72. Конфіскація майна (характеристика).

Конфiскацiя майна (ст59) - примусове безоплатне вилучення у влас­нiсть держави всього або частини майна, яке є власнiстю засудже­ного.

Конфiскацiя майна встановлюється лише як додаткове покарання за тяжкi та особливо тяжкi корисливi злочини i може бути призначена лише у випадках, спецiально передбачених в Особливiй частинi КК.

Якщо конфiскується частина майна, суд повинен зазначити, яку частину конфiскують, або перелiчити предмети, що конфiскуються.

Заміна конфіскації майна грошовою сумою рівною вартості майна не допускається.

У разі конфіскації всього майна стягнення звертається лише на особисту власність засудженого та його частку в загальній вартості, і не може бути звернена на частку інших осіб, що володіють майном разом із засудженим на праві особистої власності.

Не підлягають конфіскації предмети, необхідні засудженому, членам його сімї та особам, що перебувають на його утриманні (згідно Переліку майна, що не пiдлягає конфіскації за судовим вироком розміщеному у Додатку до Особливої частини КК).

Засуджений може бути звiльнений вiд конфiскацiї майна за амнiстiєю.

Повна конфiскацiя майна передбачена у 18-ти санкцiях статей Особливої частини КК,

конфiскацiя певних видiв майна - у 29-ти,

поєднання повної конфiскацiї майна з конфiскацiєю певних ви­дiв майна - у 4-ох.

73. Обмеження волі ( характеристика )

Обмеження волi (ст..61) - тримання особи в крим-виконавчих установах вiдкритого типу, без iзоляцiї вiд сусп, в умовах здiйснення за нею на­гляду з обов'язковим залученням засудженого до працi. Встановлюється на строк вiд 1 до 5р. 3асудженi до обмеження волi залучаються до працi, = на виробництвi виправних центрiв, = на договiрнiй основі на держ або iн форм власностi пiдприємствах. Засудженим незалежно від відрахувань мають виплачувати 50% заг суми заробітку. Обмеження волi призначене як замiна невiдбутої част покарання бiльш м'яким, може вiдбуватися в дiльницях соц реабiлiтацiї при виправно-трудових колоніях. Вiдповiдно до встановленого законом режиму засудженi до обмеження волi мають право: носити цив одяг, мати при собi грошi та цiн­нi речi, користуватися грiшми без обмежень=вiдправляти листи, отримувати посилки i бандеролi=одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалi побачення - до 3 дiб 1 раз на мiсяць; у певних випадках на короткочаснi виїзди за межi виправного центру. До осiб, якi вiдбувають обмеження волi, можуть застосовува­тися = звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням, = умо­вно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання=за­мiнa невiдбутої частини покарання бiльш м'яким покаранням

Обмеження волi не застосовується до неповнолiтнiх, вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей віком до 14 р, до осiб, що досягли пенсiйного віку, вiйськовослужбовцiв строковоу служби та до iнвалiдiв 1 i 2 групи.

74. Загальні засади призначення покарання.

- встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретній справі. КРИТЕРІЇ: суд призначає покарання:1. у межах, встановлених у санкції, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; У відносно-визначеній санкції із зазначеням мінімум і максимуму покарання, суд призначає покарання лише в цих межах. При відносно-визначеній санкції, з лише максимумом покарання, мінімумом є нижча межа, встановлена в Загальній частині (позбавлення волі 1 р.; виправні роботи - 6 місяців). Суд має право вийти за межі санкції: = при обставинах, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину суд може призначити більш м'яке покарання, ніж в Особл частині. = при призначенні покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків суд може вийти за верхню межу санкції. 2. відповідно до положень Заг частини КК 3.враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. невеликої тяжкості - може бути більш м'яке покарання, зазначене в альтернативній санкції, чи звільнення від покарання, тяжкі й особл тяжкі - і позбавлення волі на тривалі строки чи довічно. Враховують характер злочину, спосіб його вчинення, мотиви, соц статус особи, ступінь її небезпечності для суспільства тощо Умови призначення покарання:= відповідність тяжкості злочину (чим важчий тим суворіше покарання) = сусп небезпечність особи та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання = рівний обов’язок понести відповідаль в межах санкції= можливе застосування більш суворого покарання, передбаченого санкцією, як альтернативного, коли менш суворий не здійснює виправний вплив на злочинця