112. Порушення прав пацієнта (ст. 141 кку)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є життя або здоров’я особи, його додатковим обов’язковим об’єктом – порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів як складова порядку забезпечення здоров’я населення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями у виді проведення клінічних випробувань лікарських засобів: а) без письмової згоди пацієнта чи його законного представника, або б) стосовно неповнолітнього чи недієздатного; 2) наслідками у виді смерті пацієнта або інших тяжких наслідків; 3) причиновим зв’язком між вказаними діями та наслідками.

Клінічні випробування лікарських засобів – це перевірка з метою встановлення або підтвердження їх ефективності та не шкідливості. Вони можуть проводитись тільки за письмовою згодою пацієнта або його законного представника. Під письмовою згодою слід розуміти оформлену відповідним документом, що має підпис пацієнта, згоду, яку він надав добровільно, без будь-якого примусу.

Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути керівник клінічних випробувань або інший працівник спеціалізованого лікувального закладу, визначеного МОЗ, - службова або не службова особа. Службова особа, яка не належить до вказаної категорії осіб, за аналогічні діяння несе відповідальність за ст..364 – зловживання владою або службовим становищем, а особа, яка не є службовою, - за ст..138 – незаконна лікувальна діяльність.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом до діяння і необережністю до наслідків.

113. Незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 кку)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є життя або здоров’я особи, його додатковим обов’язковим об’єктом – порядок проведення дослідів над людиною як складова порядку забезпечення здоров’я населення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується: діями у виді незаконного проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною; наслідками у виді створення небезпеки для її життя чи здоров’я; причиновим зв’язком між вказаними діями та наслідками.

Дослід – це експеримент спроба відтворити що-небудь нове, таке, чого раніше не існувало, з метою його випробування.

Відповідно до КУ та інших ЗУ незаконними є: 1) медичні, наукові та інші досліди над хворими, ув’язненими, військовополоненими, а терапевтичні експерименти – над людьми, захворювання яких не має безпосереднього зв’язку з метою досліду; 2) будь-які досліди, які провадяться без вільної згоди людини та повної і об’єктивної поінформованості дієздатного пацієнта про стан його здоров’я, мету запропонованих дослідів, прогноз можливого розвитку захворювання, наявність ризику для життя та здоров’я; 3) будь-які досліди над людиною, що проводяться особами, які не мають на це права; 4) медико-біологічні досліди над людиною, які не відповідають сукупності таких умов: наявність суспільно корисної мети, наукова обґрунтованість, гласність, проведення їх тільки в акредитованих закладах охорони здоров’я, переваги їх можливого успіху над ризиком спричинення тяжких наслідків для здоров’я або життя.

Суб’єкт злочину загальний. Зазвичай ним є лікар або службова особа закладу охорони здоров’я чи наукового закладу, особа, яка здійснює медичну практику в галузі народної чи нетрадиційної медицини із застосуванням, наприклад, гіпнозу чи інших подібних методів тощо.

З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення до наслідків у виді тривалого розладу здоров’я потерпілого (ч.2 ст.142) може характеризуватися тільки необережністю.

Кваліфікуючими видами злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування або обману, а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров’я потерпілого (цим поняттям у ст.142 охоплюється наслідки у виді спричинення тяжкого тілесного ушкодження або тілесного ушкодження середньої тяжкості, заподіяних через необережність).