10. Загальна характеристика класифікації пасивів підприємства

Складовими частинами пасиву підприємства є власний капітал і зобов'язання

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал - це частина в активах підприємства, яка залишається за вирахуванням його зобов'язань. Він є основою для початку і подальшого здійснення господарської діяльності підприємства. Основним джерелом за­безпечення активів підприємства є статутний капітал.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих доку­ментах загальна вартість активів, яка є внеском власників (учас­ників) у капітал підприємства.

Пасиви поділяються на :

1)Власний капітал – частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування зобов’язань.

- статутний та пайовий капітал;

- інші види капіталу;

- нерозподілений прибуток.

2) зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої як очікується призведе до зменшення ресурсів підприємства і зменшення економічних вигод.

- довгострокові

- поточні

- забезпечення наступних витрат і платежів

- доходи майбутніх періодів.

До групи інших видів власного капіталу відносять: додатко­вий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, неоплачений і вилучений капітал.

Додатково вкладений капітал — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів безоплатно (безкоштовно) одержаних підприємством від інших юридичних або фізичних осіб.

Резервний капітал - сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (уча­сників) за внесками в статутний капітал.

Вилучений капітал - фактична вартість акцій власної емісії і паїв, викуплених товариством у його учасників.

нерозподілений прибуток характеризується як сума, на яку доходи перевищують по­в'язані з ними витрати.

забезпечення наступних ви­трат і платежів - це умовні (потенційні) зобов'язання, віднос­но яких сума і час майбутніх платежів не визначені.

доходи майбутніх періодів - це одержані підприємством у поточному звітному періоді доходи, які на фінансові результати діяльності відносяться в наступні звітні періоди.

Довгострокові зобов`язання – зобов`язання п/п, погашення яких понад 1 рік

Поточні зобов`язання - зобов`язання п/п, погашення яких протягом 1 року.

До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банку; векселі видані; кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за товари, роботи і послуги; поточні зобов'язання за розрахунками. До поточних зобов'язань за розрахунками відносять розрахунки: за одержаними авансами, за бюджетом, за бюджетними платежами, зі страхування, з оплати праці, з учасниками (за дивідендами), за внутрішніми розрахунками та ін.

11. Х-КА ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

Активи і пасиви в процесі господарської діяльності здійснюють безперервний рух, постійно переходять з однієї форми в іншу. вони здійснюють кругообіг, основними стадіями якого є господарські процеси.

Господарський процес — це сукупність близьких за економічним змістом господарських операцій. Основні господарські процеси: придбання виробничих і торговельних запасів; виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг; реалізація товарів, готової продукції (робіт, послуг).

Процес придбання — сукупність господарських операцій, пов'язаних з придбанням товарів, сировини і різних матеріалів. Основними господарськими операціями є: оплата постачальникам за придбані цінності за діючими цінами, оплата витрат, пов'язаних із доставкою, завантаженням, вивантаженням, так званих транспортно-заготівельних витрат. Основним завданням бухгалтерського обліку на цьому етапі є обчислення собі¬вартості одиниці придбаних цінностей за їх видами і якісними параметрами (сорт, модифікація і т.д.). Це необхідно для оцінки витрачених на виробництво сировини і матеріалів, а також реалізованих запасів.

Процес виробництва є основною стадією, на якій створюються матеріальні блага. Відбувається поєднання робочої сили із засобами виробництва, виготовляється новий продукт, що має натуральну форму і вартість.

З погляду бухгалтерського обліку процес виробництва - це сукупність господарських операцій, пов'язаних з виробництвом готової продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Основне завдання бухгалтерського обліку - визначення витрат і обчислення собівартості одиниці продукції для оцінки реалізованої її частини, що надалі необхідно для визначення фінансового результату.

Процес реалізації. - сукупність господарських операцій, по¬в'язаних з реалізацією продукції, товарів, виконаних робіт і послуг. Основним завданням бухгалтерського обліку є визначення чистого доходу і фінансових результатів.

Отже, господарські процеси характеризують кругообіг засобів підприємства, виражають характер його діяльності і є найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку