового злочину після проголошення вироку за попередній злочин, зокрема й тоді, коли вирок ще не набрав законної сили.
Такими, що не відбули покарання за попереднім вироком, вважаються особи, які: зовсім не відбували реально призначеного покарання; перебувають у стані його фактичного відбування; особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79 КК) — протягом іспитового строку; умовно-достроково звільнені (ст. 81 КК) — протягом не відбутої частини покарання; особи, яким не відбута частина покарання замінена більш м’яким покаранням (ст. 82 КК) — протягом відбуття більш м’якого покарання.
За сукупністю вироків покарання призначається у два етапи:
Призначення покарання за новий злочин відбувається на загальних підставах, тобто з дотриманням вимог загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК).
Призначення остаточного покарання відбувається шляхом приєднання до призначеного за новий злочин невідбутої частини покарання за першим вироком. Невідбутим може бути покарання в повному обсязі або в конкретній частині. Якщо особа раніше була звільнена від відбування покарання з випробовуванням, то невідбутою частиною є увесь строк покарання, який був призначений судом. За умовно-дострокового звільнення невідбутою вважається та частина покарання, від якої особа була фактично звільнена. Якщо частина покарання замінялася на більш м’яке покарання, то невідбутою частиною є строк більш м’якого покарання.
За складання покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За складання покарань у вигляді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п’ятнадцяти років, а у випадку, коли хоча б один зі злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п’ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п’яти років. За складання покарань у вигляді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі (ч. 2 ст. 71 КК).
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.