108. Поняття та види бух звітності.

Звітність під-ва є завершальним етапом облікового процесу і базується на даних оперативного, бух і статистичного обліку.

Зігдно до П(С)БО 1, бух звітність – це звітність, що складається на підставі даних бух обліку для задоволення потреб певних користувачів і представляє собою певну систему взаємозалежних показників, які характеризують підсумки господарсько-фін діяльності під-ва за минулий період (звітний). Вона є елементом методу бух обліку, сутність якого полягає в узагальненні та наданні інформації про результати дяльності під-ва; значення звітності полягає в тому, що вона є основним інструментом управління.

Звітність класифікується:

1 за економічним змістом: фін, статистична, податкова, управлінська, до фондів аг-обов’язкового страхування.

2 за строком подання: поточна ( періодична), річна;

3 за ступенем узагальнення: індиві, консолідована.

4 за місцем використання: внутрішня, зовнішня.

109. Зміст та користувачі фінансової звітності.

Фін звітність – це бух звітність, яка містить інформацію про фін стан, результати діяльності, руху грошових коштів за звітний період.

Метою складання є надання користувачам дял прийняття рішень повної інформації про фіна стан результатів діяльності та рух грошових коштів під-ва.

Податкова звітність – це звітність, яка складена на основі даних податкового обліку для розрахунку податків ( податкові декларації, розрахунки, звіти), що подаються платникам податків до відповідних органів.

Статистична звітність – передбачає надання даних, необідних для проведення державний статистичних спостережень ( звіт про працю, звіт про використання робочого часу).

Звітність до органів соц.-страхування – надання звітів до фонду пенсійного стархування, до фондів страхування на випадок безробіття, до ф страхування від нещасних випадків на виробництві.

Управлінська звітність – система залежних економічних показників, що характеризують результати дяльності підрозділів під-ва за певний проміжок часу ( складання і структура визначених керівництвом є комерційною таємницею).

110. Вимоги до складання фін звітності.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» основною вимогою, що ставиться до наданої інформації у фінансових звітах, є правдиве відображення діяльності підприємства. Необхідною умо­вою такого відображення є забезпечення якісної характеристики інформації: достовірність, зрозумілість, доречність і порівнюваність.

Достовірність інформації значить, що вона не містить помилок і перекручень. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обґрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами.

Зрозумілість — інформація, яка наводиться у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою, розрахованою на розуміння її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйманні цієї інформації.

Фінансова звітність повинна повністю висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містить тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень корис­тувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

o підприємство (назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження, короткий опис основної діяльності; назву органу управління, в підпорядкуванні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії та ін.);

o дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом) 1, то причини ї наслідки цього повинні були розкриті у примітках до фінансової звітності;

o валюту звітності і одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів із однієї валюти в іншу;

o облікову політику підприємства і її зміни (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);

o іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна ґрунтуватися на таких основних принципах:

o обачність;

o повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні результати господарської діяльності і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

o автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим власне майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

o послідовність — постійно (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Зміна облікової політики можлива тільки в передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку випадках і повинна бути обґрунтована і розкрита в примітках до фінансової звітності;

o безперервність — оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися і надалі;

o нарахування та відповідність доходів і витрат.

o історична (фактична) собівартість — пріоритетною с оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

o єдиний грошовий вимірник — вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

o періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.