90. Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).

Конст визначає принцип гуманізації сусп відносин, згідно К.У. та КК Президент здійснює помилування стосовно індивідуально визначеної особи зазначеної в акті про помилування Помилування - акт глави держави, за яким певна особа (чи кілька осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м'яке покарання, або знімається судимість. Акт не має нормативного характеру, оскільки стосується конкретного засудженого. В результаті помилування особа може бути звільнена від К/В. Порядок помилування встановлено рішенням ПУ. Види помилування 1. заміна довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менш 25 р. 2. повного або част звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; 3. заміни покарання або його невідбутої част більш м'яким покаранням 4. зняття судимості. Право на клопотання про помилування має особа, яка: а) засуджена судом У. і відбуває покарання в У. б) засуджена судом іноземної Д і передана для відбування покарання в У. без умови незастосування помилування в) засуджена в У. і передана для відбування покарання іноземній Д, якщо Д визнає і виконає прийняте в У. рішення про помилування г) відбула покарання в Україні д) захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник засудженого, гром організації тощо. Помилування не залежить від = ступеня сусп небезпечності злочинця = тяжкості вчиненого ним злочину = суворості призначеного покарання. Акти про помилування бувають щодо засуджених до довічного позбавлення волі. При «тяжкому» (особливо тяжкому) злочині прохання про помилування подається після фактичного відбуття не менше 1/2 строку покарання, а при довічному позбавленні волі - не менше 15 р. Прохання про помилування попередньо розглядається Комісією з питань помилування, яка утворюється при Президентові України. У разі відмови повторне прохання за тяжкі (особливо тяжкі» через 1 рік, інші злочини – 6 місяці з часу відмови

91. Види покарання для неповнолітніх.

1. Штраф – лише до тих, що мають самостійний доход, власні кошти чи майно, на яке можна звернути стягнення. Обмежений розмір штрафу: до 500 встановлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов'язковим урахуванням судом майнового стану неповнолітніх. 2. громадські роботи обмежені вік та строки покарань тільки від 16 до 18 років, на строк від 30 до 120 годин не більше 2 годин на день 3. виправні роботи обмежені вік та строки покарань тільки від 16 до 18 років, на строк від 2 місяців до 1 року, відрахування в прибуток держави призначаються судом від 5 до 10 % 4. арешт тримання в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах тільки хто досяг на момент вироку 16 р. на строк від 15 до 45 діб 5. позбавлення волі на певний строк Не може бути призначено якщо вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Визначені більш низькі межі макс. строків позбавлення волі. Якщо не досягли до вчинення злочину 18 р.–не більше 10 р. Залежно від тяжкості злочину: = вчинений повторно «невеликої тяжкості» не більше 2 р. = «середньої тяжкості» не більше 4 р. = «тяжкий» не більше 7 р. = «особливо тяжкий» не більше 10 р. «особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини» до 15 р. Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його в спеціальних виховних установах, максимально пристосованих для цих осіб. Можуть бути також застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю